Ектор Хіменес-Браво родом з Колумбії. Саме там він був 24 лютого, коли росія почала повномасштабну війну проти України. Тоді шеф-кухар відчув, що має бути тут. Тепер не боїться відвідувати прифронтові міста. Запевняє, що поруч з нашими захисниками почувається в безпеці.
Вас може зацікавити У мене просто "зривало дах", – інтерв'ю з Alyosha про приїзд до коханого, життя в США та ЛГБТ
Чому важливо розвивати бізнес під час війни? Де Ектор планує відкрити новий ресторан? Як у Колумбії ставляться до війни росії проти України: на телебаченні показують правду чи російську пропаганду? Де кохана шеф-кухаря і коли вона повернеться в Україну? Чи знайомий Ектор з Володимиром Зеленським і як ставиться до нього зараз? Про все це читайте далі в розмові для проєкту "Інтерв'ю24".
Дуже важливо інвестувати в Україну, – чому важливо розвивати бізнес під час війни
У час війни, коли багато закладів закриваються через кризу, ви наважилися відкрити новий. Не було страху через це?
У нашій країні зараз дуже велика криза. Маємо найгіршого у світі сусіда, багато проблем. Економічна ситуація дуже складна. Я хочу звернутися до всіх бізнесменів України та світу й сказати, що саме зараз дуже важливо інвестувати в Україну.
Україні потрібна допомога у всіх аспектах. Якщо інвестувати в неї, відкривати тут свій бізнес, тоді будуть робочі місця для українців, можливість відпочивати, смачно їсти в закладах тощо. Це новий шанс для бізнесу.
Розумію, що зараз є багато бізнесменів, які вважають, що не час для цього, бо невідомо, що буде завтра. Але я з цим не погоджуюсь. Коли 8 років тому був Євромайдан, в Україні жили багато іноземців. Серед них були мої знайомі, які розвивали бізнес, заробляли, але тоді вирішили все закрити. Я був шокований. У цей час я навпаки почав інвестувати в Україну, бо коли є криза – є шанс. Тому зараз найправильніше – відкривати бізнес, а не закривати його.
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Це вже ваш не перший заклад, тому як змінилася ситуація в ресторанному бізнесі під час війни?
Раніше був коронавірус, про який зараз всі забули. Тоді думали, що це найгірший час для ресторанів. Але це не правда. росіяни – це найгірше в історії не лише для ресторанів, а й для всього. Ресторанний бізнес дуже складний. Раніше, до COVID-19, все було добре. В Україні відкривали багато ресторанів з дуже смачною їжею, неймовірним дизайном, які були набагато кращими, ніж в Європі. До прикладу, в Києві був кращий ресторан, ніж у Берліні. Не так давно я був у Парижі. Там все зроблено для туристів, їжа з морозилки. Це погані ресторани, з несмачною їжею, з негарним дизайном.
Відкриття ресторану Ектора Хіменеса-Браво у Львові / Фото Уляни Журби, 24 канал
Раніше в Україні була дуже добра робота. Її виконував не тільки я, а й багато моїх колег, молодих кухарів. Потім була пандемія. Тепер росіяни – це жахливо. Але ресторани продовжують працювати, заробляти гроші. Вони працюють на зарплату працівників, оренду, допомогу та податки. Дуже потрібно, щоб зараз в Україну інвестували. Якщо ніхто не платитиме податків, то нічого не буде. Як все працюватиме?
Зверніть увагу Продумано до дрібниць: Ектор Хіменес-Браво відкрив новий заклад китайської їжі у Львові
Чи плануєте відкривати нові ресторани в інших містах України?
Нещодавно я був у Харкові та Охтирці. Вперше був у Сумській області. Це неймовірне місце. Через декілька кілометрів були російські військові. Охтирка – одне з міст, в які 24 лютого зайшла російська армія. Коли я побачив це місто, то зрозумів, що хочу показали його всьому світові. Люди за кордоном не знають, де розташована Охтирка. Запитайте людину в Канаді: "Де Охтирка, Сумська область?" Я хочу це показати. Там зробив багато фотографій, опублікував і друзі з-за кордону писали: "Ти де?". Кажу: "Через 40 кілометрів є росіяни, і я тут". Думаю, що відкрити там бізнес – дуже крута ідея.
