Життя цих знаменитостей обірвалося вже тоді, коли Україна здобула незалежність. Вони невтомно працювали над собою, водночас підносячи й прославляючи Батьківщину. Країна ними пишається й пригадує їхні здобутки з дня у день.
Важливо Перші місця в чартах і світові перемоги: українські зірки, пісні яких звучать у всьому світі
Зірки, які відійшли у роки Незалежності
Співаки
Назарій Яремчук
Буковинський артист народився у звичайній селянській родині. З другої спроби він вступив до університету, а також співав в ансамблі "Смерічка". Знайомство з Володимиром Івасюком відіграло чималу роль у кар'єрі – саме завдяки його пісням Назарій зміг прославитися ("Червона рута", "Водограй"). Яремчук з Василем Зінкевичем знялися у музичному фільмі, а ставши народними улюбленцями, вони співали разом. Після розпаду колективу артист почав працювати інженером, але зрозумів, що не може жити без музики. Він виступав в Афганістані, Чорнобилі, виконував композиції навіть хворим на рак. За 43 роки життя Назарій Яремчук записав понад 150 пісень. Помер у Чернівцях після тривалої хвороби у 1995 році.
Назарій Яремчук – "Гай, зелений гай": дивіться відео онлайн
Євгенія Мірошниченко
Оперна співачка та педагог увійшла до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Вона навчалась у Київській консерваторії, у відомої співачки Марії Донець-Тессейр, а стажувалась у міланському театрі "Ла Скала". Згодом стала професоркою, а також заснувала благодійний фонд. Артистка брала участь у музичних фільмах, співала у платівці Параджанова "Українська рапсодія". Вона гастролювала не тільки містами України, але й за кордоном: у США, Канаді, Європі. Багато часу Євгенія присвятила створенню Малої опери на базі Лук'янівського народного будинку. Там мали ставити рідкісні оперні твори. Однак кінцевий результат старань співачка не побачила, бо відійшла "у засвіти" у 1997 році через хворобу серця.
Квітка Цісик
Квітка Цісик народилась в українській родині емігрантів, з самого дитинства мріючи стати співачкою. Попри те, що на Батьківщині вона була лише один раз, саме українські платівки "Квітка" і "Два кольори" принесли їй славу, адже були номіновані на Греммі. Пісня "Ти осяюєш моє життя" – саундтрек до однойменного фільму – отримала Оскар і Золотий глобус. Артистка виконувала джингли у рекламах успішних брендів: Coca-Cola, American Airlines, Sears, Safeway, ABC, NBC, CBS, McDonald's. З 1982 року й до своєї смерті Кейсі (це її американський псевдонім) Цісик залишалася єдиним голосом компанії Ford Motors. Квітка померла від раку грудей 1998 року.
Квітка Цісик у рекламі Coca-Cola: дивіться відео онлайн
Анатолій Солов'яненко
Чоловік мав освіту інженера, однак, працюючи за фахом, удосконалював вокальні уміння. Праця над собою допомогла співаку проходити стажування в Італії. Оперний співак гастролював США, Японією, Болгарією, Румунією, Канадою, Австралією. Анатолій Солов'яненко виконував романси, арії, оперні партії. Ним захоплювався увесь світ, а Пласідо Домінґо і Лучано Паваротті вважали, що майстерність Анатолія не поступається їхній власній. Анатолій Солов'яненко був чесним перед собою: він не був членом компартії і ніколи не виконував для неї пісень. Оригінальна дискографія артиста налічує 18 дисків. Україна втратила його у 1999 році через інфаркт.
Ігор Білозір
Естрадний артист народився на Львівщині, де навчався (Львівське музично-педагогічне училище, Львівська консерваторія), а згодом розпочав музичну кар'єру. Чоловік отримав досвід праці за кордоном – у США та Канаді. Ігор Білозір спершу керував вокально-інструментальним ансамблем "Ритми Карпат", а згодом став солістом ВІА "Ватра". Виконавець створював композиції: іноді співав їх сам, іноді писав твори для дружини Оксани. Одними з найвідоміших його пісень є "Пшеничне перевесло", "Мамина світлиця", "Весільний марш"; "Ніби вчора", "Голубий сніг" та багато інших. Ігор Білозір помер від травм – у львівській кав'ярні співак відмовлявся слухати російський шансон, через що його жорстоко побили. Народний артист України похований на Личаківському кладовищі.
