Після Євробачення-2021 гурт Go_A накрило хвилею популярності. Їхніх концертів чекали в Нідерландах, Німеччині, Бельгії та інших країнах світу, але вони скасували свій травневий тур і зосередилися на підтримці України. Ще в березні всі спільні заощадження вони переказали ЗСУ, а зараз допомагають Батьківщині заробленими в Європі гонорарами.

Ми поспілкувалися з солісткою Go_A для проєкту "Інтерв'ю24". Говорили про тріумф Kalush Orchestra на Євробаченні-2022, скандал з балами від українського нацжурі, підтримку Європи, артистів-гастролерів та російські пісні в наших музичних чартах. Щиру розмову з Катериною Павленко читайте далі.

Джамала розповідала, що на початку війни її з синами запрошувала до себе у Швецію Лорін – переможниця Євробачення-2012. Вас – італійська спілка авторів SIAE, яка надала житло в Мілані. Чи надходили подібні пропозиції ще від когось? Можливо, від колег з Євробачення?

Надходило дуже багато таких пропозицій з усіх куточків світу. 24 числа мені почали писати всі. Мені писали ще до війни, бо за кордоном люди вже давно були впевнені, що в Україні буде війна, але я до останнього не вірила.

В Україні я й лишалася цілий місяць. Потім погодилася поїхати в Італію на три дні, щоб виступити на матчі Ювентус – Інтер. І мені запропонували ще взяти участь у благодійних концертах на підтримку України. Так сталося, що я прожила там цілий місяць. Не в самій Італії, а каталася по Європі, а потім повернулася в Україну.

До теми Солістка Go_A Катерина Павленко виконала пісню Леннона Imagine перед матчем Ювентус – Інтер

Катю, на Євробаченні-2022 ви були речницею від України – оголошували бали національного журі. Чи пропонували вам зайняти місце серед суддів?

Ні, мені одразу запропонували зайняти місце речниці, але Тарасу Шевченку з нашого гурту пропонували бути в журі. У нього виникла можливість побути з сім'єю, тому він обрав сім'ю.

Чесно кажучи, я навіть не погодилася б, якби мені запропонували бути в журі, бо це велика відповідальність. Хоча в мене вже була нагода бути в журі чеського Нацвідбору. І дуже часто моє бачення збігається з баченням людей, які потім голосують. І в принципі своєму смаку я довіряю, але я не можу брати відповідальність за інших людей. І я дуже рада, що все-таки не влізла в цю історію, бо в мене з приводу голосування були кардинально інші думки, але за сумою голосів вони ніяк не вплинули б на ситуацію вцілому.

Оцінки нашого національного журі справді спричинили ледь не всеукраїнський скандал. Більшою мірою через нуль для Польщі, який не оминув увагою навіть президент Анджей Дуда, коли виступав у Верховній Раді. Кому б ви віддали 12-ку?

Якщо чесно, було дуже складно цього року. Бо якщо наш 21-й рік був дуже насичений, яскравий по номерам і по музиці, то перший півфінал я дивилася, і мені було навіть нудно в деякі моменти. У мене не було прям такого яскраво вираженого фаворита цього року. Були пісні, які мені сподобалися, але дати комусь перше місце дуже складно, бо якщо кожного року є людина, яка яскраво виражений переможець, то цього року Kalush був без сумнівів. Одразу на них почали ставити ставки.

Що стосується моїх фаворитів, то мені сподобалася пісня Швеції, дуже резонуюча історія. І дуже сподобався живий виступ британця.

У фіналі, якщо чесно, всі дуже сильно хвилювалися, бо в мене була можливість подивитися репетиції. Я як речниця теж брала участь у цих репетиціях, це було пряме підключення, повноцінне шоу. Тому більшість людей, ті ж самі італійці, на репетиціях заспівали набагато краще, але у фіналі ситуація змінилася. І це дуже сумно, бо, чесно кажучи, я взагалі не зрозуміла, як так сталося. Вони дуже класно співали.

Нагадуємо, як це було Харизматичні італійці Махмуд і Бланко зірвали овації у фіналі Євробачення-2022: відео виступу

Ви були однією з перших, хто дізнався бали нашого нацжурі, адже оголошували їх Європі. Якою була ваша перша реакція, коли побачили цей бланк? Можливо, уже тоді передчували, що назріває скандал?

