Однією з таких стала відома композиція "Я з України" Віктора Винника і "МЕРІ", яку фронтмен гурту виконав з дітьми. Ми розпитали Віктора Винника про ідею виникнення нової версії відомого хіта, а також те, як виконавець святкуватиме День Незалежності, чи любить подорожувати Україною та за що любить Батьківщину.
До слова Українські зірки вітають з Днем Державного Прапора: промовисті фото
"Бути собою я можу тільки у своїй країні", – Винник
Україна святкує 30-річчя Незалежності! Чим для Вас є ця дата та як будете святкувати цей день?
Вважаю, що для будь-якої людини, яка відчуває себе частиною країни, де проживає, це є та має бути чи не найбільшим святом! Мені дуже подобається, як його, наприклад, святкують американці: всюди висять прапори, всюди урочистості, у повітрі відчувається святкова атмосфера.
У нас це свято вже буде тридцятим за порядком. Я добре пам’ятаю перші святкування. На той момент якесь таке було відчуття, що незалежність ніби "впала з неба", взялась нізвідки, тому й не цінувалось належним чином.
Зрозуміло, що за цю незалежність боролися попередні покоління наших батьків, дідусів. Багато з них не дожили до цього часу, а нам (так склалось), що вона дісталась майже просто так. Але… Вже через 25 років історія повернулась так, що більшість задумалися над ціною незалежності і почали розуміти її важливість! Саме тому День Незалежності, як не крути, це найбільше свято для людини, яка асоціює себе із землею, на якій живе.
Віктор Винник з гурту "МЕРІ" / Фото з інстаграму виконавця
Святкувати цей день ми будемо так, як переважно святкує його більшість артистів, – на концертах! Цього року, у цей міжкарантинний (хотілось би вже нарешті сказати – посткарантинний) період ми будемо грати концерт в одному із містечок нашої України разом з іншими артистами. І це правильно, тому що цей день потрібно святкувати!
У кожного Батьківщина асоціюється із чимсь своїм: у когось це рідні та друзі, у когось – улюблені місця. Що для Вас є невід’ємною частиною Батьківщини?
Трохи складно відповідати на це питання, тому що я ніколи не роздумував про це фундаментально… Я просто народився на цій землі. Мені пощастило було у багатьох країнах світу, бачити, як там живуть люди, відчути, як то кажуть, чим вони дихають. Але в мене ніколи не з’являлося думок про якусь еміграцію, зміну місця життя.
Бути собою я можу тільки тут, тільки у своїй країні, тому що усе, що я роблю, може бути близьким лише для моїх земляків. Звичайно, є в інших країнах українська діаспора, для якої ми теж виступаємо. Але аудиторія, наші слухачі – усе тут!
Що стосується улюблених місць… Наша країна така велика, така різноманітна, що досить складно сказати чи обрати. Я народився в горах (у місті Сколе, Львівщина, – Showbiz 24), і чим старшим стаю, тим більше розумію, що я таки людина гір. Отримавши змогу порівняти різні стихії, різні місця на нашій планеті, мене таки найбільше заворожують гори!
З приходом карантину популярним став внутрішній туризм. Чи любите подорожувати Україною? Чи є у Вас улюблені "місця сили"?
Карантин мав дуже багато негативних сторін. Але не буває вже все так негативно: закриття кордонів посприяло внутрішньому туризму. Продовжуючи думку з попереднього запитання, хочу розповісти про наш цьогорічний похід на Чорногірський хребет. Пам’ятаю це місце п’ятилітньої чи навіть десятилітньої давнини… Ці маршрути були доволі дикі, там було дуже мало туристів, а зараз складається таке враження, що ти йдеш проспектом Свободи у Львові чи Хрещатиком у Києві. Ми бачили велику кількість туристів, багато різних груп – великих чи малих…
З одного боку це трішки дратує людей, які люблять усамітнення в горах, а з іншого, мені приємно розуміти, що багато наших земляків обирає активний відпочинок, обирає побачити світ, побувати у багатьох місцях. Тому глобально – це позитивні зміни, єдине, що варто пам’ятати, що ми прийшли лише на деякий час, і варто залишити після себе таку ж красу, яку щойно побачили… А ще краще – примножити її, і ні в якому разі не нищити!
Ми є артистами, тому ведемо такий собі "бродячий" спосіб життя. У цьому також є свої переваги. Навіть їдучи в автомобілі, ти бачиш різну місцевість, різних людей, робиш якісь свої висновки про це… Ти бачиш усе не з екрана чи чужих фотографій… Бачиш, як живе країна у різних регіонах. І це круто! Я закликаю усіх максимально подорожувати світом! Але все-таки варто почати з власної країни, тому що вона у нас прекрасна і велика!
Місцем сили для мене є таки гори, хоча з іншого боку, місце сили – це там, де хороші люди, а хороші люди у нас всюди, тому це може бути і українська Одеса біля моря чи міста центральної України, і ті ж Карпати… Тому моє місце сили – це Україна!
Віктор Винник у горах / Фото з інстаграму артиста
На шляху нашої незалежності є чимало перепон і випробувань... Крім того, війна (фактично – боротьба за ту ж незалежність) триває і досі. І все більше всі про це починають забувати... Чи помітили Ви таку тенденцію та як ставитеся до цього факту?
На жаль, так, тенденція така є. Вона існує і не помітить її тільки сліпий. Вона почалась і не рік, і не два тому, а ще раніше… І нічого дивного в тому немає, що суспільство втомлюється від війни. Особливо, таке неоднорідне, як наше...
