Як "Парова машина" стала трендом: інтерв'ю з Яриною Квасній про пісню, автентику та тікток

20-річна співачка та літературознавиця родом села Залуква, що в Івано-Франківській області. В інтерв'ю для 24 Каналу Ярина Квасній розповіла про вірусне відео у тіктоці, автентику, українську культуру та свою творчу кар'єру.

Дивіться також Автентична пісня "Парова машина" стала вірусною: як з'явився новий хіт тіктоку

Це було декілька тижнів тому, – як зародився тренд тіктоку

В описі до відео Ярина написала, що надихнулася Dakh Daughters – українським жіночим колективом, який і переспівав українську народну пісню "Парова машина".

Ярина Квасній – "Парова машина": відео

Як та за яких умов записалося вже вірусне відео, де ви співаєте "Парову машину"?

Це було декілька тижнів тому, ми робили "Лесю Квартиринку" – це така одноденна музична подія, яка відбувається раз в сезон. Вона проходить на кіностудії Довженка, в Києві. Після закінчення цього заходу ми щось собі наспівували, бо довго не відпускає від таких подій. І так вийшло, що мій друг включив спалах і почалася "Парова машина".

І я дуже шокована, що деякі люди пишуть, що це все заплановано, і що це все якийсь сценарний хід. Мені недавно написали: "Я відчуваю, що це не ви співаєте".

Якою була ваша реакція після того, як відео про "Парову машину" стало вірусним?

Ну до прикладу, я в інстаграмі більше розуміюся, знаю, що там до чого. А щодо тіктоку, то я недавно зрозуміла, що це таке. У мене є старший брат, він робить вироби з дерева. Він недавно зняв відео, де щось різьбить і воно набрало 1 мільйон переглядів. Ну я і подумала, що це, мабуть, норма такі цифри.

Але коли почали писати коментарі, знайомі почали скидати різні реакції про "Парову машину"... Це не була справа однієї ночі. Люди пишуть у коментарях "прокинулася, а ти всюди". Це було поступово, спершу були відео, де було 100 – 400 тисяч. Тому і реакція не була таким вибухом. Все було по-звичайному.

Оце питання щодо алкоголю, – що пишуть підписники під відео

А що переважно пишуть вам підписники про "Парову машину"?

Пишуть дужа багато і всякого різного. Я вже навіть перестала читати трохи, особливо під відео про "Парову машину". Бо там вже почало литися. Ну то як і з кожним трендом – він набридає. Тому люди повертаються туди, де все починалося, тобто під моє відео. Вони починають писати, що все погано, набридло вже. Можна розділити коментарі на три категорії. Перша – це "вау", "круто", "що це за пісня", друга – починають розказувати на що це їм схоже, третя – це люди, які пишуть "о, це я після чарочки, "напилася і стала відомою".

На негатив немає що відповідати, якщо це неконструктивна критика. Але оце питання щодо алкоголю, то мені важливо це присікати, тому що це дуже давня тема і через це люди менше співають і соромляться. Це все через стереотип про те, що співати можна лише тоді, коли нап'єшся. Так не має бути. І я буду про це говорити скільки матиму сил.

Ярина Квасній / Фото – Матвій Квасній

Сподіваюся, що таких коментарів меншість.

Ну не знаю… Я вже думала, що вже час зробити хоча б сторіс, аби ця думка була висвітлена не лише в коментарях. Це дуже давня тема для мене, я про це ще чотири роки тому говорила.

Який ваш улюблений ролик зі звуком "Парової машини"?

Я бачила таку політичну сатиру, де парову машину порівнювали з ядерною зброєю. Я до такого не додумалася, в цьому сила колективності. Я тоді подумала "Ого, аж наскільки".

Ще я в захваті, коли діток знімають. Одна жінка написала, що в її дитинки зубки ріжуться, і маля під цю пісню навіть забуло про це. І ще було таке відео, коли дитина танцювала під цю "Парову машину", вона так добре відчувала ритм.

Також нещодавно мені одна маленька дівчинка надіслала голосове повідомлення в дірект: "Привіт. А це ти співаєш "Парова машина"?". І потім вона почала її наспівувати. Я їй відповіла: "Так, але в тебе краще виходить, ти молодець". Це було дуже мило.

А що навпаки не подобається?

Що мені не подобається – це недобросовісні переспіви. Я знаю, що дівчина одна записала пісню з ідентичною мелодією, текстом "Парової машини". Вона це залила на різні стрімінги, почала знімати тіктоки.

Все ніби нічого, але знову оця пародійна сільська тематика. Невже немає що показати окрім цього? Я за, щоб всі знімали та творили, це в поміч нашій культурі.

У договорах з діджеями, котрі просили дозвіл, прописано: перше – це сказати, що пісня автентична та друге, аби вони згадали про Dakh Daughters.

Ця дівчина ніде цього не згадує, вона нічого не сказала про Dakh Daughters. Це просто академічна недоброчесність.

Не мало ніякого сенсу, – чому співачка проти запису "Парової машини"

Тобто ви укладали договір з різними бітмейкерами, які робили ремікси про "Парову машину"?

Я думаю, що це нормальна практика, коли беруть звук з відео. Але коли ти завантажуєш це на різні офіційні платформи, то ти мусиш питати дозвіл. Якщо люди хочуть слухати це в машині, чи танцювати під це, то мені не шкода. Я просто проти того, аби це записувати окремо в студії і робити з цього мій трек. А дати дозвіл на використання звуку з відео, чому б ні?

Чи пропонували вам співпрацю інші артисти після відео з "Паровою машиною"?

Пропонували, так. Це було в стилі: "О, давай допоможемо тобі записати "Парову машину". Це для мене не мало ніякого сенсу, бо воно не авторське і вже існує у виконанні Dakh Daughters.

