Журналісти 24 каналу ледь "спіймали" Арсена Мірзояна, аби поспілкуватися для проєкту "Інтерв'ю24", адже останні місяці він у постійних роз'їздах. На відеозв'язок ми вийшли, коли співак був у дорозі в Нідерландах, але це не завадили йому дати тверді й емоційні відповіді на запитання, які назріли за майже п'ять місяців війни.
Читайте наш ексклюзив Війна застала мене в літаку, – інтерв'ю з Дмитром Ступкою про життя в США, розлучення та війну
Чому Арсен Мірзоян не афішує, як допомагає армії? Коли знову зустрінеться з дружиною Тонею Матвієнко та донькою Ніною? Що думає про Бардаша, мовний скандал з Єфросиніною та Поляковою і чому деяких колег вважає винними у війні? Про все це читайте далі.
Інтерв'ю з Арсеном Мірзояном у відеоформаті
"Сєня, вивозь своїх", – як рятував сім'ю і чому повернувся до Києва
Ви розповідали, що 24 лютого разом з Олександром Положинським вивозили своїх дівчат на захід, на Івано-Франківщину. Ви вже тоді, в перший день війни, знали, що вони не залишатимуться в Україні, а поїдуть за кордон?
Ні, насправді ні. У мене таких думок не було, треба було поміркувати, оцінити масштаб, зрозуміти, що насправді відбувається. Потім уже подзвонили родичі, запропонували, ми порадилися і сказали: "Так, давайте". Бо малій було важкувато бігати по підвалах від тих сирен.
Після того, як Ви вивезли сім'ю в безпечне місце – повернулися з Положинським до Києва. І, як розповідали, уже там примкнули до одного з підрозділів. Як ви туди потрапили?
До початку евакуації до мене приїхали знайомі, приїхала машина повна завантажена БК (боєкомплектами, – 24 канал). Сказали: "Сєня, вивозь своїх". І все, я їм лишив домівку, розквартирував, сказав: "Живіть тут, усе є – холодильник, душ, кухня, ліжка. Живіть тут, а я повернуся". Ми й повернулися.
Ваш зірковий товариш Олександр Положинський уклав контракт з ЗСУ і служить у лавах 47-го окремого батальйону. Навіть встиг побувати в гарячій точці. Багато ваших друзів зараз на фронті?
Ми з ним списуємося, зідзвонюємося. Я от маю до нього приїхати. Він підписав контракт, пішов вчитися, пішов в учебку. Він точно не єдиний, дуже багато. Я б не коментував.
Арсен Мірзоян з Сашком Положинським / Фото з пресслужби
Нагадаємо Втомився, але воно того варте, – Положинський показав нове фото після навчань в ЗСУ
Чому Арсен Мірзоян волонтерить, а не воює
Ви ж обрати для себе інший шлях – волонтерство, зокрема займаєтеся пригоном автівок з-за кордону. Чому саме цей фронт?
Я не кажу, що хтось щось обирав. Ти обираєш, де ти будеш ефективніший і корисніший. Звісно, можна сидіти в окопі. А так воно й буде в учебці. Без підготовки не вийде, а на підготовку треба немалий час. Це я про себе кажу. У мене такий військовий досвід, що я вам точно кажу, що я б сидів в окопі. А хотілося б навчитися чомусь. Не знаю, куди б мене випустили.
Я не один раз був під обстрілами й точно пам'ятаю фразу Льохи Мочанова: "Ти не думаєш, як ти будеш діяти, ти опускаєшся до рівня своєї підготовки". А підготовки ж немає насправді, у багатьох людей немає підготовки. Є люди, які розказують, що там немає професіоналів, там немає нікого, "тут усі ми звичайні пацани". Так я хочу сказати, що ми там усі будемо. Цей дощ надовго, на жаль.
Ніхто ж не каже, що хтось уклоніст, хтось ще щось. Усі ми там будемо, часу вистачить на всіх. І ця війна надовго, це на роки. Тому всі ми там будемо, обов'язково будемо там. Просто зараз ми там, де ефективніше, а потім ти нікуди не дінешся від того. Від себе не дінешся теж.