Зверніть увагу Композитор Ігор Білозір: найкращі пісні останнього романтика української естради
Олександр Білаш
Чоловік хотів йти по стопах "музичних" батьків – вступити до Полтавського музичного училища. Але йому відмовили "через відсутність музичного слуху". Після роботи на вокзалі, у школі, Олександр Білаш все-таки закінчив музучилище. Герой України створив 9 поетичних збірок – "Мелодія" (1977), "Мамине крило" (1999), "Шурась" (2001), а також опери, романси, оперети, музику до кінофільмів ("Сон" про Тараса Шевченка), постановок, передач. Був членом Спілки письменників України та одним з фундаторів Українського фонду культури. Помер після інсульту у 2004 році.
Олександр Білаш – "Два кольори": дивіться відео онлайн
Микола Кондратюк
Як і більшість українських зірок того часу, Микола Кондратюк з підліткового віку заробляв не завдяки співу. Але у 21 рік отримав освіту у Полтавському музучилищі. Як не дивно, співоча кар'єра почалась під час служби в Радянській армії – він був стройовим заспівувачем і солістом Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу. Після закінчення служби Микола Кондратюк продовжив навчання в консерваторії, будучи учнем видатних педагогів. Потім він стажувався в Італії. Артист виконував оперні партії ("Тарас Бульба" Лисенка, "Трубадур" Верді, "Севільський цирульник" Россіні, "Арсенал" Майбороди), гастролював світом. Його голос звучить у багатьох кінофільмах, на радіостанціях і грамплатівках. Цікаво, що Микола Кондратюк передавав знання італійських композиторів та співаків, які здобув у Мілані, своїм українським учням, удосконалюючи нашу музику. Кондратюк помер у 2006 році з невідомих причин.
Микола Мозговий
Естрадний співак навчався в музичному училищі, потім недовго – у юридичному університеті. На початку кар’єри Микола Мозговий працював співаком у ресторані й продовжував навчання, але вже в Київській консерваторії. Згодом він працював солістом "Укрконцерту" та художнім керівником ВІА "Беркут". У 40 років Микола Мозговий створив та очолив гурт "Вересень", з яким гастролював Україною. Слава гурту принесла виконавцю звання Заслуженого артиста України. До кінця життя він працював заради музичної індустрії. Мозговий написав кілька пісень для доньки Олени, бо сподівався, що вона піде по його стопах. Він створював музику як на власні тексти, так і на слова українських поетів. Микола Мозговий помер у 2010 році через проблеми з серцем.
Андрій Кузьменко
Кузьма закінчив музичну школу, а згодом факультет стоматології в медінституті (на прохання батьків). Його музична кар'єра тісно пов’язана з гуртом "Скрябін", що був створений у 1989 році й здобув популярність з 2000-х років. Андрій Кузьменко допомагав розвиватися й іншим артистам, зокрема Дзідзьо. Також він дебютував як письменник з книгою "Я, Побєда і Берлін". Співак загинув в автокатастрофі 2 лютого 2015 року. Його поховали у Брюховичах, у родинному склепі. Пісні Кузьми досі переспівуються українськими знаменитостями, а пам’ять про нього, здавалося б, не зникне ніколи.
"Скрябін" – "Мам": дивіться відео онлайн
Дмитро Гнатюк
Артист народився на Буковині. В той час ця область перебувала під румунською окупацією, тож Дмитро закінчив румунську школу і змалку працював. У віці 20 років почав навчання у музичних закладах та співав у Київському театрі опери та балету. Дмитро Гнатюк першим почав виконувати хіти 1960-х – "Два кольори" та "Мій Київ". Гастролював Європою і США, маючи в репертуарі понад 85 творів національної та світової класики. Артист працював в оперній студії при Національній музичній академії, де ставив спектаклі українською мовою. До того ж він повернув вистави українських авторів (Лисенка, Гулака-Артемовського). Коли розпочався Майдан, Дмитро Гнатюк зізнавався, що молиться за нього. У 2016 році серце видатного співака зупинилося після довгої боротьби з хворобою, яку не розсекретили.