Мені написала одна дівчинка зі Львова, ми з нею маємо записати щось це для мене дуже цінно, я рада, що таке сталося.

Ярина про "Парову машину" / Фото – Дарина Федосенко

Людині подобається щось просте, – чому "Парова машина" стала новим хітом

Інформації про саму пісню "Парова машина" дуже мало. Чи цікавилися ви історією цієї пісні?

Особливість традиційної музики у тому, що вона багатоверсійна. Є пісні, які виконувалися від Заходу до Сходу, але залежно від регіону могла мінятися мелодія, текст. І так само, мабуть, з "Паровою машиною", це треба досліджувати.

Мені надіслали статтю Тетяни Шевчук, де вона розповідає про те, що почула "Парову машину" на Житомирщині від місцевих. Особливість була у тому, що приспів виконувався двома версіями одночасно. Одна з них – цензурна, а інша – сороміцька. І воно так накладалося, наче одна ховалася за іншу. І вона розповідає в цій статті в чому сенс, в чому особливість, чому так сталося. Також вона розповідає про саму парову машину, до чого тут коваль і що це взагалі значить. І воно не таке прямозначне, як може здатися.

Ярина про свою творчисть / Фото – Володимир Чеппель

Як гадаєте, чому ця після привернула таку увагу та стала вірусною?

Мабуть, через те, що зараз підвищена цікавість до всього українського та автентичного. Це, до прикладу, як пісня "Ой, у лузі червона калина". Вона теж стала вірусною. І мені навіть писали, що популярність "Парової машини" нагадує їм це.

А, по-друге, я бачу, що людині подобається щось просте, прозоре, імпровізаційне. Воно цінується більше, ніж те, що було заплановане наперед. Це також і про щирість, людям це більше до душі.

Як змінилася кількість підписників?

В інстаграмі до цього відео було десь 900, а зараз понад 5 тисяч, а в тіктоці понад 116 тисяч.

Автентика в чистому вигляді є вже досконалою, – про ремікси та українську музику

Чи подобаються вам ремікси, яких вже досить багато зробили зі звуком з твого відео?

Я мало слухаю саме такий жанр і зовсім в ньому не розбираюся. Просто не фанатка.

Ті ж, хто зробив ремікс "Парової машини" і питав дозволу на публікацію, – переважно грамотні люди, котрі ідейно дивляться в той же напрямок, що й я: аби українська культура зайняла всі ніші.

Тішить те, що зараз в рекомендаціях все більше якісної української музики.

Так, маленька перемога буде, це коли все більше і більше людей зрозуміють, що автентика в чистому вигляді є вже досконалою та геніальною, і що їй не потрібні ні прикраси, ні біти, ні ще якісь ремікси. наша шана і повага, це коли ми будемо виконувати її в такому вигляді, в якому вона вже є. Це те, за що я вболіваю.

Інші виконання Ярини Квасній: дивіться відео

Я росла в цій естетиці, – про любов до автентики

Звідки у вас така любов до автентики?

Я росла на Галичині, де це тобі природно передається: коляда, гаївки, церковні співи…

Після переїзду до столиці я дізналася про оцю течію традиційників та традиційниць київських. Вони відтворюють традицію, досліджують її, організовують курси, лекції. Це наскільки цікаво, це не викликає багато екзистенційних питань, як багато інших речей. Ти просто приходиш, вчишся, слухаєш, співаєш. Тому що це просто про нас, про українців.

Я з села Залуква, що на Івано-Франківщині. У нас тут Святі вечері, хату маять на Зелені свята, на Івана, на Різдво три дні свята, всі знають, що робити та інше. Це все наскільки можливо – канонічно, воно залишається і передається. Це все є частиною мене, воно було зі мною ще до того, коли я зрозуміла, що це. Моя мама багато вишиває, вона завжди вдягала мене в ці вишиті сорочки. Я росла в цій естетиці, тому вона мені така рідна і красива.

Розкажіть про свою творчу кар'єру, коли ви почали співати та виступати на сцені?

Я буду продовжувати те, що робила й до цього. Але те, що потрібен ментор – це факт. Я хочу співати. Вважаю, що в мене ще не достатньо інструментів, знань і навичок. Треба вчитися.

Я закінчила Галицьку дитячу музичну школу з відзнакою (класи фортепіано та сопілки). Хотіла навіть ще раз вступати, бо не вистачало музики, але сказали, що вже трохи задоросла. Пізніше самостійно підшуковувалися курси та викладачі. Хочеться тільки, аби заняття були постійними та тривалими.

Виступ Ярини на "Лесі Квартиринці" / Фото з інстаграму дівчини

Розкажіть детальніше про проєкт "Леся Квартиринка", який ви згадували на початку розмови?

Це починалося, як звичайний квартирник. Я вже пізніше доєдналася до команди, яка це все організовує. Знаю, що спочатку хотіли зробити квартирник, де будуть виступати на сцені лише дівчата, тому така і назва "Леся Квартиринка". Потім це розрослося. Ми почали брати більші приміщення і зараз ми вже опинилися на кіностудії Довженка, де вміщується 800 і більше осіб.

Є голови "Лесі Квартиринки", кожна голова відповідає за свій департамент. Шукаємо молоді українські гурти, бажано перформативні, які геніальні, але маловідомі. Є вербальний департамент, куди вхожу я. Ми пишемо тексти.

Коли настає подія, ми обираємо тему, тематику, робимо афіші. Люди приїздять з різних куточків України. Там вже створилася така атмосфера, дуже вільно та легко заприятелювати. Ти не почуваєш себе там зайвою, чи чужою.