У 2019 році вона перемогла у відомому вокальному шоу "Голос країни 9", де її наставником був співак Дан Балан. Після цього кар'єра артистки стрімко взлетіла вверх, проте вона продовжила бути прикладом берегині українських традицій, незважаючи на складні гастрольні графіки.

Зверніть увагу Теплі родинні відчуття мають найбільші цінності, – Оксана Муха про підготовку до свят у її сім'ї

24 каналу вдалось побувати вдома в Оксани Мухи у Львові. Нас українська артистка щиро зустріла на порозі зі своїм домашнім улюбленцем Тоською, а також чарівно прикрасила дім ще за місяць до Нового року. Найперше, що нас вразило, це неймовірна гостинність та простота Оксани Мухи. Вона багато жартувала і створювала максимальне відчуття затишку та комфорту для цілої знімальної команди. А наприкінці розмови ще й почастувала усіх своєю кутею, яка вийшла напрочуд смачною та солодкою. Та й не дивно – головною "родзинкою" страви зі Святої вечері стали домашні сушені вишні, які мама Мухи виварює у смачному солодкому сиропі й засушує. Менше розмов – пропонуємо самим усе побачити у нашому інтерв'ю.

  • Концерт в оперному театрі чи на стадіоні?
    Думаю, що мою пісню треба слухати в тиші, в затишку, тому в оперному.

  • Дует з Даном Баланом чи Сергієм Бабкіним?
    З Андреа Бочеллі.

  • Концерт у Львові чи в Києві?
    У Львові.

  • Зйомки кліпу чи запис пісні?
    Запис пісні.

  • Зранку кава чи чай?
    Тільки чай.

  • "Голос країни" чи "Танці з зірками"?
    "Голос країни".

  • Відпочинок в Україні чи за кордоном?
    Всюди.

  • Прогулянка в Стрийському парку чи перегляд фільму?
    Перегляд фільму, бо в парку все одно постійно гуляю з собакою.

Цьогоріч легендарний артист, вже тепер Герой України, святкував би свої 70 років, а саме сьогодні, 30 листопада. Ексміністр Олександр Ткаченко розповідав, що в Україні була запланована ціла низка заходів: фестиваль-конкурс "Стожари" у Чернівцях, ще один під назвою "Пісня буде поміж нас", хочуть створити фільм та музичний альбом. Ви не плануєте ніяких заходів чи долучитись до якоїсь акції з такої нагоди? Що думаєте про творчість Назарія?

Наразі працюю над проєктом за кордоном, то не зможу долучатися до якихось заходів. Особисто для мене Назарій Яремчук – найтепліші спогади дитинства. Його голос, візуальний колоритний персонаж – надзвичайні. Тішуся, що в нас була така людина, яка об'єднала і залишила щось особливе, дуже тепле і зворушливе.

Ми це ще запитуємо в контексті того, що Ви глибоко шануєте творчість Квітки Цісик і виконуєте чимало пісень у своїй творчості. Коли у 2013 році їй мало б виповнитись 60 років, Ви брали участь у проєкті "Незабутня Квітка" разом з оркестром "Віртуози Львова". Можливо через 2 роки, до її 70-річчя, буде ще якийсь особливий подарунок?

Зараз в пошуках соратників, які б допомогли зробити це якісно та дуже красиво, щоб було щось незвичне. Сподіваюся, що вдасться зробити щось красиве для Квітки.

Ви вже неодноразово бували з гастролями в США, везете туди українську пісню. Пригадуєте, коли вперше з концертом прилетіли в США?

Дуже добре пам'ятаю свій перший приїзд. Він відбувся на День Незалежності в Чикаго. Організаторкою поїздки була Оксана Ганес, яка живе там. Тоді я їздила разом з піаністом Юрієм Романівом, скрипалем Олександром Божиком і його дружиною Юлею, гуртом "Патриція". Ми були там 3 дні. Пам'ятаю, приїхали пізно в четвер та о 9 ранку п'ятниці вже підіймали український прапор. То був жах для організму та водночас незвичайні емоції та відчуття.

