Під час виступу обстріляли "градами", – інтерв'ю з Колею Сєргою про війну та концерти на фронті

На третій день війни, 26 лютого, Коля Сєрга пішов воювати у лави ЗСУ. Зараз артист вступив у "Культурний фронт" та їздить з концертами на фронт. 24 Канал дізнався, чому співак раніше жив у Росії та як наважився стати на захист України.

Важливо У нього не було віри в Україну: Коля Сєрга зізнався, де зараз батько, який не пускав його в ЗСУ

Далі в рамках проєкту "Інтерв'ю24" читайте про ставлення Колі Сєрги до війни та мобілізації в Україні, про важливість "Культурного фронту" та небезпечні ситуації під час концертів на передовій перед ЗСУ.

24 лютого тріснули мої "рожеві окуляри", – про життя в Росії та початок війни

Колю, ви кілька років жили у Росії. Чому залишалися жити в Москві, попри те, що війна почалася ще у 2014 році? Яка у вас була позиція щодо війни до 24 лютого, яким було ставлення до Росії?

Як би соромно мені за це не було, але для мене війна почалася 24 лютого. Саме 24 лютого в мене тріснули "рожеві окуляри", уламки яких дуже болісно почали різати мені очі.

Це був складний період. Я зрозумів, що те, на що я опирався, що формувало мій світогляд, було ілюзією. Я дуже добре відчув на собі, наскільки потужно працює російська пропаганда.

А яким для вас був початок повномасштабного вторгнення? Де вас застала війна?

Я їхав в Миколаїв на концерт і зупинився переночувати в Одесі. Війна застала мене саме там. О 5-й ранку прокинувся від дзвінка моєї тітки. Вона сказала – "почалось". Я прочитав новини у телеграм-каналах, зрозумів, що це правда, що почалось повномасштабне вторгнення.

Але на той момент мозок не готовий був до прийняття серйозних рішень, адже я спав близько двох годин, тому вирішив продовжити сон, бо за кілька годин навряд чи щось зміниться. О 9-й ранку я прокинувся і вже почав діяти.

Коля Сєрга пішов до лав ЗСУ / Фото з його соцмереж

Краще померти в бою, ніж жити рабом, – про рішення піти на фронт

Як наважилися піти у військкомат та стати на захист країни?

Я не бачив для себе іншого вибору. Я стояв перед обличчям тотальної несправедливості і не уявляв, яким буде моє життя в майбутньому, якщо зараз не піду захищати свою країну. Я розумів, що зараз важливим є внесок кожного громадянина і якщо є шанс зупинити ворога, то я хочу бути причетним до цього. А якщо ні, то краще померти в бою, ніж жити рабом.

Раніше була інформація, що ви хотіли стати снайпером. Не зникло бажання, досі навчаєтеся цьому?

У нашому протистоянні кожен має бути там, де він найбільш ефективний. У мене була розмова з представниками Генштабу ЗСУ, на якій ми дійшли висновку, де я можу бути максимально корисним. Тому і почав активно працювати з "Культурним десантом".

Звісно, я навчаюсь (на снайпера – 24 Канал), продовжую займатися, бо невідомо, що може відбутися далі. Ця війна виснажлива, а наш ворог – підступний. Тому, якщо доведеться взяти до рук зброю, я буду готовий до цього.

Кожен має піти до військкомату, – про ставлення до мобілізації

Як ставитеся до мобілізації в Україні? Чи всі мають йти на фронт?

На мою думку, у цей складний час ми маємо бути відповідальними громадянами та допомагати своїй державі і своєму народу. Тому кожен має піти до військкомату, відмітитися і повернутися до своєї роботи.

Не всіх одразу відправляють на фронт. Спочатку йдуть ті, хто має військовий досвід або потрібні навички. А вже потім добирають людей, які не були дотичними до військової справи.

Цікаво Коля Сєрга прокоментував зарплату в ЗСУ й зізнався, чи залишиться в армії після перемоги

Спочатку ці люди проходять навчання та відповідну підготовку, а вже потім їх відправляють у зону бойових дій. Проте, варто зазначити, що на фронті є різні напрямки. Наприклад, робота з документами, з морально-психологічним станом, кухарі, юристи, механіки-водії, програмісти. Адже армія – це велика система і для того, щоб вона працювала збалансовано і рівномірно, необхідно забезпечити всі цехи вмотивованими, потужними виконавцями.