Тобто ви не відкидаєте того, що теж можете опинитися на передовій?
У перші дні я був зі зброєю руках у Києві, я нікуди не дівся. І я вам чесно скажу, якби щось трапилося в Запоріжжі, я б примчав у Запоріжжя. Це моє рідне місто. Я буду воювати на території, яку я знаю. Коли ворог на порозі, досвід уже нецікавий нікому, є обов'язок!
Військовий квиток Арсена Мірзояна / Фото з особистого архіву співака
Сашко Положинський обурювався, що повістки, які вручають як покарання за правопорушення, "знецінюють щоденний ризик тисяч хлопців і дівчат, які добровільно пішли боронити країну". Яке у вас ставлення до загальної мобілізації?
Знаю, як командири ставляться до тих, хто виконує план по повісткам з військоматів. Коли привозять сотню пацанів, не готових ні до чого. Ну ні до чого! Друзі, ми всі розуміємо, що ми прагнемо захищати свою Батьківщину, але реально ці сто людей завтра можуть загинути.
І ви своїм планом по повісткам просто нищите, бл*ть, країну. Ви п**араси – отак би я сказав тим чувакам, які везуть пацанів без розбору, які, бл*ть, вручають повістки всім наліво, направо. Ну це ж радянщина! І я розумію обурення Олександра.
У нас був свідок реальний. Привезли пацанів у спортивних костюмах на фронт. У спортивних костюмах! Без зброї, прям на передову привезли. Або навпаки. Ми розмовляли з командиром одного підрозділу, і він каже, що прийшов хірург з досвідом. Він каже: "Ну куди я тебе візьму, нащо ти мені тут? Я розумію, що ти хочеш країну захищати, але ти як хірург зробиш набагато більше на своєму робочому місці, ніж тут. Тебе треба вчити". Досвід є досвід, нікуди ти не дінешся.
Якщо що, я приїду, – про батьків у Запоріжжі та знайомих в окупації
Ви родом з Запоріжжя. Частина вашої області зараз окупована. Хтось з ваших рідних чи друзів зараз перебуває в окупації?
Ми зараз списуємося, розмовляємо. Є знайомі, близьких друзів немає. На щастя, дуже багато людей встигло виїхати, бо всі знають, до чого призводить така легковажність, коли тебе військові просять: "Друзі, треба евакуюватися". І ні, усі сидять, усі щось чекають. На авось, чи на "повезе – не повезе", не знаю.
Мої рідні сидять безпосередньо в Запоріжжі. Вони готові, ми про це (про евакуацію, – 24 канал) з ними розмовляли й не раз. Я сказав, що якщо ви зараз не виїжджаєте, то приготуйтеся до того, як відбувалося в Києві. Це буде затор, це буде непросто. Але ніби всі все усвідомлюють, ну і я сказав: "Якщо що, я приїду". Нікуди ви не дінетеся від мене.
Арсен Мірзоян / Фото з інстаграму співака
Читайте також Біль і страх, – Макс Барських показав, як люди пішки тікають з його рідного Херсона
Про концерти та скасований тур Європою
Знаю, що Ви повертаєтеся до концертної діяльності. На липень у вас був запланований тур Європою, але, наскільки мені відомо, ці виступи ви скасували й зараз у Нідерландах – збирає авто для військових. Чому так сталося?
Тур перенесли на осінь, і це в принципі правильно. Усі ми розуміємо, що влітку тури ніхто не робив. Літо – це пора фестивалів, і Європа – не виключення. Тому за всіма правилами концертна діяльність починається десь восени. І перенесений тур на осінь – це правильне рішення.
Арсен Мірзоян на концерті / Фото з інстаграму співака
Але ці концерти благодійного характеру? Кошти з них будуть перераховані на ЗСУ?
Ми не перераховуємо на ЗСУ. У нас є свій… Фондом не назвеш, ми не фонд. Скільки я займаюся благодійністю, дуже багато років, у мене до фондів своє особисте ставлення. Я знаю, як відбувається фінансування фондів, тому з фондами я трошки обережний. Дуже багато років, десь з 2011-го, я почав займатися благодійністю, і зараз я співпрацюю з фондом "Запорука". Це стосується не військової тематики.