Звичайно, що діаспора, яка проживає там певний час, спрагла за своїм рідним. Для неї важливо почути ті пісні, які ніколи не транслюють по радіо, важливе спілкування.

Та головна мета цих поїздок – можливість відновити здоров'я нашим воїнам разом із фондом Revived Soldiers Ukraine. І це фізично дуже непросто, адже інший континент, зміна дня і ночі. Ми не встигаємо спати, оскільки щодня виступаємо в різних містах, а вночі постійно в дорозі. Такі концерти – для витривалих людей. Зізнаюся, для мене вони складні. Але є мета, яка мене підбадьорює. Знаю, заради чого роблю це. Коли ми бачимо проблеми воїнів, для яких виступаємо, то наші – здаються смішними.

Оксана Муха
Оксана Муха / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Якими результатами цих поїздок можете поділитися?

Фонд вже відкрив приватний реабілітаційний центр в Ірпені. Тепер не треба платити за оренду і можна вкладати кошти в кращі апарати, запрошувати ще більше і кращих лікарів, вчасно виплачувати їм зарплату. А на найскладніші операції перевозити військових в США. Це чудові результати!

Хотілося б, щоб про існування Next Step Ukraine знали якомога більше людей. Військові мають на кого покластися, вони завжди будуть почуті. Засновниця та президентка фонду – Ірина Ващук віддала свій будинок, щоб під час лікування наші хлопці мали де проживати. Це абсолютно безплатно. У будинку є кухарка, прибиральниці. Іра перелаштувала будинок так, щоб наші воїни могли підійматися на візках. Перший поверх для них. Також придбали 2 квартири, де мешкають військові.

Для популяризації української культури Ви виступаєте за кордоном. Там відчуваєте підтримку українських громадян?

Нещодавно я виступала в Мюнхені та Дюссельдорфі. Там були не лише українці, а й корінне населення, туристи з інших країн. За кордоном завжди дуже тепло приймають. Проте є велика різниця між благодійним концертом і виступом, який організовує виконавець, куди потрібно купити квиток. Коли є благодійна мета, то не чекають, що їх мають розважати, аналізують виступ. Благодійні концерти завжди дуже душевні.

Українська діаспора всюди приголомшує. Щоразу я дякую українцям, з якими маю можливість зустрітися в чужій країні, чужому місті. Вони розумні, об'єднуються, реалізовують спільні проєкти. Будують маленьку Україну в різних куточках Землі. І тієї України у всьому світі є дуже багато. Українців поважають, бо наша колоритність, традиції, мова, працелюбність – надзвичайні.

Загалом, яка роль української пісні в об’єднанні українців у різних куточках світу?

Пісня для українців – як повітря. Ми просто забули про це, обрали інший шлях. У повсякденному житті нас оточують дуже багато звуків – радіо, телебачення, реклама тощо. Нема часу, який би провели в тиші. Натомість постійно перебуваємо в збудженому емоційному стані. Тому, напевно, зараз пісню так не потребують, як тоді, коли прислухалися до співу пташок, слухали вітер, шелест листочків. Для когось пізнати красу природи – велике щастя. А в пісні вона з'являється, бо створюється окремий світ, надзвичайно теплий. люблячий, красивий, мелодійний. Співаючи, людина відпочиває, відновлюється, звільняється від зайвого. Три хвилини пісні – море позитивної енергії. Пісня – потрібність нашої душі та тіла.

Все більше пісень російських артистів з'являються на українських музичних сервісах (про це свідчать рейтинг ютубу, гугла). Як гадаєте, чому так? Чому українські слухачі не борються з цим, а навпаки збільшують популярність росіян на території України?

Українці – зболена нація, яка не вірить в себе, свої сили, не є самодостатньою. Люди не поважають один одного, постійно біжимо кудись за "стадним інстинктом". Нам потрібно вичекати, коли прийде нова кров і побудує ту Україну, про яку ми зараз мріємо, але так і не змогли зробити.

Нещодавно Ігор Кондратюк опублікував на сайті Офісу Президента петицію про заборону в’їзду російських артистів на територію України. Петиція набрала необхідну кількість голосів, однак росіяни продовжують анонсувати концерти в Україні, дають тут інтерв'ю, відвідують радіостанції. Яка Ваша позиція щодо цього? І як з цим боротися?