Але останнім часом це стало набувати, як на мене, загрозливих форм. Тому що не лише суспільство, а й влада також почали забувати, що у нас війна! Це дуже сумно, але у цьому питанні народ і влада єдині…
Щодень приносить якісь новини, "зашквари", речі, за які просто соромно, хоч ми ніби і нібито ні до чого, але все одно соромно, тому що на це дивляться люди з інших країн. Досі не розумію, як так сталось, що ми прийшли до цього після стількох років боротьби… Це напевно окрема тема для розмови, але факт залишається тим, що дійсно, війна зараз десь на другому, третьому чи четвертому плані, але усе це не змінює її суті… Так само продовжують гинути наші захисники, і військовим на передовій напевно важко розуміти й усвідомлювати, що вони дивляться смерті в очі невідомо для чого. Адже раніше, в попередні роки, було якось більше розуміння цього, позаду були тили – люди, яким цей захист був потрібним. Зараз це все тримається на активній меншості… З рештою, так було завжди, і я вірю, що розум переможе, тому що інакше бути не може. Бо тоді це не має ніякого змісту.
Нещодавно, до 30-річчя Незалежності, ви презентували нову версію хіта "Я з України", який прозвучав разом із дітьми з рідного вам Трускавця. Як виникла така ідея, чи складно було її реалізувати? Які у Вас відчуття після виконання пісні з дітьми? Які відгуки у прихильників?
Це абсолютна випадковість! Я от зараз сам собі дивуюсь, чому сам це не придумав раніше. Це була ідея, запропонована мені моїм давнім приятелем Олегом Бачинським. Він режисер, ми з ним знімали багато відео для "МЕРІ". Також він активно працює з дітьми у Будинку учнівської творчості у Трускавці, й запропонував зробити такий проєкт: заспівати і відзняти цю пісню разом дітьми. Щобільше, суть ідеї полягала в тому, що головну роль мали відігравати діти. Тому навіть зйомка відео велась старшими учнями Галицької кіношколи, яку започаткував Олег Бачинський в Трускавці. У цій школі дітям викладають ази кіномистецтва і відеозйомки.
Я трішки переживав, тому що це були діти без жодного музичного бекґраунду; можливо, ніхто з них і в музичну школу ніколи не ходив. Тобто це були звичайні наші маленькі українці.
Нам це вдалось абсолютно легко заспівати і відзняти, тому що дитяча безпосередність і щирість часто буває важливіша і сильніша за будь-які музичні моменти! Дітки дуже хотіли і старались. Це було дуже помітно і приємно! Це також відчувається в пісні і видно на відео, яке є абсолютно простим. На ньому присутні різні покоління: від старшого (мене) і до молодшого (діток), від якого буде залежати майбутнє нашої країни.
Віктор Винник з дітьми – "Я з України": дивитись відео онлайн
Родзинкою проєкту стало виконання дівчатками фрагментів поезій Василя Стуса, який є символічною і трагічною постаттю в нашій історії. Були підібрані різні вірші: і драматичні, і життєствердні фрагменти… Як на мене, це дуже класно вписалось у виконання пісні!
Відгуки були різні. У фейсбуці цей кліп вже переглянути більш ніж півмільйона користувачів, тому коментарів дуже багато, їх всі і не перечитаєш. От буквально недавно заліз у коментарі, то переважно вони є позитивними, але я помітив, що є і негативні відгуки.
Зрештою, можна прослідкувати, хто є їх автором. Переважно це люди, які вважають, що для чого це все, і так все класно… І мир, і "жвачка"… Є також і боти, які цілком є промосковськими. Але якщо така категорія людей звертає увагу на наш продукт, значить ми рухаємось у правильному напрямку!
Коли очікувати шанувальникам найближчих виступів чи прем’єр від Віктора Винника і гурту "МЕРІ"?
Вже незабаром осінь, ніхто не знає, чи знову буде карантин, чи пощастить нам якось "пропетляти"?.. Але життя продовжується, ми готуємо новий матеріал і однозначно буде прем’єра! Але я ще не вирішив, чи це буде абсолютно нова пісня, яка у майбутньому увійде до нашого шостого альбому, чи це буде пісня з п’ятого альбому "Снайпери-амури", яку ми ще не встигли запрем’єрити.
Віктор Винник / Фото з інстаграму виконавця
Тому на початку осені чекайте від нас сюрприз! Хоча, це буде і для мене сюрпризом, тому що кожна нова композиція – це завжди несподіванка і сюрприз в першу чергу для мене як автора і виконавця, а потім вже і для слухачів.
Що б ви хотіли побажати українцям з нагоди свята Дня Незалежності?
Ніколи б не подумав, що буду щось бажати українцям з нагоди 30-річчя Незалежності (Сміється). Але це чудово! Хоч для тисяч років історії – це ще дуже маленька дата, але для нас вона дуже важлива і значуща. У 1991 році Незалежність України була не стільки здобута, як відновлена. Можливо, це було б правильніше, адже у нашій історії були періоди, коли ми здобували незалежність, але досить швидко її втрачали через різні речі і причини, які, на жаль, я бачу і зараз…
Втім, нам варто пам’ятати, що є такий народ, що є така нація, як українці. І він не має більше жодного місця на цій планеті, аніж земля, на якій ми народились, яка окреслена нашими державними кордонами.
Тут ми живемо споконвіку, ми нікого звідси не проганяли… І не дозволимо, щоб не давали жити нам! Ми дуже мирний народ, але як показала російсько-українська війна – ми не дозволимо забрати те, що по праву нам належить. Попереду у нас багато роботи, і я закликаю усіх своїх земляків бути до цього готовими, кожному самовіддано працювати на своєму місці, і любити нашу Україну. Тоді все у нас буде добре.
Дорогі українці, з 30-им роком Незалежності нас!
Віктор Винник привітав з Днем Незалежності / Фото пресслужби виконавця