Коли я була речницею, то стояла вже у студії, і в останній момент мені принесли листочок, де було написано, якій країні дали 12 балів. Тобто з самого початку в мене не було доступу. Я взяла той листочок і дивлюся – Британія. Це мене дуже сильно здивувало, це найнеочікуваніше, що могло статися в той момент. А потім за кадром я знайшла листочок суддів, побачила, який там розклад, і ще більше здивувалася. Окрім того, що Польщі нуль балів, там якось дуже дивно було проголосовано.

Після цього "проколу" у Суспільному заявили, що наступного року глядачі обиратимуть не лише представника України на Євробаченні, а й склад національного журі. Ви знає цю "кухню" зсередини, то чи погодилися б зайняти суддівське крісло?

По-перше, як не крути, на журі не має бути тиску. І як сталося з Іриною Федишин…

Найбільший хейт у цій ситуації отримала Ірина Федишин, бо вона публічна особа, вона співачка, і дуже багато хейту полилося саме на неї, бо інших людей не те щоб ніхто не знав, вони просто не так на виду.

Скажу чесно, я брала участь у журі Дитячого Євробачення, і це дуже складний процес, адже ти залежиш від думки інших людей, твої бали майже нічого не значать. Цього року, наскільки я пам'ятаю, було п'ять членів журі, і навіть якщо ти висловиш свою думку, то все одно вона може просто загубитися. У цьому і є сенс голосування. Тому брати таку відповідальність на себе я не хочу, навіть якщо мені запропонували б йти в талант-шоу.

Для мене музика – це не про бали і не про перемогу. Для мене вона більше про сенси, емоції, тому мені складно оцінювати музику в рамках конкурсу.

Я завжди оцінюю її більше по своїх відчуттях і по тому, як ця музика впливає на мене. Звісно, є якісь професійні якості, вокал, але мене в музиці завжди цікавила не так технічна частина, як емоційна і смислова. Тому я навіть не розглядаю такої можливості йти в журі, бо судити музику – для мене це неможливо.

Букмекери ставили на перемогу Kalush Orchestra на Євробаченні-2022 ще з березня, відрив від інших конкурсантів був шалений. Ви також були впевнені, що хлопці поїдуть додому з кубком?

Так, я була впевнена ще на Нацвідборі. Я не знаю, звідки в мене взялося це відчуття. Ще на Нацвідборі, навіть коли перемогла інша артистка, я була впевнена, що Kalush поїде на Євробачення, і що вони привезуть перемогу. Воно все стається так, як має бути.

У мене було дуже багато питань до Нацвідбору, дуже багато незрозумілих пліток точилося навколо нього, але стосовно Kalush я знала, що вони поїдуть.

Kalush Orchestra на Євробаченні-2022

Kalush Orchestra на Євробаченні-2022 / Фото Getty images

Напередодні фіналу Євробачення-2022 ви скептично ставилися до прохань українців закликати врятувати бійців "Азовсталі" зі сцени в Турині. Більшою мірою не через порушення умов контракту, а через "не ту аудиторію". Чому так вважали?

Я б не сказала, що це була скептичність. Просто мені поставили запитання, і я висловила свою думку з точки зору досвіду спілкування з людьми в Європі й з точки зору своєї участі в Євробаченні. Пам'ятаю, скільки контрактів ми підписували, в яких обмеженнях ми всі були. Ніхто не хотів ризикувати, бо там може бути не тільки дискваліфікація, а й штрафи. Узагалі можуть дискваліфікувати країну, якщо дуже грубе порушення. Тому ти стиснутий у рамках, і ти маєш їх або прийняти, або ні.

Звісно, класно, що цього року все Євробачення було просякнуте підтримкою України. І ісландці виходили зі Stand Ukraine, усі виходили з прапорами, німець перевернув гітару, і в нього був напис на підтримку України.

Дуже класно, що всі інші учасники підтримали Україну, тому слова про "Азовсталь" Kalush Orchestra не прозвучали вже як грубе порушення. За це дуже великий респект усім організаторам Євробачення.

Вони теж підтримали Україну. Навіть те, що Росію дискваліфікували – це теж уже дуже велика підтримка, ми всі маємо розуміти.

Якою була ваша реакція, коли почули слова Олега Псюка про "Азовсталь"?

Хотілося б вірити, що це допомогло все-таки хлопцям, які стояли за нас там в Маріуполі. Хотілося б вірити, що ці слова потрапили туди, куди треба, й отримали потрібну реакцію.