Ігор Кондратюк – розумний чоловік, якого я підтримую всіма фібрами душі. Я за те, щоб на українській землі підтримували своє. Особливо в той час, коли ворог наступає і його зі всіх боків треба відгородити від себе. Мовиться не лише про видимого ворога зі зброєю в руках, а й інформаційного, візуального, музичного.

Вас може зацікавити "Майбутнє будемо робити саме ми": інтерв'ю з Оленою Усенко – представницею Дитячого Євробачення

Необхідно максимально звільнити себе від сусіда, який все життя нав'язує, вимагає все неправильне. Я не з тих людей, які мають ненависть до інших. Але якщо російська нація допустила те, що зараз відбувається на Донбасі, то щось з нею не так. Звичайно, є й хороші люди, але їх меншість.

Чомусь Україна не нападає, не забирає чуже. Ми б цього собі ніколи не дозволили, бо живемо з Богом. А там цього немає, все побудовано на кістках. Це надзвичайно бідна нація. У росіян є гроші, але немає найважливішого – душі.

Дует з Баланом на пісню "Все пробачати" вийшов чудовим. Ви хотіли б влаштувати запис з кимось українських зірок? Зараз чимало виконавців роблять колаборації, бо це чудово впливає на піар самої композиції та поширенню у соціальних мережах, ще й якщо там зачеплена якась соціальна тематика.

Колаборації справді більше поширюють. І зазначу, коли є жіноча та чоловіча енергії, то дует повноцінніший. Тому я завжди за колаборації. Підтримую об'єднання творчих людей, сприяння їхнього таланту для створення нової, особливої пісні. У моїй творчості колаборації самі до мене "приходять", незалежно від того планую, чи ні. Мрію у майбутньому записати спільну пісню з Андреа Бочеллі.

Оксана Муха
У гостях в Оксани Мухи / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Завершився новий сезон "Танців з зірками". Тепер глядачі самостійно обирають зірок, яких хотіли би бачити на паркеті в наступному сезоні. У Вас прихильники вже запитували, чому не йдете на проєкт? Чи хотіли б Ви взяти участь в "Танцях"? Адже декілька місяців потрібно жити в Києві, приділити підготовці до прямих ефірів максимум часу.

Я не впевнена, що це моє. І справа не в тому, що не люблю танцювати. Мені досить "Голосу країни", я ще від нього не оговталася.

Це цікаво Вірила у всі знаки, – Оксана Муха розповіла, як ворожила в ніч на Андрія

А якби запропонували місце тренера в "Голосі", погодилися б?

Теж не впевнена, що змогла б. Думаю, що на місці тренера мають бути дуже досвідчені люди. Або принаймні ті, кому це легко вдається. Хоча, ніколи не кажи ніколи.

Коли сину Данилові було 2 роки, Ви на 20 днів поїхали на гастролі в Канаду. Тоді в нього була образа. Які стосунки є зараз, коли Ви також часто гастролюєте за кордоном?

Дуже сумно визнавати, але він звик, що маю їздити. У дитинстві він навіть хворів перед моїм від'їздом. Починали вуха боліти, з'являвся нежить. Це була психосоматика, щоб мама довше побула вдома. Але зараз терпляче чекає повернення.

Чи бувають конфлікти з Данилом? І як разом проводите час?

Звісно, що бувають, як у всіх. Я рада за тих дітей, в яких мама щодня є вдома, приготує їсти, догляне, допоможе з домашнім завданням. Ми дуже цінуємо час, коли я вдома. І насправді дуже багато часу проводимо разом.

Можемо разом гуляти з Тоськом (домашній улюбленець Оксани Мухи – 24 канал), дивитися фільми, обирати комп'ютер, який ніколи не купимо, разом робимо домашні завдання, пишемо твори. Нам подобається робити щось удвох.

Оксана Муха
Домашній улюбленець Оксани Мухи / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Данило часто бачиться з рідним батьком? Як вони проводять час, коли разом? Можливо, подорожують за кордон?