Також маю велике бажання відкрити ресторан у Криму. Я був там дуже давно, коли знімали перший сезон "Мастер Шефу". Це було 11 років тому. Ми були в Севастополі. Це неймовірне місце і це Україна. Була, є і буде. Може багато людей думають, що божевільно відкривати ресторан у місті, де зараз дуже гаряче, триває війна. Але чому ні?
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Росія – це лише мікс багатьох культур, – Ектор про російську кухню та український борщ
ЮНЕСКО визнала борщ українським. Для українців це ще одна маленька перемога, а для росіян – привід ненавидіти нас ще більше, адже правда в цьому питанні на нашому боці. На вашу думку, війна на кулінарному фронті наближає нас до великої перемоги?
Я був у росії, у санкт-петербурзі. росіяни не мають своєї гастрономічної культури. Їхня кухня – це мікс всього, що було в радянському союзі. Я, як професіонал, знаю багато кухонь і можу сказати, що російська кухня – це нічого. росіяни кажуть, що манти, плов, борщ – це все їхнє. Ні! У кожної країни є своя гастрономічна культура. В України вона дуже багата, що на час війни дуже важливо. Адже наші "сусіди" кажуть, що Україна – фейкова країна. Вибачте, що? У нашій культурі є всі аспекти: література, гастрономія, історія тощо. Спочатку була Київська Русь, а не москва.
росія – це лише мікс багатьох культур. І вони кажуть, що наша країна – фейк. Подивимось, хто ще буде фейком.
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Про рідних у Колумбії та ставлення Латинської Америки до війни
Екторе, ви родом з Колумбії, коли почалось повномасштабне вторгнення, якраз були там. Як рідні поставилися до рішення повернутися в країну, де триває війна і є постійна небезпека?
Щороку в мене є графік: зйомки, бізнес тощо. Завжди місяць я виділяю для сім'ї. Наприкінці минулого року моя мама була в Україні 3 місяці. 20 лютого я разом з нею та дівчиною полетіли в Колумбію. 24 лютого почалася війна. Звісно, в такі моменти кожна мама думає про свою дитину. Моя мама казала: "Дякувати Богу, що ти тут, дуже далеко". Я лише плакав і казав: "Те, що я тут, – це найжахливіша ситуація в моєму житті. Мені треба повернутися. Зараз". Для всієї родини це була погана новина. Вони не розуміли, чому я хочу повернутися в Україну. У Колумбії війна тривала 50 років, там всі знають, що це таке. Рідні хотіли, щоб я був у безпеці. Але я наполіг: "Ні, мені треба повернутися. Я маю бути там, якось допомагати". Брат тоді спитав: "Як ти допомагатимеш?". Я відповів: "Не знаю. Можливо, готуватиму, щось робитиму, але треба повернутися".
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Мама дуже переживала. Я сказав, що буду у Варшаві. У Польщі був волонтером, але потім зателефонував рідним і сказав: "Я завтра їду в Україну. Маю бути там". Мама потрапила до лікарні, це був просто жах. Але зараз вона розуміє, чому я так вирішив.
Повернувшись в Україну, ви на собі відчули що таке повітряні тривоги, вибухи, не пошкодували про своє рішення?
Коли за кордоном, на паспортному контролі зустрічався з українцями, вони багато плакали. І я розумів, що прийняв правильне рішення. Щасливий, що вирішив саме так. Звісно, що рідні постійно кажуть, щоб був обережний. Коли я приїхав до Харкова, було страшно, але поруч були українці, наші військові. З ними почувався у безпеці.
Одного дня я помру. Якщо це буде під час війни, значить Бог так захотів. Я відчуваю, що для мене краще бути в Україні, ніж відпочивати за кордоном. Краще тут, з моєю сім'єю. Українці – це сім'я.
Як в Колумбії ставляться до війни в Україні? На телебаченні показують правду чи російську пропаганду? Чи взагалі не говорять про війну в нашій країні?
радянський союз мав дуже хороші відносини з Латинською Америкою. Тому зараз вона має хороші відносини з росією. У країнах Латинської Америки є правдива інформація про війну в Україні, але 30% – російська пропаганда. Є люди, які розуміють, що росіяни – терористи, але є й ті, які вірять у пропаганду. Тому, коли я публікую дописи в інстаграмі, то часто пишу їх англійською, іспанською, французькою мовами, щоб всі ці люди чули правду.
