У Грузію Ілона Гвоздьова полетіла на початку грудня, щоб ставити номери для шоу "Танці з зірками". Після фіналу вона мала б їхати додому, але коронавірус став на заваді її планам. У самоізоляції хореографиня повинна провести два тижні, проте розлука з дітьми підкошує її психіку більше, ніж хвороба.

Читайте також "Двічі коронована": Анна Неплях підхопила коронавірус на відпустці в Мексиці

Вчора вночі мене охопив жах, паніка і вперше в житті мені здавалося, що немає чим дихати. Вся ця обстановка підриває мій дух і психіку. Чи це побічний ефект COVID-19, чи я просто божеволію від безвиході,
– ділиться Ілона Гвоздьова.

Танцівниця не втомлюється дякувати чоловіку Івану, який прилетів у Тбілісі святкувати Новий рік, а залишився лікувати її від COVID-19. Тепер вона на своєму досвіді переконалась, що сім'я – важливіше, ніж кар'єра та перспективи.

Ілона Гвоздьова у Тбілісі / Фото з інстаграму танцівниці

Цікаво, що на допис розгубленої Ілони Гвоздьової відреагувала акторка Наталка Денисенко, яка й сама хворіла на коронавірус. "Так, Ілоночко, ковід дуже вражає нервову систему, це побочка. Тримайся", – написала зірка серіалу "Кріпосна".

Як Ілона Гвоздьова хворіє на коронавірус у Грузії

  • Вірус танцівниця підхопила за день до рейсу в Україну. Вона дізналась про нього після того, як зробила обов'язковий перед відльотом ПЛР-тест на COVID-19.
  • Уже через кілька днів Ілона Гвоздьова зі сльозами на очах розповідала про симптоми. У неї була невисока температура, слабкість і легке нездужання. Це все підсилював жахливий моральний стан через розлуку з донькою Лєрою та сином Домініком, якому лише рік.

Повний текст публікації Ілони Гвоздьової:

За духом я дуже сильна жінка, але...

Вчора вночі мене охопив жах, паніка і вперше в житті мені здавалося, що мені немає чим дихати. Вся ця обстановка підриває мій дух і психіку. Чи це побічний ефект COVID-19, чи я просто божеволію від безвиході! Я максимально намагаюся думати про хороше та мрію про зустріч з дітьми та рідними!

Я нікому не бажаю опинитися на моєму місці, можливо, фізично я легше переношу хворобу, але морально та психологічно – це дуже складно. Коли ти розумієш, що ти в чужій країні, ти нікому не потрібен, і ви говорите різними мовами! Не перестану дякувати своєму чоловікові, який не дає мені падати духом остаточно.

Єдине про що зараз думаю – навіщо Бог дав мені це випробування і дав такий урок саме зараз і саме тут, що саме він хотів сказати мені?