Звісно, що часто. Та й ми з Богданом щодня зідзвонюємося. Нещодавно вони разом готували вечерю, їздили на велосипедах, лижах, відпочивали. Богдан навчився керувати яхтою, тому в них дуже гарні подорожі. У них багато спільного.

Данило вже висловлював свої бажання щодо того, де хоче вчитися після закінчення школи?

Він лише сказав, що ніколи в житті не буде музикантом, бо йому цих "проблем" не потрібно. Каже: "Буду програмістом і нормально зароблятиму". У Данила є чудові акторські здібності, прекрасний голос, зараз ходить до вчительки з фортепіано. Він дуже творчий, йому це подобається, але бачить, яким є життя музиканта й не хоче такого для себе.

У Вас дуже затишна квартира, увагу одразу привертають картини, яких дуже багато. В одному з нещодавніх інтерв'ю Ви розповідали, що не так давно у Вашому житті з'явився новий чоловік, він художник. Ви могли б розповісти, як ви познайомилися?

Я взагалі не хочу про це говорити. Люди дуже жорстокі. Хотіла б принаймні той шматочок щастя залишити при собі.

Вдома є картини його авторства?

Так, є. "Поцілована морем" – картина, яку почав малювати в Єгипті. Тоді були лише очі, личко і трішки пасм. Вона ніби виринає з води. А вже потім з'явилося все решта. Тут є дуже багато дрібних деталей. Шматочки по личку – певна вітражність. Назву придумали вже тут, але вона має дуже гарну історію створення. У мене навіть є фото, як вона висить на банановому дереві. Наразі це одна з найкращих робіт для мене.

Оксана Муха
Картина "Поцілована морем" / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

На цій картині зображена якась певна жінка, чи це фантазія художника?

Коли у творчих людей гарний настрій, їм не обов'язково бачити перед собою те, що вони хочуть показати. Мені дуже подобається, що художник може намалювати те, що уявляє. Це надзвичайно. Взагалі художники дуже особливі, чутливі, делікатні, тонкі люди. Інакше б не відчували так, як відчувають. І не змогли б передавати це нам на полотна.

Як син ставиться до появи у Вас нових стосунків? Не виникає ревнощів, конфліктів?

Це перші нові стосунки за 8 років. Тому нема чого ревнувати. Наші діти дуже мудрі, просто треба з ними говорити, пояснювати, що відбувається. Колись так не було, від нас багато тримали в секреті. А пізніше ми розуміли, або не розуміли, а час минав. Зараз діти значно зріліші, володіють величезною кількістю інформації, яку можуть знайти самі. Не кажу, що завжди все вдається, але стараюся в спілкуванні з сином на цю тему знаходити правильні слова.

На безіменному пальці Вашої правої руки виблискує красивий перстень. Він щось означає?

Каблучка ніколи не буває простою. Вона нічого не означає, це просто дуже гарний подарунок.

Оксана Муха
Картина "Поцілована морем" вдома в Оксани Мухи / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Після участі в "Голосі країни" та дуету з Даном Баланом багато де писали про романтичні стосунки, які нібито є між вами. Загалом в шоу-бізнесі часто приписують між артистами стосунки, яких насправді, ймовірно, ніколи й не існувало (до прикладу, Тіна Кароль і Дан Балан, Дзідзьо та Оля Цибульська). А знаменитості часто не спростовують ці чутки, а навпаки, "підживлюють" їх спільними піснями, ухиляються від відповідей. Як Ви можете це прокоментувати?

Якщо люди хочуть щось вигадати, про щось поговорити, їм не вистачає почуттів, то мають на це право. Творчі люди мають бути щирими, та колаборації не є винятками. Вони мають любити те, що роблять, пісню, яку виконують. Та й любити в той момент людину, з якою співають. Між цими людьми має бути гармонія. Однак це не означає, що після закінчення пісні стосунки продовжуються. Це творчість, акторська майстерність. Ми ж коли дивимося фільм і там є почуття між акторами, то не приписуємо їм реальні стосунки.

На сцені ми всі маємо бути акторами, вірити в ту роль і відчувати по-справжньому. Це велика праця. Але лише так глядач повірить. Якщо він повірив, що стосунки справді є, то значить все вдалося. Ми були максимально щирими, емоційними.

