Також в рамках проєкту "Інтерв'ю24" зірка розповіла про зміни, які відбулися в неї за рік, своє ставлення до сучасної музики, колег та скандалів, які все частіше виникають у публічному просторі. Про все це та інше – читайте далі.

Ми спілкувалися з вами в червні минулого року. То була атмосферна та затишна зустріч у Львові. Які головні зміни відбулися у вашому житті за цей рік?

Добре пам'ятаю цю теплу зустріч у Львові. І навіть вірш, який написала після відвертої розмови поза камерою.

Що змінилось? Я взяла нарешті себе в руки. Шлях був складним, довгим, з болючими рішеннями, психологом, навіть психіатром. Але нарешті, мені вдалось прийняти нашу реальність такою, як є, з усіма жахами. Прийняти й зрозуміти, що хочу жити. Дуже хочу жити. Проростати крізь біль і підтримувати моїх людей. Бо нам всім хочеться жити.

Пройшло зовсім мало часу після нашої зустрічі й ви вперше показали свого чоловіка. Чи вплинула публічність на ваші стосунки?

Публічність не вплинула, бо мій чоловік наслухався про мене ще до того, як сам з'явився у публічному просторі.

Для наших стосунків нічого кардинально нового не сталося. Ми не прагнули робити із цього особливу подію. Навпаки, тепер ще більше хочеться залишити особисте лише для себе.

Є ще одне. Мої підписниці часто діляться своїми трагічними історіями про коханих на війні. Я розумію, як їм може бути боляче дивитися, тому не хочу зайвий раз ятрити рану. Мої соцмережі – місце взаємопідтримки.

Останнім часом у шоубізнес все більше скандалів. Зокрема навколо пісень. У час війни артисти випускають багато треків про війну, однак не всі подобаються слухачам. Часто виконавців критикують за шароварщину. Що особисто для вас є шароварщиною? А байрактарщиною?

Творчість приречена бути розп'ятою. Я думаю, що оцінювати музику тільки зі своєї дзвіниці – трохи дурна звичка. Бо те, що комусь на рівні з Моцартом, іншому – какофонія. Це справа смаку. Кожен раз, натикаючись на критику нової пісні, хочеться сказати: "Ви не розказуйте, а покажіть, як треба".

Згадайте: ще декілька років тому Гігу називали крінжом. А тепер – трендсетер і нон-стоп у хіпстерських плейлистах. Чи змінилась його музика? Ні. Змінилось суспільство.

Час сам відсіє невдалі, тимчасові пісні й артистів, що граються у патріотизм. Знайдіть свою музику! Її так багато зараз народжується й у різних стилях. Слухайте українське! Популяризуйте! Майте повагу до себе: не слухайте москалів.

На "Українській пісні" у Львові ви сказали, що радієте, що український шоубізнес став нарешті українським. Що мали на увазі під цим висловлюванням?

Так. А ще я сказала, що шкода, що такою ціною. Пам'ятаю, як у далекому 2016 на радіо вперше з'явились квоти на українську музику. Тоді україномовним співакам нарешті дали шанс достукатись до слухача, шанс посунути Полін Гагаріних. Але цього було мало для повноцінного створення власного ринку. Бо великі бренди продовжували заробляти й інвестувати у Москву. Повномасштабна війна багатьом нарешті відкрила очі.

Оля Цибульська
Оля Цибульська / Фото пресслужби

Працювати з Росією тепер не престижно у всьому світі. Усі зрозуміли, що ти ніде нікому так не потрібен, як удома. І ось наш ринок починає народжуватись. Зворушливими хітами, україномовними ютюберами, перекладеними піснями, молодими артистами, крутими подкастами рідною. В умовах війни це дуже складно й водночас дуже зворушливо.

Бо сьогодні "український артист" – це особлива честь, свідомий вибір. І це набагато глибше ніж просто "артист з України".

Чимало ваших колег виїжджають за кордон на благодійні заходи, хоча інколи випливають неочікувані факти про такі поїздки. До прикладу, Володимир Остапчук виїхав під приводом благодійності й водночас провів весілля у Хорватії. Як ставитеся до таких способів заробітку зараз?

Якщо говорити загалом, то для мене важливо не просто заробити гроші, а й яким чином вони будуть зароблені. Робота має відповідати моїм життєвим цінностям та інтересам моєї родини та країни.

До повномасштабної війни ви також часто проводили весілля. Як зараз: долучаєтеся до святкувань, чи відмовляєтеся, вважаєте, що гучні весілля зараз не на часі?

Гучні зовсім не на часі. Хоча в умовах, коли не знаєш "куди й коли прилетить" такі важливі моменти, як створення сім'ї, люди хочуть відзначити в колі рідних. Хочуть, але бояться говорити про це вголос.

Бояться навіть публічно приймати вітання з днем народження. Бо градус напруги між нами всіма від втоми й болю дуже високий. І я всіх розумію. Декілька лаконічних, зворушливих церемоній провела. Навіть одружила влітку 2 пари військових. Плакала, як дощ на Великдень.