А те, що зараз відбувається, – це не фонд. Це наше, скажімо, угрупування, назвемо його так. Ми займаємося пригоном автівок. Я не беру загальну цифру, бо вона ніби велика, але, скажімо, мова йде про 800 автівок. З 24 лютого 500 автівок ми пригнали хлопцям на фронт.
Чому не афішує, як допомагає армії
Чому не афішуєте свою допомогу армії? Донедавна ви майже не згадували про це у фейсбуці чи інстаграмі.
Я просто не хочу це афішувати. Я не розумію, нащо це афішувати. Я оці всі кіно надивився про плачучих волонтерів. Це не моє, я не люблю це.
Я не скажу, що я не афішую. Хтось постить, я можу перепостити, можу дуже рідко щось там написати. Але робити з цього інфопривід… Це не зараз така задача стоїть.
Знаєте, привозиш бувало автівку, і там кажуть: "А давайте зробимо фотографію чи селфі?" А я кажу: "А можна без цього всього. Я просто передам машину й поїду собі. Не треба мене фотографувати. Мені краще, щоб ви сфотографували машину з хлопцями, щоб у мене був звіт, що машина доставлена". А хто її доставив – це вже неважливо точно.
Арсен Мірзоян з Антоном Тілісом та Олександром Котом / Фото з фейсбуку музиканта
Таку думку поділяє й Олег Винник, але це зіграло з ним злий жарт. Ще донедавна йому закидали зраду, бо він буцімто не дає благодійних концертів, не збирає на армію, не жертвує у фонди. Однак адвокат співака пояснив, що той допомагає, але "не бажає піаритися в час біди". Тож, можливо, медійним людям варто висвітлювати, чим вони займаються під час війни?
Трохи висвітлювати – окей, але не прямо робити з цього пости… Я ж кажу, що це роблю не я, мене позначають, а я підтверджую свою персону, що так, дійсно, це було зі мною. І мені цього достатньо. Якщо я напишу пост, про що він буде? Що я привіз машину – ну такоє.
Не пропустіть Чоловік Оксани Білозір показав, як насправді Винник допомагає ЗСУ з Берліна
Якщо почують, що ти волонтер, – тобі не допоможуть, – як у Нідерландах ставляться до війни
Зараз ви в Нідерландах. Як там ставляться до війни в Україні?
У них свій менталітет. Вони дуже погано ставляться до війни, прямо настільки дуже погано, що якщо в Нідерландах десь почують, що ти волонтер і допомагаєш армії, – тобі не допоможуть.
Вони можуть допомогти дітям, переселенцям, медикам. Усе, що стосується армії – ні.
Роботу артисти собі знайдуть, – на що живуть музиканти під час війни
Готуючись до туру Європою, ви казали, що їдете не тільки для того, щоб зібрати гроші на потреби ЗСУ, а й аби познайомитися. Ви мали на увазі знайомство з новою публікою?
"Знайомитися" звучить від концертного оператора. Я був типу піонером у цій всій історії. Ми їдемо знайомитися в тому плані, що далі по моїм стопам уже підуть інші артисти. Ми розвідуємо різні концертні майданчики. Тобто мова не йде про площі, мова йде про конкретні концертні майданчики, по яких ще ніхто не їздив, і треба подивитися, як це працює. Слідом за мною точно, обов'язково поїдуть наші українські артисти.
Концерти в Європі – рятувальне коло для багатьох артистів зараз, адже роботи в Україні майже немає. Чим тоді займатися?
Концертна діяльність – це не вся робота, яку має виконувати артист. Скажімо, сцену не можна назвати роботою, це сенс життя артиста. Тому мова не про те, що артиста позбавили роботи, артиста позбавили сенсу життя. Роботу артисти собі знайдуть. І робота – це не тільки сцена. Це і студія, це й інші цифрові майданчики. Сцена – це не робота, це зовсім інше, тут набагато складніша історія.
