Виконавиця присвятила тур Дню захисників і захисниць України. Вона вже багато років мріяла приїхати з українськими піснями до військових і нарешті реалізувала цю ідею. Відверту розповідь Оксани Мухи про цю поїздку – читайте далі.
Не пропустіть Інтерв'ю з Ivan NAVI: про прогулянку з Тіною Кароль, творчість і карантин
Як з'явилася ідея дати концерти на Сході?
Я мріяла про це багато років. Коли почалася війна, хотілося поїхати й підтримати військових. Тоді взагалі прагнула потрапити на Схід до українців, які чекають українську пісню. Розуміла, що за 30 років існування нашої держави не було кроків для об'єднання Сходу та Заходу. А от відмінності – яскраво підкреслювали. Я мріяла поїхати туди й об'єднати серця людей українською піснею.
Оксана Муха виступила для військових в Лисичанську / Фото пресслужби
Що відчували, коли вперше вийшли там на сцену?
Я знала, що там будуть мої люди, українці. Відчувала шалену радість. Ніхто не стримував емоцій. Були надзвичайно щирі аплодисменти, співи. Рай на землі відбувся. Коли в залі є така любов – це неймовірне щастя. Хочеться, щоб вся Україна це відчула. Була такою єдиною та щасливою, як ми на концертах, які відбулися.
Саботаж підрядника та приховані квитки: як пройшов концерт в Маріуполі
Нам хотіли зірвати концерт у Маріуполі. За день до виступу, об одинадцятій годині вечора, підрядник, який мав підключати всю апаратуру сказав, що він не зможе це зробити, бо їде на якусь іншу роботу. Нібито приїжджає президент і він має бути там, хоча це була брехня. Дякувати Богу, ми знайшли інших людей. Вони не були такими професіоналами, але були надзвичайно людяними та дуже добре впоралися з роботою.
Оксана Муха в Маріуполі / Фото з інстаграму співачки
Але на цьому сюрпризи не закінчилися. Ми дізналися, що в касі приховували, що є квитки на мій концерт. Деякі касири скеровували людей купувати квитки онлайн, а далеко не всі вміють це зробити.Про це нам розповів один пластун із Маріуполя, який, прийшовши до каси, не зміг придбати квиток. На щастя, знайшлися люди, які допомогли йому. Тоді він дуже підтримав мене. Я з командою розуміли, що є підводні камені, про які ми навіть не здогадуємося. Дуже цінно, коли українські люди приходять, підтримують, обіймають. Це допомагає не здаватися й не падати духом.
Концерт з пластунами в Краматорську
У Краматорську, та й у всіх містах цього туру, на концерт прийшли пластуни. Вони стояли разом з нами на сцені, співали "Червону руту". Одна дівчинка розчулилася до сліз. Це було фантастично. Був пластун, який попросив слово на сцені. Звісно, що я підтримала це. Він звернувся до присутніх в залі, попросив записати його номер телефону. Тоді сказав, що можуть звертатися до нього, якщо хтось захоче записати дітей у "Пласт", він допоможе. Це було дуже зворушливо.
Оксана Муха в Краматорську / Фото з інстаграму співачки
Військові в Сєвєродонецьку
На концерт у Сєвєродонецьку прийшли понад сто військових. Вони були одягнені по формі. Не передати словами те, наскільки було проникливо, коли весь зал піднявся, почав аплодувати, кричати "Слава Україні! Героям Слава!". Це була єдність і повага. Також прийшли близько десяти пластунів в одностроях. Вони вибігли на сцену, почувалися вільно, не боялися. Хтось з залу прийшов з прапором. А також до нас вийшли жінки-військові. Було дуже зворушливо.
Оксана Муха в Сєвєродонецьку / Фото з інстаграму співачки
Візит до 24 бригади в Лисичанськ
Під час цієї поїздки нам вдалося потрапити до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила в Лисичанськ. Там зробили для них мініконцерт, поспілкувалися, відвідали їхні важливі місця, де відбулися перші бойові дії. У бою за визволення Лисичанська першими загинули військовий і медик, який кинувся його рятувати. Воїна кулею поранив снайпер, потім вороги вбили медика й добили воїна. На цьому місці тепер стоїть пам'ятник, де постійно з'являються квіти. Але є й ті, хто приходить і обливає його фарбою. Військові постійно відчищають.
Це важко. Нам потрібна єдність. Треба переконувати людей в любові один до одного, але ці переконання мають бути правильними.
Оксана Муха в Лисичанську / Фото пресслужби
Чи спілкувалися після концертів з глядачами?
Декілька людей, які залишалися після виступів, приходили за лаштунки. Насправді важко бути щодня в дорозі й після концерту ще говорити, коли знову чекає дорога, концерт в іншому місті. Для мене спілкування з людьми після концерту – це наче ще один концерт, але без музики. Стільки на це витрачається енергії.
Підходили дуже багато військових і цивільні люди. У мене є багато гарних фото, з квітами. На одному з концертів на сцену вийшов великий, міцний чоловік, наш захисник, по формі. Біля нього я відчула себе Дюймовочкою. Було дуже зворушливо, до сліз.
Чим ці концерти відрізнялися від концертів в інших містах України?
Я могла зекономити кошти й поїхати туди з мінусівками, адже й так було дуже важко організувати ці виступи. Але все-таки наважилася поїхати з музикантами, повезти живий звук. Для людей, я впевнена, це був свого роду культурний шок. Вони почули живу музику, коли звучать ті інструменти, які є на сцені. І їх достатньо для того, щоб пісня жила.
Військові на концерті Оксани Мухи / Фото пресслужби
Вдома ми звикли мати концерти, ніби вони нікуди не дінуться. А там артист бачить, що його дуже чекають, дякують йому. Тут, на Заході, так не дякують. Бо для нас це звично. А там – як ковток свіжого повітря, хочеться повертатися знову і знову.
Який настрій був у людей, які приходили на Ваші виступи?
З першої ноти люди приєднуються до співу. Після першої ж пісні зал вибухає оваціями, радістю. Глядачам не шкода аплодисментів, вони не соромляться сказати, що виступ подобається. Це надзвичайне піднесення і я б дуже хотіла, щоб його змогли відчути й на окупованих територіях. Щоб люди, які там живуть, нарешті мали можливість радіти, що ми повернули свої території, щоб вони остаточно усвідомили себе українцями. Вірили тільки собі, своєму серцю, українському серцю. Але не серцю ворога.
Про що думали, коли поверталися додому?
Ми дуже довго були в потязі й дорогою говорили з музикантами, моєю менеджеркою й зрозуміли, що тепер маємо власний досвід виступів на Сході. Бо, коли слухали, як говорить хтось, то це була чужа емоція, чужа думка. А тепер можемо говорити від свого імені, бо відчули все на собі.
Оксана Муха виступила для військових в Лисичанську / Фото пресслужби
На мою думку, якщо в українських артистів є хоча б найменша можливість поїхати на Схід, то треба це робити. Якщо держава цього не робить, то маємо ми. Везти українське кіно, пропонувати українські книги, пісні. Показувати те українське, яке є надзвичайно красивим, щоб мати чим об'єднати Схід і Захід.
Чи плануєте подібні тури на Схід?
Ми обов'язково працюватимемо над цим, але все залежить від організаторів. Я готова їхати у всі міста, але розумію, що не все так просто. Треба їхати туди, де є бодай якась підтримка.