Люди не веселяться, як колись, ніхто не влаштовує гучних гулянок з танцями. Та й у повзунки збирають не на хлопчика-дівчинку, а на приціл чи інші військові потреби. Якщо на такі події кликатимуть – не відмовлятиму. Сім'я – це про життя. І про майбутнє. Хто знає, скільки в нас ще часу для нього?

Ви з чоловіком є однією з найміцніших пар в українському шоу-бізнесі, навесні відсвяткували 22 роки з першого побачення. За роки спільного життя у вас народився син, було чимало випробувань. З власного досвіду, в чому секрет довгих і щасливих стосунків?

Секрет міцної сім'ї треба тримати в секреті. Я думаю, що його нема, бо кожна пара – то окрема історія. Можна довго бовтати язиком, як батюшка кадилом, але краще вас у ваших стосунках не розбереться ніхто.

Ваш колега Тімур Мірошниченко всиновив малюка. У час війни це особливо важливо, адже багато дітей залишаються сиротами. Чи були розмови у вашій сім'ї щодо всиновлення? І чи готові ви на такий крок?

Тімур та Інна викликали у мене неймовірні почуття своїм всиновленням. Вони зрушили з мертвого місця дуже важливі й глибинні процеси в суспільстві. Вони не просто зробили щасливим маленького хлопчика, вони зародили в головах дорослих людей думку, що всиновлювати – це нормально.

Це про відвагу, душевність, емпатію. Це про безумовну любов, про яку можна, треба і заведено говорити публічно. Думаю, кожен, як і я, після цього подумав: а скільки в моєму серці любові? Кому її віддати?

Оля Цибульська
Оля Цибульська / Фото пресслужби

У своїх соцмережах ви підтримуєте шанувальників гумористичними роликами. Зокрема, зняли кумедне відео після скандалу з Остапчуком, Буше та Позитивом. Згодом висловлюваннями щодо фемінізму оскандалився Олег Скрипка. На вашу думку, чому варто публічно реагувати на подібні ситуації? Чи може це повпливати на стереотипи, які є щодо жінок?

Якщо вголос не проговорювати такі історії, не дискутувати, не відстоювати нормальні людські цінності, ми перетворимось на "валянків" з боліт. Я не люблю скандали, перемивання кісток поза очі й мовчання в ганчірку. Мені здається, здорова дискусія кристалізує суспільство.

Навряд мої слова змінили світосприйняття хлопців 10/10 чи Олега Скрипки. Під камінь вода не тече. Але цю дискусію побачили люди, до яких ще можна достукатись. І цього достатньо, щоб відбувались тектонічні зміни.

Хто з колег-артистів за час війни вас приємно вразив, а хто навпаки – розчарував?

Мене приємно вражають усі свідомі артисти, які знаходять можливість створювати щось сьогодні. І розчаровує бажання в інформаційному полі знов гойдати тих, з ким все і так ясно. Хочете, щоб чорт зник – перестаньте про нього говорити.

Війна без сумніву вплинула на кожного з нас. Як ці півтора року змінили вас і вашу творчість?

Я почала носити хустку не тільки за кадром, а й на сцені. Вона мій оберіг і тримає "кришечку", щоб не злетіла. Публікую частіше свої вірші. Раніше вони теж лишались в нотатках.

Запустила фолк-проєкт у себе в соцмережах. Хочу, щоб народні пісні, які течуть у мені змалку, повертались до людських домівок. Бо це про затишок і коріння.

Якщо загалом – стала сміливіше себе відкривати світу. І ви не бійтесь.

Влітку ви змінили зачіску. Часто дівчата змінюють імідж, коли в них відбуваються якісь зміни в особистому житті. Що надихнуло вас на такий крок?

Не повірите, просто ПМС.

Щотижня українські виконавці презентують десятки нових пісень на різну тематику. Чому так мало релізів є від вас?

Я люблю випускати не "щоб було", а щоб "слухалося". Це по-перше. По-друге, працювала ще над одним масштабним проєктом, який скоро покажу. Будете шоковані! Щоб видавати щось дійсно достойне, треба мати психоемоційний ресурс. Треба його накопичувати. Це непросто в наших умовах. Тому я не женусь за кількістю. Мій слухач буде моїм.

Ви потішили шанувальників новим треком "Викликай поліцію". Про що він?

Пісня "Викликай поліцію" про життя тут і зараз. Ми часто чекаємо слушного моменту, щоб нарешті стати щасливими. Та ідеальних умов не буде ніколи. І кожен українець та українка в умовах війни розуміє як ніхто, що треба смакувати кожен день. Залишається прожити цей теплий вересень, як літо. Зупиняючись на мить, щоб запам'ятати свою молодість, увімкнути приємну музику і зробити селфі.

Про що зараз мріє Оля Цибульська? Звісно, окрім перемоги.

Складно про щось мріяти, доки не збулась спільна головна мрія. Тому просто загадаю бажання: щоб ви послухали пісню, написали під відео теплий комент і усміхнулись. Вам дуже личить тепла усмішка. Особливо у холодні часи.

Оля Цибульська – "Викликай поліцію": дивіться відео онлайн