Все-таки я досі вважаю, що ця історія більше спрацювала на українську аудиторію. Бо для нас це болить, ми знаємо, що це.

Так, до "Азовсталі" підвищилася увага. Знаю, що в Google запитах статистика піднялася, усі почали шукати, що таке "Азовсталь" і читати про це. Звісно, класно, бо багато людей дізналося, що насправді коїться в Україні. Тому в будь-якому разі вони молодці, вони вчинили як справжні чоловіки. За це їм величезний респект.

Це звучало органічно. Можливо, з інших уст це прозвучало б як показуха. А тут усе було чітко, усе було правильно.

Нагадуємо Kalush Orchestra зі сцени Євробачення-2022 закликав врятувати бійців "Азовсталі"

Мінкульт і Суспільне обіцяють зробити все, щоб наступне Євробачення відбулося в Україні, їхні дискусії з Європейською мовною спілкою тривають. Як гадаєте, наскільки реальна ця історія – Євробачення-2023 в Україні?

Я дуже хочу вірити, що наступне Євробачення відбудеться в Україні, і готова робити все, аби наблизити нашу перемогу й нарешті вигнати ворога з нашої країни. Дуже хочеться вірити, що наступного року ми забудемо це все як страшний сон.

Звісно, наша країна вже не буде іншою. У нас країна дуже травмована, люди втратили свої домівки. Можливо, хтось скаже, що нам не до Євробачення, але я вважаю, що Євробачення – це в першу чергу привід ще раз поговорити про Україну. Євробачення – це можливість заявити про себе на весь світ і спонукати людей більше говорити про Україну, і як наслідок – більше допомагати Україні. Тому будь-які такі інфоприводи для нас важливі.

Я дуже хочу вірити, що наступного року в Україні буде Євробачення, і ми класно відсвяткуємо перемогу наших хлопців, адже ми цього дуже сильно прагнемо. Будемо тримати кулаки й молитися за це.

Катерина Павленко з гуртом Go_A

Катерина Павленко з гуртом Go_A / Фото з пресслужби колективу

Читайте також Євробачення-2023: в Україні розпочали підготовку до музичного конкурсу

Ще донедавна в топі Apple Music були лише українські виконавці з україномовними піснями. Зараз же на перших сходинках там тримаються білорус Макс Корж і казах Асха Принц зі своїми російськомовними треками. Як ви ставитеся до того, що на четвертий місяць війни з Росією українці знову слухають російську музику? Як гадаєте, чому так відбувається?

Це свідчить про те, що українська аудиторія досі не усвідомила тієї катастрофи, яка відбувається в нас у країні.

Насправді, зараз я намагаюся концентруватися й звертати увагу лише на якісь позитивні фактори, які відбуваються, але все-таки дуже багато людей, особливо яких війна не зачепила, досі продовжують жити тим життям, яким вони звикли, і слухати те, що вони слухали.

Я на певний період виїжджала з Києва і жила в Черкаській області. Я зайшла в кафешку, де грав прям такий відбірний російський реп. Для мене це було так дико, бо з одного боку ти день і ніч у новинах, намагаєшся чимось допомагати, вивозити тих людей, і ти розумієш, що Росія – це агресивний ворог, з яким не може бути ніякого діалогу, ніякої співпраці. Я це розуміла ще до 24 лютого, ще з 2014 року. Мене ще тоді дивувало, що дуже багато українських артистів спокійно співпрацювали з росіянами. Зараз усі вони, звісно, стали патріотами й відхрещуються від цього. Але мені здається, уже тоді було зрозуміло, що ми маємо відрізати це від себе.

Але тут я заходжу в березні в кафешку, і просто грає російськомовний реп. Є такі прям "зашкварні" репери, які не підтримували Україну.

Для мене дикість, що українці так тягнуться до російськомовного контенту. Якщо вам не подобається український, то слухайте польський, європейський. Є дуже багато класної музики з класними сенсами, з класним звуком.

Можливо, колись це зміниться. Я дуже сильно на це сподіваюся, але діти й далі продовжують слухати всю цю абракадабру, пісні без сенсу. Ми, звісно, не можемо розказувати людям, що вони мають слухати, ми просто маємо аналізувати цю статистику. Те, що ці пісні досі в топах, показує, що в суспільстві відбулися зміни, але не на всіх фронтах.