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Про молоду кохану
Війна розлучила мільйони українських сімей. Ви з коханою також живете на відстані. Де вона зараз?
Вона українка. Коли опублікував спільне фото, було багато коментарів, що їй 15 років. Звісно, що це не так. Ми разом вже дуже довго, я не хотів афішувати стосунки, бо є багато людей, які не розуміють цього. Так, вона виглядає дуже молодою. Я вирішив обрати українку, бо українські дівчата завжди молоді (сміється).
Коли почалася війна, вона була разом зі мною в Колумбії. Ми дуже багато плакали. Це був жах. Наш будинок розташований в Ірпені. Мама моєї дівчини була там з нашими собаками. Вона їх евакуювала.
Коли я вирішив повернутися в Україну, кохана теж багато плакала. Але вона щаслива, бо бачить, як я люблю її батьківщину. Вона бачить, що готовий на все заради України. Багато іноземців думають, що можна виїхати й забути те, що тут відбувається. Я так не можу. Щоразу, коли їду у Варшаву, намагаюся трішки відпочивати, забувати про війну, але не можу. Щохвилини, коли я не тут, відчуваю, що треба повертатися.
Коли кохана повернеться в Україну?
Коли її мама евакуювалася з Ірпеня, то тяжко захворіла. Тому зараз моя дівчина у Варшаві, разом з нею в лікарні. Але вона дуже хоче додому.
Коли я був в Ірпені, в нашому будинку, зателефонував по відеозв'язку, показав їй все, а вона сказала: "Ой, як я сумую, хочу бути там". Ми постійно розмовляємо, вона дуже скучає. Думаю, коли мама почуватиметься добре, кохана повернеться.
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Чи готовий боротися з окупантами на фронті
Чимало відомих чоловіків зараз боронять Україну зі зброєю в руках. Ви також були на навчаннях військовій справі, однак зазначали, що не плануєте вступити в ЗСУ чи ТрО. А взагалі задумувалися над тим, що можете бути на фронті? Чи готові до такого розвитку подій?
Я тренувався і хочу тренуватися ще більше, бо відчуваю, що зараз треба бути готовим. 24 лютого ніхто не був готовим. Можливо, мені треба буде піти на фронт. Знаю, що це небезпечно, але я готовий робити все, що потрібно для перемоги.
Ектор Хіменес-Браво / Фото Уляни Журби, 24 канал
Про бабусю з Київської області, якій допоміг відновити зруйнований будинок
Нещодавно ви розповіли, як допомогли 83-річній бабусі, частину будинку якої зруйнували російські окупанти. Розкажіть детальніше про вашу зустріч, як вона відбувалася.
Це було неймовірно. Коли ми зустрілися, то плакали обоє. Ми дуже довго розмовляли. Пані Віра сказала: "Я була тут, коли в Другу світову приходили німці, але росіяни гірші за них. Не розумію, чому вони це робили". У цієї бабусі так багато енергії, я вражений. Волонтери зробили для неї нову пічку, заклали фундамент літньої кухні та гаражу. Вона казала: "Я не розумію, чому люди роблять це все для мене".
Найкращий президент, – Ектор Хіменес-Браво про Володимира Зеленського
13 років ви живете в Україні, весь цей час працюєте на телебаченні, буваєте на публічних заходах. Чи знайомі особисто з Володимиром Зеленським, який до президентства також працював у цій сфері? Як змінилося ставлення до Зеленського після початку повномасштабного вторгнення росії?
Я дуже давно займаюся спортом. Так сталося, що я зустрівся з Володимиром саме у спортзалі. Тоді ми вже знали один одного, бо він також працював на телебаченні. У "Кварталі 95" було багато жартів про мене, мій акцент. Це було дуже смішно і круто. Він "без корони", проста людина. Завжди казав: "Екторе, сфотографуймося. Як в тебе справи? Як зйомки?".
Я думаю, що він найкращий президент не лише України, а й світу. Зараз він дуже зайнятий. Коли ми знімали фільм для Netflix, хотіли взяти в Зеленського декілька коментарів. Але в нього шалений графік, щодня багато зустрічей.
США пропонували Зеленському евакуюватися, але він відмовився. Пізніше я зустрічався з командою й казав: "Слава Богу, що президент на місці. Якщо наш президент поїде – це буде шок".