Арсен Мірзоян на сцені / Фото з фейсбуку співака
На що зараз живуть українські артисти?
Хтось на роялті живе, хтось не знаю, на що ще живе. А який вибір? У когось є бізнес по той бік, якийсь сімейний підряд. Не знаю, якимось чином (живуть, – 24 канал).
Я заберу їх у Київ, – про дружину й доньку у Великій Британії
Ваша дружини Тоня Матвієнко разом з донькою Ніною зараз у Великій Британії. Скільки разів вам пощастило побачитися з ними за майже 5 місяців війни?
Два рази. Це коли я приїжджав на благодійний концерт до них у Маґдебурґ. І другий раз – коли я вже відправляв їх у Британію. Ну і все, відправив.
Читайте про візит Мірзояна в Німеччину "Краще б ти не приїжджав": Тоня Матвієнко зі сльозами розповіла про зустріч з чоловіком
Як вам як чоловіку дається розлука з сім'єю? Ви ж навряд чи розлучалися так надовго.
Ну як… Погано, дуже погано. На щастя, ХХІ століття. "На щастя" для цивілізованих людей. Ми спілкуємося в гаджетах, є ж відеозв'язок. На цьому все.
Усе думаємо, як зустрітися наживо. Зараз у малої у школі почнуться канікули, і я думаю, що я заберу їх у Київ. Точніше не я заберу, бо я точно не можу виїхати, а вони приїдуть. Думаю, може, на весь серпень приїдуть.
Арсен Мірзоян з дружиною Тонею Матвієнко та донькою Ніною / Фото з інстаграму співака
Повертатися до Києва з кінцями вони поки не планують? Чекають закінчення війни?
Закінчення війни якої? Чи якої стадії? Окей, усі ми розуміємо, що війна йде вже 8 років, а насправді ми всі дуже гарно знаємо історію. Це протистояння вже скільки століть триває.
Зараз, як каже Сашко Положинський, і я ніби з ним згоден, зараз той самий шанс випав нам, щоб знищити росію, як імперію. До цього цього шансу не було. Постійно ми сприймали сусіда як якийсь братський народ. Постійно були різні такі риторики, але чомусь не на нашу користь. Тому сказати, що війна зараз закінчиться… Я думаю, що дуже нескоро вона закінчиться.
Подивіться, яку ахінею несе Бардаш, – чому українці завжди пробачали росіянам
Як думаєте, чому українці завжди пробачали росіянам? Чому знову й знову з'являлися пропагандистські наративи про "братній народ"?
Зомбоящик. Але зараз зомбоящик уже не допоможе. Зараз він поки що допомагає там, а тут це вже не працює. Тут уже люди свідомі, у кожного є своя голова.
Звісно, є люди, які приймають хибні рішення. Дуже багато таких людей. І ми їх бачили і під час евакуації, і в Сєвєродонецьку. І те, що вони говорять і як зустрічають російських солдат. Звісно, це в голові не вкладається. Але що поробиш? Так живем.
Я не розумію, як у них так виходить. Ти на власні очі все це бачив – як руйнують твої домівки, як стріляють в людей, і ти все рівно знаходиш виправдання, виправдовуєш цих солдат, сидиш і чекаєш. Де та математика у вашій голові? Як у вас так пазли складаються? Як ви це робите, звідки? Тому в нас ще тут, всередині країни, вистачає таких мислітєлєй, філософів.
Чи є такі "мислітєлі" з вашого музичного цеху?
Подивіться, яку ахінею несе Бардаш. Ніяких причинно-наслідкових зв'язків у голові немає, бл*ть. Про якусь Японію… Що в голові там? Взагалі, як кажуть, щоб каша не підгорала, її треба перемішувати. По-моєму, там просто дно, бл*ть.
Тут усе про ахінею музиканта "Ми – один русскій народ": Бардаш шокував низкою проросійських заяв про армію, ЛГБТ та культуру
Чому "на шоу-бізнесі вагома частина провини" за війну
В одному з останніх інтерв'ю ви прямо казали, що "на шоу-бізнесі є вагома частина провини за те, що зараз відбувається". Що саме ви мали на увазі? Російськомовні пісні в репертуарі українських колег?