Скриншот з Top 100: Ukraine by Apple Music

Важливо Чому варто заборонити російську музику у публічних місцях: думка зірок та альтернатива

Як можна витягнути цей російський шлак з український музичних чартів? Що треба робити українським артистам? Чи це більше питання до публіки знову ж таки?

Публіка "хаває" те, що їй дають, те, що розкручують. Є ціла низка артистів, в яких є дуже велика підтримка в медіа, які вже стали в нас метрами, і щоб вони не випустили, це гримить з усіх ефірів. І байдуже якою воно мовою, і байдуже, якої воно якості. Тобто те, що артист випускає пісні українською мовою, ще не означає, що це дуже велика подія.

По-перше, я не розумію, чому робити з цього подію. Мені здається, що це апріорі має так бути – український артист має співати українською мовою. По-друге, через низьку якість цього матеріалу, це резонує в дуже маленької кількості людей. Тому люди, які не розуміють англійської, тягнуться до російської мови, бо в них немає україномовної альтернативи.

Мені здається, нам, українським артистам, треба над цим дуже сильно працювати, адже дуже багато років у нас створювався низькоякісний контент, заточений під якісь корпоративчики, і дуже багато людей не бачили в цьому проблеми.

У вашому репертуарі немає російськомовних пісень, але такі "грішки" є в багатьох українських артистів. Що робити з цими треками – співати далі чи, можливо, перекладати українською?

Я вважаю, що це питання на відповідальності самих артистів. Українське суспільство, мені здається, стане більш радикальним. Треба готуватися до того, що дуже багато чого не буде пробачено, і дуже багато концертів буде зірвано. Я не думаю, що українці й далі готові слухати російськомовні пісні. Тому це вибір за артистами. Мені здається, їм треба просто прислухатися й зрозуміти, що вони будуть робити далі. Бо в нас є артисти, в яких узагалі не було україномовних пісень, а зараз вони швиденько щось склепали й намагаються десь виступати.

У нас весь шоу-бізнес російськоорієнтований був. Якщо артист поїхав виступати в Росію, і його одразу закривали, бо це десь побачили, у медіа випливло, й артист одразу персона нон ґрата. То є цілий пласт українського музичного бізнесу, люди, які були за кадром, продовжували працювати на російський ринок, і їм за це нічого не було, бо вони не на виду. Дуже багато пісень писалося російським артистам.

Цікаво З російськими піснями збираю стадіони, – Оля Полякова зізналася, чи буде співати українською

Як вважаєте, чи мають право на "амністію" ті ваші колеги, які останні 8 років гастролювали Росією?

Я вірю в те, що людина може змінитися, вірю в те, що людина може щось усвідомити, бо всі переломні моменти, які стаються в нашому житті, змінюють наше ставлення до дуже багатьох речей. Ті речі, які тебе раніше не хвилювали, коли ти відчуваєш їх на собі, ти починаєш дивитися на них по-іншому.

Треба дивитися на намір і щирість цих людей, бо зараз російський ринок закритий для тих, хто спробував висловитися. В Україні концертів немає, в Європі ці артисти непотрібні. Тобто чому більшість артистів обрали не Україну, а Росію? Бо в Україні дуже слабо працює ринок, якщо в тебе ціль – заробити грошей, то всі артисти з самого початку орієнтувалися на Росію. Бо там є і ком'юніті, й інфраструктура, і багато грошей.

У нас в Україні з 2014 року ведеться війна. Ця зрада відчувається набагато гостріше, бо саме через війну, саме через те, що Росія напала на Україну, в Україні почалася криза, в Україні стало значно менше можливостей оплачувати цих артистів, заробляти гроші цим артистам. Тому вони просто поїхали виступати до країни, яка стала причиною того, що в Україні все стало набагато гірше. Треба це усвідомлювати, бо дуже багато людей починають говорити "какая разніца" і "музика вне палітікі".

Так, звісно, є артисти, які думають, що вони можуть поїхати в Росію, донести якісь там меседжі до російської аудиторії, але, чесно кажучи, поспілкувавшись з російською аудиторією, щоб ти їм не говорив, ти для них не авторитет. Ти для них скоморох, ти приїхав їх розважати. Вони все одно будуть вірити у своє, вони все одно вважають українців якимось другосортним народом, як і всі народи, які вони намагалися підгорнути під себе. Тобто як би ти їм не плясав, все одно вони не будуть сприймати тебе як супер-пупер артиста. Якщо в них буде вибір піти на україномовного артиста чи на російського, вони все одно виберуть російського.