Просто під час виступу обстрілювали "градами", – про концерти на фронті

Ви неодноразово бували в гарячих точках, спілкувалися не лише з військовими, а й з цивільним населенням. Які історії з війни розповідатимете дітям?

Історій дуже багато. Тому я буду розповідати дітям про приклади героїзму і порядності, а також про нелюдяність зі сторони ворога. Хочу, щоб вони знали, якими можуть бути люди і що ми самі вибираємо свій шлях, несемо відповідальність за кожну свою дію та те, якими станемо у майбутньому.

Коля Сєрга виступає у зруйнованій будівлі / Фото з його соцмереж

У які небезпечні ситуації чи потрапляли за рік повномасштабної війни?

Ми неодноразово потрапляли під обстріли, коли приїжджали з концертами на позиції. Адже ми працюємо вздовж всієї лінії фронту.

• Наприклад, коли виступали перед артилеристами, прямо на позиції, нас почали обстрілювати градами.
• А коли працювали з художниками зі "Стінами культури" у Вовчанську і коли їздили до спецпідрозділу на південному напрямку, то потрапляли під мінометний обстріл.
• На Донеччині під час однієї з поїздок ночували на об’єкті, який обстріляли з С-300.

У такі моменти щоразу відчуваєш, що ти на волосинці від смерті. І якщо ми вижили, це означає, що ми ще не виконали своє завдання. Значить Бог нас береже для чогось важливого і ми це обов'язково виконаємо.

Де у зоні бойових дій ви були востаннє?

Ми зараз перебуваємо в зоні бойових дій на Донеччині. Я є військовослужбовцем 59-ї бригади. Тому постійне місце перебування – це безпосередньо Донеччина. Іноді приїжджаю до Києва у відрядження – це студійна робота або наради в Міністерстві культури.

Важливо "Прокидайтеся, нас бомблять": зірки з болем згадують початок повномасштабної війни

Моя муза мобілізована зі мною, – про творчість під час війни

Днями ви презентували новий трек "Молитва". Це ще одна пісня, яка з'явилася в Україні в часі війни. Деякі зірки зізнаються, що зараз писати треки їм допомагає біль, який вони переживають. Як ви пишете музику, за яких умов?

Я пишу ту музику, яка у цей час необхідна. Моя муза також мобілізована, вона виконує бойові завдання разом з усіма. Ми створюємо культурні продукти та контент, які передають життя нашої країни зараз.

Так вийшло й з піснею "Молитва". Вона була написана ще рік тому, але саме зараз знайшла своє звучання та місію. Вже рік ми живемо у стані повномасштабної війни й нам, як ніколи, необхідна віра та сила. І ця композиція допомагає віднайти в собі те джерело міці, щоб гідно продовжити шлях.

Нова пісня Колі Сєрги "Молитва": слухайте онлайн

Коля Сєрга зараз – співак чи військовослужбовець?

Ніколи себе не позиціонував як співак. Я – діяч культури. І зараз я так само діяч культури, але який є мобілізованим.

Закохався у свою мову, – чому вирішив перейти на українську

Україномовні пісні ви почали презентувати саме після повномасштабного вторгнення. Чому особисто для вас є важливою відмова від російської мови?

Я почав спілкуватися українською мовою і вибрав її для себе не тільки у творчості, а й у житті. Це складно пояснити, просто так відчуваю.

Можу впевнено зазначити, що я закохався у свою мову і тепер мене не цікавлять інші, поки що навіть англійська. Щоправда обов'язково треба буде її підтягнути. А поки що я насолоджуюсь вивченням української.

Війна змусила нас переосмислити цінності. Ви зізнавалися, що хочете стати батьком, хоча інших деталей особистого життя ніколи не розповідаєте. Чи хочете зараз сім’ю?

Питання сім'ї я буду вирішувати після закінчення війни, поки вона триває – всі мої думки про перемогу.

Не даємо військовим втратити віру, – про важливість "Культурного десанту"

Ви берете участь у "Культурному десанті". Чому цей проєкт важливий для наших військових? І як вони на це реагують?

"Культурний десант" – це проєкт, що об'єднав активних артистів України з чіткою громадянською позицією. "Культурний десант" працює вздовж усієї лінії фронту та у місцях реабілітації для військових і активно допомагає підтримувати бойовий дух та морально-психологічний стан бійців.