Так, я мав на увазі російськомовні пісні. Раніше тут співали російські пісні на вулицях, на стадіонах. Не раз бачили, коли приїжджають хлопці бойкотувати чийсь концерт, але потім розказують, що в нас і мовного бар'єру немає. Це все картинка, яка створювалася, саме цю картинку показували росіянам, саме ця картинка є частиною пропаганди. Росіяни ж бачать, їх дуже легко так надурити.
Уже ніхто не дивиться на якість, – про сплеск україномовних пісень
Як ви ставитеся до того, що зараз артисти, навіть ті, у репертуарі яких не було жодної україномовної пісні, клепають їх одна за одною?
Зараз дуже багато україномовних пісень стало в усіх артистів. Як каже Сашко Положинський: "Ну і Слава Богу. Ну хоч таким чином сталося".
Звісно, що більшості обідно трошки. Ти розумієш, що ти робив якісну українську музику, але хтось все рівно орієнтувався на той ринок, на російськомовний ринок, бо він більш прибутковий. А зараз ці люди перекинулися – співають українських пісень.
Але добре, що так відбувається. Чи то адаптація до ринку, чи то від чистого серця. Яким би чином це не відбувалося, ми завжди будемо говорити про результат. Тобто як результат і наслідки – ну окей. Це позитивне просування.
Арсен Мірзоян з Сашком Положинським / Фото з фейсбуку співака
До теми Це наші люди, вони такі, – продюсер Полякової розповів, як військові реагують на її "Шлепки"
Щоправда, в інтерв'ю 24 каналу Катерина Павленко з Go_A наголошувала на низькій якості цього україномовного контенту, зліпленого нашвидкоруч. Ви цю думку поділяєте?
Уже ніхто не дивиться ні на якість, ні на що. Раніше я як автор-виконавець критично ставився до будь-якої творчості, навіть до російськомовної – до поезії, до сенсів. Знаю дуже багато поетів, за всіма спостерігаю, критикую. Бо в нас поезія якось вимерла. Як казав Бродський, нас чекає інфляція поезії. У нас любе г*вно в риму буде називатися поезією. І ось ми до цих днів дожили. І дуже важко зараз знайти поезію в сучасній музиці.
Однак Артем Пивоваров, наприклад, має чудовий культурний проєкт "Твої вірші, мої ноти", яким популяризує поезію класиків української літератури. Як ви до нього ставитеся?
Я знаю цей проєкт ще до війни. Це ще не був проєкт Артема Пивоварова, це була ідея до дня народження Франка. А далі, я так розумію, він став ні туди, ні сюди. Потім в ідеології проєкту я почув пісню від "Бумбоксу" – "Плющ" на вірші інтимної лірики Лесі Українки. Якось цей проєкт затих, і ось Артем Пивоваров взяв його у свої руки, взбодрив трошки. І виходить досить непогано.
Арсен Мірзоян з Пивоваровим і Пономарьовим / Фото з фейсбуку співака
Що вже після бійки кулаками махати, – чи пробачив таких як Лобода, Барських, Дорн
У бік зіркових колег від вас лунала фраза "де ви були 8 років". Розшифруйте.
До усіх російськомовних артистів зверталися: "Друзі, чому ви не співаєте українською?" Ще тоді вони стидалися, розказували, що українська музика неякісна чи ще якась. А ви що якісні? Я в тих усіх артистів не бачив жодного якісного продукту, жодного! Це я про російськомовну попсу 2000-х. Ці артисти знаходилися в топах, вони займали перші ланки. Де ваша якісна музика? Я знаю, де ви пишитеся, і як ви пишитеся. Це не музика, це г*вно, бл*ть! Ви називаєте це саундпродюсуванням, оця ваша комп'ютерна музика, пластмасова музика. Що ви взагалі про музику розмовляєте? На відміну від рок-дивізіону відтоді й на зараз. Єдине хочу зауважити – український рок був якісним, а головне – україномовним.
Тоді була філософія про якісний український продукт чи неякісний. Так створіть його, якщо ви такі якісні!
