Переможець "Голосу країни" 11 сезону Сергій Лазановський з перших днів війни продемонстрував чітку позицію та одразу ж взявся допомагати Збройним Силам України. Спершу він працював у магазині, полишвши творчість і музику.

Читайте також Війна застала мене в літаку, – інтерв'ю з Дмитром Ступкою про життя в США, розлучення та війну

Що змусило артиста повернутися до творчої діяльності та проводити концерти? Чи планує він вступати в ЗСУ і як ставиться до всього російського зараз – читайте далі.

Жорстока війна, розв'язана росією, змінила багато життів, змінила цінності багатьох з нас. Як вона змінила власне вас?

Справді, повномасштабне вторгнення на територію нашої країни змінило дуже багато людських життів, когось, на жаль, його взагалі відібрало. Цінності людей змінилося. Мої цінності про те, що батьки є найцінніші люди в моєму житті, про те, що моя країна і держава і люди, які в ній живуть найкращі залишається незмінними, тому що я так думав вже від свого народження. Хоча, будучи маленьким, ти про це не дуже задумуєшся, але вже коли стаєш свідомим, ти розумієш, де ти знаходишся і хто ти є.

Але те, що змінила війна в мені – це кожен день ти проживаєш наче востаннє. Ти не знаєш, що буде завтра. Ти цінуєш кожну хвилину, коли ти розмовляєш зі своїми друзями, коли ти розмовляєш з друзями, які знаходяться на сході нашої держави і обороняють нас, і ти чуєш, що вони живі. Це зараз найцінніші моменти.

Як вважаєте, чи можливо взагалі адаптуватися до умов війни й чи вдалося це зробити вам?

Всі мають розуміти той факт, що життя продовжується і ми повинні вчитись жити в тих умовах, які нам зараз диктує ця війна, але ні в якому разі не хотілося, щоб люди до неї звикали. Тому, що тільки той, хто бореться – перемагає.

Тому адаптуватися і звикнути – це різні терміни і дуже хочеться, щоб люди їх не плутали. Адаптуватися для того, щоб допомагати нашим Збройним Силам України – це ок, але звикати… Тобто, навіть не звертати увагу на те, що відбувається у твоїй країні – це не ок. Така є невелика різниця.

Мені вдалось адаптуватися тільки в тому, що я можу продовжувати творити, розвивати свою творчість, власне цією творчістю допомагати Збройним Силам України. Зокрема, організовуємо вуличні концерти, на яких збираємо кошти для наших захисників або ж є різні благодійні заходи на яких теж, завдяки тому, що є якесь ім'я, люди приходять тебе послухати, вони віддають свої кошти і таким чином допомагають ЗСУ.


Сергій Лазановський / Фото з інстаграму артиста

Серед зірок є багато тих, хто доєднався до лав Збройних Сил України або тероборони. Вам спадала думка про те, щоб також брати в руки зброю? Можливо, захисники є серед ваших близьких?

Звичайно, що така думка була, така думка існує в моїй голові і досі. Зараз готуюся, а там вже побачимо, як буде. Просто ми не знаємо, коли і з якого боку ще раз можуть нас вдарити. Мої батьки максимально стримують мене в цьому плані, тобто вони кажуть так: якщо ти підеш на схід зараз, хто нас оборонятиме тут, ми ж не знаємо, що буде завтра.

Тому я себе готую, фізично і психологічно, це не менш важливо – зберігати холодний розум на війні, тому далі побачимо. А тим зірковим людям, які зараз знаходяться на передовій, просто сили і терпіння. Я впевнений, що ми обов'язково переможемо.

Івано-Франківськ, як і інші міста заходу України, прийняв чимало вимушених переселенців. Як ви підтримуєте гостей міста? Чи траплялось вам почути від когось історію, яка вразила?