Я не розумію логіки наших українських артистів, бо це дуже підло їхати в країну, яка напала на твою країну. Після цього приїжджати в Україну, розказувати, які вони молодці, які вони патріоти.

Я знаю, як працює шоу-бізнес, як швидко відмиваються репутації, які історії вигадують, щоб відволікти увагу від цього усього. Особисто я в це не вірю, а що стосується українського народу, то нехай роблять висновки й слухають своє серце.

Катерина Павленко / Фото з пресслужби гурту Go_A

До теми Шукав, де краще, – Коля Сєрга пояснив, чому всі вісім років війни будував кар'єру у Росії

Ви розповідали, що після 24 лютого частина росіян від вас відписалася, а найбільш агресивних ви заблокували. Що "прилітало" від них у дірект?

Різне. Були діти, які банально без агресії писали: "Скоро Україна стане частиною Росії". Коли я почала виставляти сторіс з кадрами війни, почали писати: "Це ви самі себе бомбите".

У перші дні війни в мене вже зникла будь-яка толерантність, бо ще до цього в мене були надії, що все-таки діти не винні в тому, що вони народилися в Росії, і не мають страждати за батьків. Бо мені звідти писали дуже багато хороших дітей, які так само страждали від цього невігластва. Мені було їх щиро жаль, але коли почали писати мені такі штуки, я записала декілька агресивних сторіс – просто озвучила певні речі без усякої агресії щодо конкретних людей. Але ці сторіс розкрили такий пласт негативу й справжнього ставлення до України, що я зрозуміла, що тих людей не змінити.

Там така політика, там таке виховання з самого дитинства, люди живуть у цьому середовищі. Те, що якась там українська артистка щось там скаже, маловірогідно, що це на когось вплине.

Хоча ми рік з цими дітьми жили, спілкувалися, вони заходили на мої прямі ефіри, присилали мені подарунки. Тобто я намагалася підпрацьовувати психологом, бо мені завжди дуже жаль дітей, особливо самотніх і тих, яких ніхто не розуміє. Але потім ти просто бачиш справжнє ставлення цих людей до України, і ти розумієш, що немає сенсу щось доводити цим людям. Ти один не впораєшся з цією машиною пропаганди, яка несеться там уже багато років. Тому не треба триматися за ці ілюзії.

Катерина Павленко з фанами / Фото з пресслужби гурту Go_A

Найагресивніших я заблокувала, але коли починають тобі в лічку писати: "Ой, Катя, представляешь, у нас закрыли сегодня каток, потому что Украину бомбят. Как вы уже задолбали своими бомбежками, скорее бы вы сдохли"…

Війна взагалі розкрила багато людей з того боку, з якого ми не очікували, бо в кризових моментах найбільше проявляються люди. У мене є друзі, які мене приємно здивували, є друзі, які мене розчарували. Дуже легко бути хорошою людиною, коли ти живеш у комфорті, коли нічого не загрожує тобі. Ти можеш одягати маску хорошої людини, і всі будуть сприймати тебе як класного чувака. Але коли з'являються такі штуки, то дуже швидко все вспливає.

Зараз ви зосередилися на концертах за кордоном. Яку частину з них передаєте на допомогу Україні?

Є концерти, коли ми просто доєднуємося до якоїсь акції підтримки. Коли я була сама в Європі, в Італії, то доєдналася, по-перше, до Match for peace, які організовували наші українці. І також були заходи – величкі й невеличкі, які організовувалися нашими людьми, які приїхали в Європу – волонтерами, організаціями. Я приходила, виступала там безкоштовно, а збір коштів потім направлявся до фондів допомоги Україні.

Були масштабні акції, як мій виступ на стадіоні "Ювентус" перед матчем Ювентус – Інтер. Це була більше акція для привернення уваги, бо цей матч подивилися мільйони людей. Це був вихід на футбольну спільноту, бо після цього почалися дуже важливі процеси. Це був перший місяць війни, і дуже багато людей ще не дуже багато чого розуміли. Цей виступ дав мені можливість дати потім інтерв'ю на топових італійських каналах і трошки більше розповісти про те, що в нас відбувається.