Коли між чергуваннями, тренуваннями і копанням окопів була можливість відпочити, то ми з Мойсеєм грали концерти для своїх побратимів. Це допомагало нам зняти частково стрес та перевести подих. З таких концертів 26 лютого з'явився й виріс "Культурний десант".

Сєрга разом з художниками розмалював стіни у прифронтових містах / Фото з соцмереж

Фізично, як організація, проєкт був створений вже на початку червня, після спільного концерту в київському госпіталі з Сашею Чемеровим (фронтмен гурту The Gitas – 24 Канал), коли ми вивели його на більш офіційний рівень і до нас ще доєдналися митці.

Робота, яку виконує "Культурний десант" на всіх площинах, є цінною. Це, безпосередньо, робота з морально-психологічним станом. Ми вивчаємо ситуацію у кожному підрозділі, дивимось, який бойовий дух у хлопців, і передаємо інформацію вже офіцерам морально-психологічного забезпечення. А ті вже краще знають стан справ у своєму підрозділі та ефективніше працюють зі своїми бійцями.

Також ми встановлюємо "соціальні мости" між військовими та цивільним і підготовлюємо ґрунт для соціалізації захисників після перемоги. Але найголовніше – ми піднімаємо їхній бойовий дух, ми не даємо їм втратити віру та заряджаємо силою рухатись до перемоги.

Ви виступили у Херсоні майже одразу після деокупації. Зараз місто перебуває під постійними обстрілами з боку окупантів. Яка ситуація була там після звільнення, які розмови чули між мешканцями?

Після звільнення одразу була ейфорія, піднесення і величезна радість. Довгі місяці окупації минули, зайшли українські військові та прийшла Україна. Люди не могли повірити в те, що це нарешті сталось.

Вони плакали від щастя, але, на жаль, після деокупації почалися масовані обстріли міста. Тому звісно ця ейфорія минула, як і було очікувано, настали суворі, важкі будні.

Зараз херсонцям потрібна підтримка, ще більше, ніж тоді. Бо витримати ці обстріли морально важко, ще й після того, що пережило місто в окупації. Тому ми даємо мешканцям цю підтримку. Ми приїжджаємо, працюємо, піклуємося про цивільних та створюємо культурні вузли, такі центри культурної незламності.

Війна дійшла ще не до всіх, – про молодь, яка досі слухає російську музику

Попри те, що українські виконавці зараз створюють величезну кількість україномовної музики, в чартах досі є російськомовні пісні тих, хто підтримує війну в Україні. Росія вже рік вбиває українців, а деякі українці досі слухають треки тих артистів. На вашу думку, чому так?

На жаль, не до всіх ще дійшла війна і не всі сповна її відчули. Насправді проблема не тільки у російському контенті у плейлистах, а й в інших галузях теж є певні моменти, від яких сумно.

До теми Відмова від російського чи іноземного: яку музику українці слухали у 2022 році

Так, дехто уникає мобілізації, хтось краде гроші, досі існує корупція, мародерство та інше. Нам багато над чим треба працювати у країні. Але цей процес послідовний і довготривалий. Ми вже стали на цей шлях змін та побудови нової могутньої держави і повільними, але впевненими кроками йдемо вперед.

Тому через якийсь час, завдяки нашим з вами зусиллям, не буде корупції, не буде втікачів і не буде російської музики у плейлистах.

Ви неодноразово висловлювалися щодо мовчання ведучої Регіни Тодоренко. За цей час вона так і не спробувала зв'язатися з вами, пояснити свою позицію?

Вона не пробувала зв'язатись і позицію свою також не пояснювала. Знову ж таки, перебуваючи в Росії, дуже складно об'єктивно сприймати картину такою, якою вона є. Я розумію, чому російське населення настільки байдуже та бездіяльне.

Щодо Регіни – вона ворог моєї країни, і я не виправдовую її.

Сєрга та Тодоренко були співведучими "Орла та Решки" / Скріншот із відео

Вже можна буде, – що зробить у день перемоги

Війна обов'язково закінчиться і закінчиться нашою перемогою. Чи уявляли ви той день, коли Україна переможе?

Я не уявляв цей день, хочу його просто прожити, без очікувань. Хочу увійти в нього, як на чистий аркуш паперу.

Що насамперед зробите після перемоги?

Мені здається, що буду плакати. Бо в цей день вже буде можна.