Так, в Івано-Франківську дуже багато людей з інших міст, я страшенно не люблю, коли їх називають переселенцями, тому, що ми в нашій країні, на своїй землі і вони в себе вдома, я завжди їм про це кажу. Чи вдалося з кимось поспілкуватися? Звичайно, в нас були вуличні концерти, на які приходили, зокрема, такі люди. Юля, дівчинка зі своєю мамою з Бородянки, так, вони приходили до нас на концерти вуличні, і вони розповідали історію про те, як їм вдалося вибратися з того жаху, який був там.

Потім поїхали в Бучу з концертом, там люди розповідали, як по 9 днів, по 2 тижні сиділи у підвалах, не мали що їсти… Це насправді страшно. Ти не можеш у своїй голові вкласти, що це може відбуватися у 21 столітті і що це може відбуватися в нашій країні, з нашими людьми. Але зараз такі реалії і найважливіше – об'єднатися і разом знищувати ворога.

Будь-який вклад кожної людини в нашу перемогу – безцінний. Розкажіть детальніше, як допомагаєте Україні та Збройним Силам швидше здобути перемогу?

Як я вже казав попередньо, ми збираємо кошти на вуличних концертах для наших концертах, або ж є благодійні концерти. Також завдяки тому, що є невеличке охоплення в соціальних мережах людей, виставляю часто дописи, розповіді із проханням, зі збором коштів, тому що стараюся всі свої кошти віддавати на ЗСУ, те, що можу подужати.

Звичайно, закуповую, допомагаю без будь-якого розголосу. Те, що не можу посилити, звертаюся за допомогою до людей і таким чином вдається зібрати непогані суми, щось закупити. Закупили вже автомобіль, амуніцію, бронежилети, рукавиці, взуття, дуже багато речей. Про це все можна відслідкувати в моєму телеграм-каналі.

Один з вуличних концертів Сергія: дивіться відео

Ще кілька місяців тому ви розповідали, що влаштувались працювати у магазині продавцем. Чи продовжуєте цю справу, чи все-таки вирішили цілковито віддатись творчості?

На момент повномасштабного вторгнення в голові закралась така думка, що зараз творчість нікому не буде потрібною, бо взагалі зараз не до цього. Тоді довелося прийняти таке рішення. Не хотілося сидіти в батьків на шиї, тож вирішив – я займуся іншою діяльністю і покажу людям, що можна змінити свою професію, сферу діяльності на деякий термін, щоб забезпечити свою сім'ю, хто її має. Власне, це був такий приклад ще й для людей і багато хто насправді наважився змінити свою діяльність, і писали слова подяки: дякую, Ви нас змотивували, зараз ми займаємося іншою справою, але нам це подобається.

Ні, я вже більше не працюю в магазині продавцем, я пропрацював півтора місяця. Все ж таки, мені хотілось бути більш корисним для наших ЗСУ, і коли я давав вуличні концерти, зрозумів, що можу допомогти в рази більше. Плюс я повернувся до своєї творчості – людям насправді це потрібно. Бо хоч би що там було, музична і творча оборона теж надзвичайно важливі нашій країні.

Мене обурив той факт, що в топ-чартах знову ж таки ми побачили російських виконавців – те, чого вже зараз не може бути. Зрештою, молодь повинна творити нове майбутнє. Підлітки повинні творити нове майбутнє. Тому в голові з'явилась така ідея, щоб разом з починаючою артисткою Дарікою записати спільну колаборацію – пісню “За світ встали козаченьки" – відома для всіх. Трішечки змінити її формат і вийшла у нас пісня "Сила козака". Я вважаю, що коли діти слідкують за трендами – це круто. Але коли діти дають ці тренди, вони започатковують їх – це в рази краще. Тому хто бажає з нетерпінням послухати на її пісню – очікуйте на прем'єру.

Сергій Лазановський і DARIKA – "Сила козака": дивіться відео онлайн

Кажуть, що український шоубізнес завдяки війні став об'єднаним, як ніколи. Можливо, й ви помітили це об’єднання? Чи спілкуєтеся із зірковими колегами?