Актори
Нонна Копержинська
Велику роль у творчості актриси відіграв Олександр Довженко, який зняв її у своєму фільмі "Щорс". Перед цим Нонна закінчила Київський університет імені Карпенка-Карого. Народна артистка України Галина Яблонська казала, що її колега жила на сцені, а не просто відігравала ролі. Популярність до Нонни Копержинської прийшла після стрічок "Украдене щастя", "За двома зайцями" (1961) і "Королева бензоколонки" (1963). Її голос звучав у радіовиставах "Театр перед мікрофоном". Актриса померла у 1999 році з невідомих причин й була похована поруч з чоловіком.
Нонна Копержинська у фільмі "Королева бензоколонки" / Фото Kulturologia
Сергій Іванов
Сергій Іванов народився у родині митців. На 3 курсі Театрального інституту імені Карпенка-Карого режисери помітили талант хлопця й запрошували його на зйомки у різних фільмах. Після закінчення навчання Леонід Биков взяв його на роль у фільмі "В бій йдуть лише старі". Ця стрічка зробила актора дуже відомим в Україні. Після занепаду кінематографу Сергій Іванов створював власні проєкти – прикладом є серіал про замки Західної України. Однак чоловік встиг зняти лише одну серію. Він помер після інфаркту у 2000 році. Ось найвідоміші фільми за участі Сергія Іванова:
- "Дні Турбіних",
- "Ар-хі-ме-ди!,
- телесеріал "Народжена революцією",
- "Дачна поїздка сержанта Цибулі",
- "Ати-бати, йшли солдати…",
- "Тривожний місяць вересень",
- "Поруч з вами" і багато інших.
Штепсель (Юхим Березін)
Юхим Березін народився в Одесі, а навчався в Київському театральному інституті. Там він познайомився з Юрієм Тимошенко. Разом хлопці зіграли в одній з гумористичних сценок – з цього й почалась історія Штепселя і Тарапуньки.
Якщо ми на сцені будемо удвох, то і сміху в залі для глядачів буде в два рази більше,
– вирішили друзі.
Юхим Березін грав пустуна з Полтави Штепселя, а Юрій Тимошенко – спокійного та розважливого одесита Тарапуньку. Вони користувалися величезною популярністю, у виступах заторкували важливі теми, часто навіть критикували партію. Однак мовознавці вважають, що змішування української та російської мов у скетчах започаткували мовну шизофренію в Україні. Після смерті Тимошенка Юхим Березін виступав сольно. Згодом виїхав до Ізраїля, де й помер через хворобу у 2004 році.
Лесь Сердюк
Артист народився у сім’ї актора та співачки. Цікаво, що його назвали на честь Леся Курбаса. З цієї причини в Росії його називають Олександром. Утім, ім'я не завадило Лесеві Сердюку закінчити Харківський театр драми та працювати у кількох українських театрах. Дебют актора відбувся у 1965 році – зіграв роль у фільмі "Загибель ескадри". Викладав у Київському університеті Карпенка-Карого. За найкращу чоловічу роль у фільмі "Солом'яні дзвони" на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина) отримав приз. Лесь Сердюк безуспішно боровся з раком легенів до 2010 року.
Лесь Сердюк у фільмі "Чорний капітан" / Фото Kino-teatr
Юрій Іллєнко
Знаменитий кінооператор, режисер і сценарист є одним з представників хвилі "українського поетичного кіно". Попри важке дитинство на Сибірі, хлопець зміг вступити до Всесоюзного державного інституту кінематографії. Юрій Іллєнко прославився як оператор, знявши "Тіні забутих предків" з Параджановим. У режисурі дебютував через рік зі стрічкою "Криниця для спраглих", яку компартія піддала критиці. Знаменитість запросили на Венеційський кінофестиваль, та радянська влада всіляко перешкоджала світовому визнанню режисера. Згадуючи його творчість, не можна не пригадати про фільм "Білий птах з чорною ознакою". За час незалежності Юрій Іллєнко створив стрічку, засновану на оповіданні Сергія Параджанова "Лебедине озеро. Зона". Потім він пішов з кіно, висловивши небажання працювати з "бандитською владою". У 2010 році чоловік помер через невиліковну хворобу.
