Майже через рік після викидня: Кріссі Тейген досі пригнічена через втрату дитини

Зіркове подружжя Кріссі Тейген та Джона Ледженда пережило важкий період у житті після втрати третього сина. Модель дуже довго страждала від депресії, але так і не змогла впоратися з горем.

До слова Кріссі Тейген розповіла, як Меган Маркл підтримала її після викидня

Як почувається Кріссі Тейген

Телеведуча опублікувала фото, на якому позувала з чоловіком Джоном Леджендом у ресторані. У дописі вона пригадала про початок їхніх стосунків. Тоді, за словами Кріссі, її життя було безтурботним та легким.

Останнім часом я часто згадую про Нью-Йорк, коли все було так просто. Думаю про все, що я зробила, через що пройшла – не лише в цьому році, а взагалі в житті. Останнім часом я трохи пригнічена,
– зізналась Тейген.

Знаменитість визнала, що досі не відійшла від втрати Джека – її третього сина. Вона намагалась зануритися в роботу, але нічого не допомагало. Зараз Кріссі Тейген сподівається, що рано чи пізно змириться з втратою.

"Тепер, коли у мене немає алкоголю, щоб заглушити горе, я просто чекаю, що рано чи пізно я з цим змирюся. Життя до біса складне", – підсумувала дружина співака.

Кріссі Тейген та Джон Ледженд / Фото з інстаграму Кріссі Тейген

Що відомо про викидень Кріссі Тейген

• У серпні минулого року телеведуча зізналась, що очікує на появу третьої дитини. Джон Ледженд презентував новий кліп, вкінці якого Тейген продемонструвала округлий живіт. Згодом вона оголосила стать дитини – в неї мав народитися син.
• Через певний час у зірки погіршилося самопочуття. Почалися кровотечі, тому Кріссі мала майже постійно лежати в ліжку. Очікувалося, що їй стане краще, та згодом телеведучу госпіталізували.
• Восени у Кріссі Тейген стався викидень. Знаменитість дуже важко переносила втрату дитини: у неї почалась депресія. На пам'ять про ненародженого сина зірка зробила тату. Зірка повідомляла, що більше не зможе мати дітей. Та попри викидень, вона однаково хоче ще малюків

Текст публікації Кріссі Тейген

We’ve been going to this restaurant for… maybe 13, 14 years now? We used to live just a couple blocks away, right across from the hell's angels in the east village. John had a basement apartment with a roommate, and I used to sneak cigarettes through the little half window that lined up with the sidewalk. Basically a window where you could only see people’s shoes. Anyhow, I’d either drag puddy’s big a** to sit outside at frank, or sometimes sit in the kitchen bar alone, reading Glamour and trying everything on the menu. And I would never ever miss a Thursday. Thursday was lasagna verde day – a bubbling, piping hot dish of cheesy lasagna with the toastiest edges you could ever wish for. I'd sit there with my multiple double vodka sodas and get day drunk by myself (this is not a brag, I was basically a functioning alcoholic) then buy hats I didn't like or need at urban outfitters. I still can't wear hats for some reason. I feel like everyone is judging my hat and I end up screaming: “I know? It is stupid, you're right". And they're like “What? We didn’t even say anything?" Just reminiscing about New York a lot lately, when things were simple, thinking about all the stuff I've done and been through not just this year but in my life. I’m slightly down lately. It kind of started when I was thinking of my book caption and typed out “my third baby is here!!", as in cookbook, then realized my third baby will never be here. Then I realized I threw myself into the book to not think of the real, actual third baby. I don't really feel like I fully processed jack and now that I don’t have the alcohol to numb it away, things are just…there, waiting to be acknowledged. I guess what I'm saying here is life is so f***ing complicated. And get the lasagna? Wow, this was a rollercoaster".