Ми бачимо багато нових хітів в об'єднанні артистів. Jerry Heil і Alyona Alyona, Артем Пивоваров і Надя Дорофєєва. Тому так, можна стверджувати про те, що український шоубізнес максимально об'єднався для нашої перемоги і я радію, що багато артистів теж змінили позицію стосовно нашої країни, стосовно того, наскільки вона крута. Зараз допомагають розвивати українську культуру – це дуже круто. Але наскільки він об'єднаний зсередини, на жаль, не знаю, тому що ще не варюсь в цій каструлі шоу-бізнесу. Є в мене зараз інші нагальні потреби – допомагати нашим ЗСУ.

Як підтримуєте зв'язок з зірковою тренеркою Надею Дорофєєвою?

З Надею Дорофєєвою ми ведемо діалог в телеграмі, буквально декілька слів: як ти – як ти – дякую, все добре. Почули, що всі живі-здорові, і це чудово. Я розумію, що в неї часу не так багато, вона творить новий альбом, теж бере участь у різних благодійних концертах. Тому набридати людям я страшенно не люблю – живі-здорові, і все добре.

Нещодавно у вас також вийшов спільний кліп з Іво Бобулом. Розкажіть, як ви з ним познайомились і які залишилися враження після співпраці?

Завдяки зв'язкам моєї продюсерки Ірини Батюк нам вдалося зробити спільну колаборацію з Народним артистом Іво Бобулом. Там ми йдемо ще як дует з Big Lazer, це до початку своєї кар'єри в Голосі країни, я був учасником дуету Big Lazer з Діаною Бігун. Ми записали оновлену версію його пісні "Липи цвітуть". Цікава була робота, найбільше ми хвилювалися, чи сподобається Іво Бобулу аранжування. Одразу йому сподобалось, він погодився на цю колаборацію.

Сергій Лазановський, Big Lazer, Іво Бобул – "Липи цвітуть": дивіться відео

Кліп, на жаль, ще не виходив, ми запостили на своєму ютуб каналі уривок з нашого концерту. У кліпі дуже багато своїх цікавих моментів і нюансів. Зрештою, кожен повинен розуміти, що є три творчі одиниці, в кожного своє бачення, до того ж команда, яка теж бачить по-іншому. Тому з артистами складно, що б там не було. Але ми сподіваємось, що коли ми переможемо, все це закінчиться, ми обов'язково випустимо у світ нашу роботу, наш кліп з Іво Бобулом.

Нещодавно ви відсвяткували свій день народження. В час війни такі дні в кожного особливі. Як він пройшов у вас?

День народження цього року був, напевно, найособливіший. Я не святкував, у мене було 2 благодійні концерти, на одному з яких збирали на тепловізори для хлопців, на іншому на бронежилети та автівку. Цей день я провів на благодійних концертах, провів з людьми, які приходили на них, я всіх називаю ріднусиками, бо псевдонім – Lazanovskyi RIDNYI, це теж моя сім'я.

На концерті були присутні мої батьки, вони приїхали в цей день до мене. Звичайно, дякую друзям, які на одному з концертів на сцену винесли святковий торт. Бажання зараз ділиться на всіх і воно у всіх одне єдине – це, щоб ми перемогли і здох нарешті путін.


День народження Лазановського / Фото з інстаграму артиста

Нещодавно в Україні заборонили публічне використання російської музики. Але планують створити "білий список" російських артистів, які начебто засудили війну. Як вважаєте, чи доречно виокремлювати так званих "хороших росіян"?

Я противник такого списку, тому що для мене ніяких хороших рускіх не існує. В Україні достатньо своєї творчої молоді, яка може творити нову історію, нову культуру. Тому не потрібно ніяких списків хороших росіян, вони мають жити на своїй території і змінювати своє населення, думки того населення, але там, в себе.

Нам цього, вибачте за слово, добрива, не потрібно. У нас багато своїх творчих людей, ще раз на цьому наголошу, і своїх власних артистів, от і все. Моя позиція – я проти.