Богдан Ступка
Актор народився на Львівщині, де змалечку захоплювався театром. Він закінчив драматичну студію при Львівському театрі імені Марії Заньковецької, розпочавши там свою акторську кар'єру. Працював на студії 17 років, а потім перейшов до Національного академічного українського театру імені Івана Франка. Богдан Ступка зіграв понад 100 ролей у кіно. Його дебют відбувся у фільмі "Білий птах з чорною ознакою" у 1971 році. Протягом 1999-2001 був міністром культури України. Особлива зовнішність сприяла тому, що Ступка часто грав історичних постатей: Хмельницького, Мазепу, Брюховецького та інших. Богдан помер у 2012 році через серцевий напад.
Богдан Ступка декламує вірш "Крила" Ліни Костенко: відео
Роман Віктюк
Ходили чутки, що коли мати Романа, будучи вагітною, приходила до театру, то відчувала різке збудження сина. Він ніби виривався на волю. Майже все життя актор і режисер присвятив драматургії, вистави якого були незвичними, епатажними та водночас цікавими й неповторними. Віктюк народився у Львові, навчався у Росії, але знову повернувся на Батьківщину, де створив студію при Львівському палаці піонерів. Він був автором понад 200 постановок, працював у містах України, Росії, Європи. Попри те, що підтримував Україну та Донбас, Роман Віктюк до кінця життя працював художнім керівником свого театру в Москві. Серце знаменитості зупинилося 17 листопада 2020 року внаслідок перенесеного інсульту.
Композитори
Георгій Майборода
Композитор народився на Полтавщині. Він навчався в Івана Гиренка, який був поціновувачем таланту Миколи Лисенка. Спершу чоловік працював техніком-механіком, але згодом присвятив діяльність співу та музиці. Георгій Майборода працював у різних жанрах, але частіше творив на тему героїзму та патріотизму. Він створював музику, надихаючись українськими поетами, створював композиції для фільмів і драматичних постановок. Досі звучать його відомі опери – "Милана", "Арсенал", "Тарас Шевченко", "Іван Франко". Помер у 1992 році, причину його смерті не назвали.
Мирослав Скорик
Мирослав Михайлович народився у родині інтелігентів. Він з дитинства вчився грати на фортепіано, а згодом, після заслання на Сибір, на скрипці. Після повернення на батьківщину Скорик навчався у консерваторії. Музика до фільму "Тіні забутих предків" Параджанова зробила його всесвітньо відомим. Він викладав в Україні, працював у США й Австралії. Серце видатного композитора зупинилося 1 червня 2020 року з невідомих причин. Його найвідомішими творами є:
- "Мелодія";
- "Мойсей";
- "Гуцульський триптих";
- "Повернення Батерфляй";
- "Зацвіла в долині".
Телеведучі
Ігор Пелих
Шоумен народився у Тернополі, де навчався у школі й закінчив училище. Його творча діяльність розпочалась з участі у рок-групі Nameless. Ігор Пелих створив власну радіопередачу "Веселий Роджер", ведучим якої і став. Через сварки з керівництвом Тернопільської державної радіокомпанії, шоумен продовжив вести програму на першій в місті FM-станції "Радіо "Тернопіль". Згодом став адміністратором сайту каналу ICTV. Також був ведучим телепрограм:
- "Галопом по Європах",
- "На свою голову",
- "Таксі",
- "Лабіринт".
У 2005 році Ігор Пелих створив та продюсував студію "Роги і копита продакшн". Відкрито виступав проти влади в час революції та не погоджувався з політикою каналу. Він загинув у ДТП 2009 року. Вклад шоумена в українське телебачення – неоціненний.