Оксана Муха і Дан Балан – "Все пробачати": дивіться відео онлайн

Загалом Ви слідкуєте за життям колег у соціальних мережах? Адже зараз більшість інформації люди дізнаються один про одного саме з фейсбуку, інстаграму.

Не знаю добре це чи погано, але я мало часу проводжу в мережі. Є дуже багато справ і я не встигаю слідкувати за всіма. Переглядаю лише декілька дописів у фейсбуці, чи нема якихось важливих повідомлень, на які терміново треба відповісти.

Лідерами думок в сучасному світі часто називають блогерів. У День пам'яті жертв Голодомору вони влаштували гучне святкування дня народження в Будинку вчених. У суспільстві ця ситуація набула розголосу, чимало людей засудили учасників святкування, але знайшлися й ті, хто підтримали їх. Як Ви ставитеся до таких вечірок у подібні дні?

Ми, українці, теж маємо кого соромитися. І це власне ті люди, які не можуть зрозуміти, що відбувається в країні. Ми живемо в часі війни, коли наші хлопці віддають своє життя за нас. Ми свідки смертей чиєїсь дитини, мами, брата, тата. Це дуже страшно. Не усвідомлювати цього – це шалена обмеженість.

А скільки ми втратили до того? Цвіт нашої нації винищували. Дуже боляче усвідомлювати, що серед українців є такий бруд. Бруд нашої землі. Бажаю їм, щоб на своєму шляху зустрічали лише таких, як вони, і не калічили чисті душі. Нехай у них буде окремий світ. Не хочу, щоб моя дитина була їхнім глядачем.

В Україні та світі все частіше говорять про збільшення російських військ біля наших кордонів. Це питання є одними з основних зараз на світовому рівні. Агресор не зупиняється і йому намагаються протидіяти з різних сторін. Як гадаєте, чим у цій ситуації може допомогти кожен із нас?

Треба поважати себе, згуртуватися в українському та відштовхувати ворога у всіх можливих фронтах. На це зараз такий час. Розумію, що хтось скаже: "А я так не хочу, це моє життя". Але воїнам, які зараз на фронті, теж хочеться жити своїм життям. Їм теж багато чого не подобається, але зараз вони у боротьбі з ворогом. Завтра вони віддадуть своє життя за те, щоб ми жили так, як хочемо.

Можливо, мені легко говорити, бо я із західної України, тут народ згуртованіший, свідоміший. Нас не винищували голодом і не заселяли російськомовне населення, якому казали, що це його земля. Щоб цього не повторилося, треба вчити історію.

Дуже переживаю за те, які історики будуть в наших дітей. Бо вчитель має розповідати історію, як фільм, бути закоханим в неї, смачно подавати її. Щоб вона запам'ятовувалася дітям, була розкладена по поличках. Наша історія дуже складна, було багато подій. Але дуже важливо, щоб діти знали її. Щоб знали родинне дерево. Думаю, тоді нам мало б стати легше боронити свій край.

Оксана Муха
Оксана Муха / Фото Анастасії Зазуляк, 24 канал

Я не політик і мені складно пояснити, як саме боронити. Не можу прорахувати будь-які кроки з боку сусіда. Він дуже часто знущається. Може, нічого й не зробить, але йому обов'язково треба "полоскотати нерви", налякати, щоб ми запанікували.

У Новому році дбаймо про здоров'я, про здорову душу. Шукаймо добрі справи. Добро допомагає бачити світ вище, ширше. Мрію, щоб наші люди усміхалися, йдучи вулицею. Хочу, щоб ми всі були щасливішими, щоб "світилися". Цього дуже бракує. Як це зробити? Любіть свого ближнього як самого себе. Вірте в те, що Господь робить все так, як має бути. Те, що відбувається, робить нас сильнішими. Малі діти, коли вчаться ходити, набивають собі ґулі. Так само вчиться й наша нація. Хоча й дуже давня, з глибокою історією, але все одно дуже юна. Бажаю нам вдалих уроків і щоб ми цей своєрідний екзамен склали. Щоб стали достойною, єдиною нацією.