10 березня українська співачка Юлія LUSHCHINSKA разом з Arturro Mass презентувала пісню "Гопак" про українських жінок та власне гопак. За кілька днів трек здобув популярність у мережі, але більшою мірою завдяки критиці, повідомляє 24 Канал.
До теми Розірвали соцмережі й посунули топів: 4 українські артисти, які стали популярними в час війни
Чому шириться пісня "Я українка"
У треці "Гопак" Юлія Лущинська постала у червоному вбранні з вишивкою, з віночком та довгими косами. Текст пісні розповідає про кохання між дівчиною-українкою та козаком. Виконавиця послуговувалась здебільшого такими фразами, як: "вишиванку одягла", "танцюю гопака", "коси заплела", "гарна українка я" та інші.
LUSHCHINSKA – "Гопак": дивіться відео
Окрім того, Юля Лущинська з'явилась в одному з відео Дмитра Гордона, де заспівала свій трек – це також допомогло у поширенні пісні.
Великій кількості користувачів мережі пісня нагадала збірку стереотипів про українців, що можна описати одним словом – шароварщина. Тому українці жорстко критикують виконавицю і радять їй припинити музичну кар'єру.
- "Поверніть парову машину. Ця пісня повний крінж";
- "Я дійсно не розумію, чому при чудовому розмаїтті гарних українських пісень люди продовжують писати цю шароварщину. Чому вона залітає в тренди?";
- "Ніби окрім вишиванки і гопака співати немає про що. Давайте ще про горілку та сало, чого соромитися";
- "Не засмучуйся, у тебе все ще попереду, ніколи не пізно закинути музику";
- "Дешева шароварщина".
Скриншот з тіктоку
Але є й ті, хто не вважає, що дівчину потрібно цькувати за пісню та підтримують її.
- "Стільки хейту. Як на мене, пісня про пса Патрона і Ваньку-встаньку – ще гірше";
- "Чудова пісня. Вже на репіті третій день";
- "Дякую за класний трек, настрій підняла багатьом людям. Але серце розривається читати хейт до тебе";
- "Не розумію, чому хейтять".
Що таке шароварщина і байрактарщина
У Радянському союзі масово знищували людей, які захищали українське та намагалися провести культурний код у майбутнє для нових поколінь. Та натомість ідеологи СРСР запропонували українцям максимально спрощений та несправжній "код", який називають шароварщиною. З прикладів – це український етнічний одяг. Так нам нав'язали враження, що козаки носили широкі червоні шаровари, а жінки – вишиванки з маками або квітками. Але це не так – українки носили вишиті сорочки без квітів, а козаки одягались відповідно до сучасної моди.
Окрім того, це стереотипи про те, що все, чим обмежуються українці – це вишиванки, сало, горілка, гопак, коси і віночки зі стрічками. Такі наративи поширювалися й після розпаду СРСР та є в інфопросторі досі. У музичній сфері у шароварщині часто звинувачують гурт Kalush Orchestra. Їхня пісня "Нумо козаки" зібрала вершки зі стереотипів про козаків і бойовий дух. Трек мав занурювати в українську культуру, але запам'ятався лише хітовим бітом і простим текстом.
На тлі російсько-української війни розпочався процес, який називають "байрактарщиною". Це також максимальне спрощення, вузький та обмежений погляд на повномасштабне вторгнення. З 24 лютого українські артисти вибухнули патріотичними піснями, які мали підтримати дух їхніх шанувальників. Однак неприємними наслідками байрактарщини є те, що війна асоціюватиметься у багатьох з псом Патроном, боротьбою з Ваньками-встаньками і вітанням "Доброго вечора, ми з України". Водночас на другий план може відійти справжня боротьба з ворогом, втрати українських захисників та болюча ціна за перемогу.
Темою війни артисти зловживають доволі часто. Використовують для того, щоб відбілити репутацію, зловити хвилю популярності, паразитуючи темою війни, адже це те, що торкає кожного з нас. Та попри все, пісні в стилі байрактарщини можуть підіймати настрій, покращувати бойовий дух та просувати важливі наративи.