Письменники і поети
Олесь Гончар
Видатний письменник розпочав з публіцистики, друкуючись у газетах. Шалений успіх Олесеві Гончару приніс роман "Прапороносці". Чоловік був на фронті з 3 курсу, тому воєнна тематика прослідковується у більшості його творів. У 1964 році вийшов роман "Тронка", якому присудили Ленінську премію. Легендарний роман "Собор" про деградацію суспільства спочатку був прийнятий схвально, але згодом його піддали нищівній критиці та перестали випускати впродовж 20 років. Олесеві Гончару навіть пропонували відмовитися від твору, та він категорично відмовився. Цікаво, що роман внесли в перелік "1001 книга, які треба прочитати, перш ніж померти". Літературні критики оцінювали твори письменника як поетичні через особливість написання. Романи та повісті перекладають 67 мовами світу. Помер у 1995 році після третього інсульту.
Олесь Гончар / Фото "Укрінформ"
Микола Вінграновський
Микола Вінграновський народився на Миколаївщині, а творчу кар'єру розпочав як актор. Він зіграв роль у фільмі Олександра Довженка "Повість полумяних літ", за що отримав нагороду на кінофестивалі в Лос-Анджелесі. Вплив режисера згодом відобразився на творчості Вінграновського. Він зняв кілька стрічок, а як поет дебютував у журналі "Жовтень". Перша збірка "Атомні прелюди" поставила митця на рівень з іншими талановитими шістдесятниками. Микола Вінграновський написав ще кілька збірок, книжок-віршів та дитячих оповідань. До останнього подиху письменник працював над своїми творами. Він помер від тяжкої хвороби у 2004 році.
Подружжя Вінграновських / Фото gazeta.ua
Павло Загребельний
Письменник народився на Полтавщині, а в 16 років пішов на фронт. Після важкого поранення та полону він закінчив філологічний факультет і близько 15 років присвятив журналістиці, паралельно займаючись письменницькою діяльністю. Перший роман "Дума про невмирущих" здобув чималий успіх. Павло Загребельний часто писав історичні твори, одним з найвідоміших є "Роксолана". Його романи перекладають за кордоном, за творами знімають фільми. Книги Павла Загребельного досі користуються й будуть користуватися популярністю. Життя знаменитості обірвалося через проблеми з серцем у 2009 році.
Всеволод Нестайко
Ще в юності Всеволод захоплювався успішними письменниками. Через війну сам пройшов програму 9 класу всього лише за 2 місяці. Він навчався на слов’янському відділенні філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Понад 30 років працював у редакціях журналах та у видавництвах. На Національному радіо України вів програму "Радіобайка Всеволода Нестайка". Останні роки життя провів у Києві, помер у 2014 році – причину не розголосили.
Найвідоміші твори:
- трилогія "Тореадори з Васюківки",
- "Пригоди Робінзона Кукурузо",
- "Незнайомець з 13-ї квартири",
- "Таємниця трьох невідомих",
- "В Країні Сонячних Зайчиків".
Борис Олійник
Борис Олійник народився на Полтавщині. Почав друкуватися у виданнях, ще будучи школярем. Закінчивши факультет журналістики, Борис Олійник просунувся від кореспондента до головного редактора. Після роботи у журналах поет став заступником голови Спілки письменників України. Борис Олійник відвідував гарячі точки, виступав як громадський діяч, згадуючи про Голодомор на конференціях і пишучи про соціально важливі теми. Є автором понад 40 книг, віршів, есе, статей. Життя митця обірвалося у 2017 році після важкої хвороби.
Євген Сверстюк
Український інтелектуал народився у селянській родині, а навчався на філологічному факультеті у Львові. Перші твори він почав друкувати у журналах. Працював відповідальним секретарем "Українського ботанічного журналу", яким керував брат Миколи Зерова. У 1964 році написав один з найважливіших памфлетів, що поширювались самвидавом – "З приводу процесу над Погружальським". Тоді Євген Сверстюк влаштовував українські вечори, ставав учасником протестів і писав противладні есе.
Якщо нація, яка обороняється, є мобілізована духовно, то її неможливо перемогти,
– казав філософ.