А є наші концерти. Ще до війни нас запросили на топові європейські фестивалі, і ми думали їх скасувати. Але потім на нас вийшли організатори фестивалів, і ми вирішили, що будемо брати в них участь, адже навіть якщо ти піднімаєш український прапор на найбільшому європейському фестивалі, припустимо, на Гластонбері, то це вже дуже важлива місія. І те, що україномовний гурт співає на таких сценах і може між піснями говорити речі, які хвилюють Україну, то теж не то щоб фінансова, але підтримка України.

Кошти, які зараз заробляємо на концертах, ми жертвуємо на підтримку України в різних сферах. І кожен з нас особисто допомагає простим людям. Гроші, які хтось заробив до війни, кожен з нас розпоряджається ними сам, а є фонд гурту, який ми ще в березні, в перший тиждень війни, відправили на харківську тероборону, допомогли закупити автомобілі на фронт, на ЗСУ була пожертва – дуже велика сума.

Катерина Павленко з гуртом Go_A

Катерина Павленко з гуртом Go_A / Фото з пресслужби колективу

Продюсерка Ірина Горова розповідала, що зараз артисти "працюють за їжу, за ідею", адже на благодійних концертах гроші збирають фонди, які й оплачують їм лише переліт, проживання та райдер. Як у вашому випадку?

На фестивалях, які організовує українська сторона, це дійсно так. А на фестивалях, які організовують європейці, у нас є гонорар. Європейці розуміють, що навіть якщо ми українські артисти, то нам потрібно за щось жити. Але цей гонорар ми не забираємо собі, ми розуміємо, що це можливість ще раз допомогти Україні. Ми примудряємося розподіляти це так, щоб усім вистачило.

Як до українських артистів ставляться в Європі?

Після Євробачення ми приїхали, і в нас був дуже сильний сплеск у Європі. У нас була ціла купа запрошень на концерти, але дуже багато ми не змогли відвідати через коронавірус, бо тоді були дуже сильні обмеження в певних країнах. Але ти приїжджаєш у Європу, і до тебе ставляться як до артиста – немає питань по звуку, немає питань по райдеру. Тобто ти відчуваєш, що приїхав виступати. В Україні навіть після Євробачення нам доводилося доводити, що ми артисти, які заслуговують на елементарну повагу, чи що.

Нам усім треба зрозуміти, що потрібно підтримувати своє. Я не те щоб жаліюся, я впевнена, що кожна людина може досягти того, чого вона хоче, не треба чекати від когось підтримки, але хотілося б, щоб саме українським артистам було більше уваги, бо це проблема не тільки нашого гурту.

Цей комплекс меншовартості він досі присутній, і люди досі чекають, щоб десь там похвалили, а потім ми зрозуміємо, що наш артист дійсно достойний, щоб його слухати. Але, чесно кажучи, мене це ніколи не зупиняло.

Учасник Go_A Ігор Діденчук зараз грає і в гурті Kalush Orchestra. Як "ділите" його після перемоги хлопців на Євробаченні?

У нас жодного разу не виникало проблем. У нас були концерти без Ігоря, коли було Євробачення. Він, коли прийшов до нас у гурт, уже, здається, грав у гурті Kalush, тому ніхто на нього не тисне. Він сам робить вибір і переважно в нашу користь, за що ми йому дуже сильно вдячні.

Ігор Діденчук з Go_A та Kalush Orchestra

Ігор Діденчук з Go_A та Kalush Orchestra / Фото з інстаграму мультиінструменталіста

Цікаво Учасник Kalush Orchestra приїхав до Києва потягом "Стефанія Експрес": фото з вокзалу

Чи помітили ви, що світ втомився від війни в Україні?

Я б не хотіла концентруватися саме на таких випадках. У мене були випадки, коли ти тільки починаєш говорити за війну, одразу людина: "Ні, ні, ні, я не хочу цього чути. Це десь там у вас, я не хочу пускати цю інформацію у свій дім". У мене буквально декілька днів тому в Брюселі була така ситуація. Але я хочу концентруватися на людях, які допомагають.

Аморфна частина суспільства завжди існувала. У нас навіть в Україні є люди, які досі не сприймають війну як щось серйозне, далі живуть своїм життям і не розділяють той біль, який отримали українці, які постраждали більше.

Це люди. Мені здається, чекати від них того, на що вони не здатні, немає сенсу. Треба просто концентруватися на людях, які дійсно співчувають, які вміють відчувати, в яких відкриті серця для того, щоб допомагати іншим людям. От і все.