Ніхто нічого не робив, а зараз, коли прийшла біда в хату, то всі стали україномовними. Друзі, ми вас 2008-го року про це просили. 2008-го року вам у вуха дули. 2008-го року приїжджали артисти з росії й казали: "Рібята, буде війна, будуть ракети літати".
А 2014 року, коли вже все почалося, теж нічого не змінилося. Ні Мінкульт, ніфіга ніхто не робив. Ніякої програми, ніякої. Тому що там уже після бійки кулаками махати.
Я так розумію, що гастролерів – таких як Лобода, Макс Барських, Іван Дорн, які зараз активно реабілітуються перед українським народом, ви не пробачили?
Треба спостерігати за тим, що відбувається зараз, а те, що вже було… Ну про що говорити? Ну було, і що? Це як взяти якусь дитину, якій відірвало ноги, і думати: "А що робити?" Та нічого ти вже не зробиш. Ви зруйнували дитині життя, а вона може хотіла грати у волейбол чи бігати кроси. А тепер давайте думати, як виправляти цю ситуацію. Тоді треба було думати. Раніше треба було думати. Зараз треба думати, як не допустити більше подібного.
Що зараз говорити про артистів, які тоді ніфіга не зробили, а зараз щось роблять? Ну окей. Давайте відштовхуватися від нового дня, від того дня, в якому ми живемо.
Зараз, у воєнний час, коли триває війна, згадувати про минуле, згадувати, хто що робив, пробачати, не пробачати уже пізно. Уже треба рухатися до перемоги. Усім разом. Хтось перевзувся, хтось не перевзувся – немає різниці. Уже всі в одному окопі, усі в одному човні. Ми досі будуємо човен, який уже пливе. Тому вже це неважливо.
Заради майбутнього, заради наших дітей маємо забути про всі ці чвари, сварки, розборки. Заради наших дітей маємо просто брати й робити, піклуватися про їхнє майбутнє. Скільки зруйновано дитячих життів. Дуже важко це усвідомлювати, і на фоні цього всього брати й вчиняти розборки, хто де грав, скільки забив, хто де призивався… Як співає Jerry Heil: "Кожен буде жати, що посіяв".
Арсен Мірзоян з донькою Ніною / Фото з інстаграму співака
Усі в один голос кажуть, що на артистах зараз, під час війни, велика відповідальність. Чому?
Артисти – це і є культура, обличчя нації для всіх інших країн. Якщо той самий житель Нідерландів подивився б топ 20 Київ, або топ 20 Україна за 2018 рік, він там почує одну або дві українських пісні. Тому він і не знає, що таке Україна.
Я пам'ятаю 2018 рік, коли голландці не знали, що таке Україна. Для них це було незрозуміло. Я йому кажу Ukraine, а він мене перепитує UK? Він знає UK, а Ukraine він не знає.
Закрий на х*й свою передачу, – про мовний скандал з Єфросиніною та Поляковою
У шоу-бізнесі розгорівся мовний скандал. Маша Єфросиніна й Оля Полякова, які з дитинства розмовляли російською, кажуть, що не винні в тому, що виросли в російськомовному середовищі, це їхня рідна мова, їм легше спілкуватися російською, аніж українською. Чи поділяєте ви думку, що перехід на українську в публічному просторі необов'язковий?
Це було обов'язковим ще з 2008 року. Про це говорили російські артисти українським артистам: "Люди, самоідентифікація – це дуже важлива штука, а особливо в публічній площині". Я думаю, що з 2014 року, коли почалася війна, Мінкульт мав щось робити, артисти мали усвідомити це. Але, як ми бачимо, не подіяло. І мало того, зберегли русскій мір і прітащілі его сюда. Отака історія.
Оці всі відмазки: "Я не можу українською спілкуватися". То не роби того взагалі. Не виходь в ефір, бл*ть, не спілкуйся з людьми, закрий на х*й свою передачу. Просто закрий на х*й. Як дивитися таку передачу, коли російська мова як червона ганчірка для бика? Знову, виходить, є за і проти. Знову розбрат.