За "антирадянську агітацію і пропаганду" 14 січня 1972 року письменника арештували і засудили до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Після заслання був вимушений працювати столяром – влада всіляко протистояла тому, щоб дисиденти працювали за фахом. Разом із Сергієм Набокою, Олесем Шевченком, Ольгою Гейко-Матусевич, Миколою Матусевичем та іншими створив УКК – Український культурологічний клуб. Євген Сверстюк є автором багатьох книг, статей, літературно-критичних та філософських есеїв. Після проголошення незалежності України виступав за дерадянізацію, а коли розпочався Майдан, відвідував його з дружиною, вже будучи тяжко хворим. Наприкінці 2014 року Євген Сверстюк помер з невідомих причин.
Іван Драч
Перший вірш Івана Драча з’явився у газеті ще тоді, коли йому було 15 років. Планував закінчити філологічний факультет, однак юнака виключили через творчі й політичні погляди. Після цього він працював у "Літературній Україні", редактором якої тоді був Павло Загребельний. У 1962 вийшла перша й, мабуть, найвідоміша збірка "Соняшник". Іван Драч працював у багатьох напрямках: створював збірки, кіноповісті, сценарії до фільмів, поеми. У 1976 році за збірку поезій "Корінь і крона" отримав Державну премію УРСР імені Шевченка. Після важкої хвороби легенів помер у 2018 році.
Іван Драч / Фото "Новинарня"
Художники
Марія Примаченко
Мисткиня народилась на Київщині у творчій родині. У дитинстві вона захворіла на поліомієліт, тому все почала сприймати як доросла. Марія розповідала, що коли випасала гусей, побачила рослину із синім соком. Дівчинка зібрала її й розмалювала хату – так розпочався її творчий шлях. У 1936 році художницю запросили до Київського музею українського мистецтва, в експериментальні майстерні. Там вона малювала, вишивала, виготовляла керамічні вироби. Згодом Марію Примаченко запрошували на всесвітні виставки – у Парижі за свої роботи вона отримала золоту медаль. За цикл картин "Людям на радість" отримала Державну премію України імені Тараса Шевченка. Художниця проілюструвала чимало книг, створила понад 800 картин і навіть писала вірші. Її смерть була несподіваною, вважають, що причиною стали загострення хронічних хвороб.
Тетяна Яблонська
Тетяна займалась малюванням ще з дитинства, чому її навчали батьки. Тато щороку влаштовував домашній конкурс малюнків. Родина намагалась покинути СРСР через переслідування, але безуспішно об'їздила кілька місць й оселилась в Луганську. Тетяна Яблонська закінчила технікум і факультет живопису. Вона працювала викладачкою, згодом професоркою, все життя створюючи неймовірні картини. Мисткиня виступала проти влади. Тираж одного з її альбомів з віршами Івана Драча практично знищили за "націоналізм". Яблонську зняли з усіх посад. Однак талант не можна було приховати, тому вона знову й знову отримувала різні нагороди. У 2001 році Тетяна Яблонська отримала звання Героя України. Після інфаркту в художниці відмовила права рука, тому вона малювала лівою. Останню картину створила у день своєї смерті 2005 року (причина невідома).
Найвідоміші картини Тетяни Яблонської: "Хліб", "У парку", "На Дніпрі", "Перед стартом", "Разом з батьком" / Фото Amuse
Олександр Ройтбурд
Олександр Ройтбурд з малих років захоплювався мистецтвом. Навчався живопису у відомих художників. Заснував організацію "Нове мистецтво" в Одесі. Твори митця здобули успіх ще в 1984 році, а зараз його картини прикрашають Музей сучасного мистецтва МоМА у Нью-Йорку, Художній музей університету Дьюк в Дерхемі (США), Одеський художній музей, PinchukArtCentre у Києві. Картина з серії "Прощавай, Караваджо!" купили на лондонському аукціоні Phillips de Pury & Co за рекордну суму – 97 тисяч доларів. Митець помер 8 серпня 2021 року. ЗМІ припускають, що причиною смерті Олександра Ройтбурда могла стати онкологія.
Варто знати В Одесі попрощались з Олександром Ройтбурдом: фото і відео з похорону митця