До слова Ткаченко пояснив, хто має формувати "чорні списки" росіян: "Питання має бути врегульовано"

Попри цю заборону в українських музичних чартах досі проглядаються російські треки. Чому українці досі не припинили слухати цих пісень?

Так, в чартах і досі є російські пісні. Тут можна сказати, що роками нас тим годували. Звичайно, що дехто не може з тим розпрощатися. Але хороші завжди запитання ставлять – скільки бомб і ракет мають прилетіти у ваш будинок, щоб ви розпрощалися з всім російським?

Мені здається, потрібен час і потрібно якраз випускати всіх творчих українських одиниць вперед, давати і нові імена, і підтримувати українську культуру. Зрештою, дуже багато україномовних треків є класних, якщо ми будемо їх слухати і надавати їм значення, робити їх трендами в тіктоку, інстаграмі, робити їм прослуховування і на музичних платформах, то все в нас буде 100% добре і зовсім скоро українська музика буде займати першість.

Зрештою, тому я повернувся теж до творчості, бо мене бісить, що ще десь російські треки, артисти можуть проскакувати, але я впевнений, що ми це змінимо. Наші хлопці і дівчата захищають незалежність, ми, як артисти, творчі одиниці, є ще історики, повинні захищати музичну культуру, історичну культуру нашої держави, тому будемо для цього все робити. Зрештою, чекаємо на підтримку людей.

Ви майже не виконували пісень російською мовою навіть до повномасштабного вторгнення. А зараз наполягаєте на важливості української мови, бо це на часі. Що сформувало у вас цю чітку позицію?

Словом "майже" – то не про мене, бо я ніколи не виконував російських пісень. Що сформувало таку мою позицію – мої батьки. Це мама, тато, найбільше мама, тому що ми з нею найбільше часу проводили і вона від дитинства співала мені народних пісень.


Сергій Лазановський з мамою / Фото з інстаграму артиста

Я завжди кажу, що я в душі народник, мені близькі такі пісні, в мене зовсім інше сприйняття їх. Тому ця позиція зі мною дуже давно. Українське в Україні має вести вперед і це навіть не обговорюється. А не подобається комусь – ну є завжди вибір, і ви можете його робити.

Що робити зіркам, у репертуарі яких лише або більшість російськомовних пісень, але вони займають патріотичну позицію сьогодні?

Я розумію, що більшість зірок до своїх треків відноситься як до дітей, бо це народжується в такій трепетній атмосфері, цілком іншій від звичайних реальностей. Але ці треки потрібно відкласти десь далеко в шухлядку і почати творити щось нове, нову історію.

Зрештою, більшість артистів так і робить, і я тішуся тому, що українських треків стає дедалі більше. Зараз вони повинні змінювати свою свідомість, думки і рухатись в правильному напрямку. Десь вони були заблудили у свій час, а зараз їх вже матінка земля наша Україна підказує, що ви повинні робити все для того, щоб я розквітала. Тому вперед, хай всі артисти відкладають російськомовні треки геть, а творять нові українські. Хто казав, що це неможливо – неправда. Зараз є доказ – багато артистів почали творити українські пісні. І вони прекрасні.

Не так давно Європейська мовна спілка вирішила не проводити Євробачення-2023 в Україні. І хоч це рішення здавалось остаточним, серед музикантів та фанатів конкурсу досі точаться суперечки, а міністр культури закликає не опускати руки й каже, що перемовини продовжуються. Що думаєте про це ви, де повинне пройти музичне протистояння і чому?

Стосовно Євробачення – насправді безпека людей максимально важлива. Я розумію, чому досі це питання стоїть на обговоренні. Для мене важливо те, щоб воно насправді було в Україні. Бо таким чином ми привернемо увагу всього світу до нашої проблеми. Зрештою дуже багато людей зможе приїхати до нашої країни і подивитися на всі ті звірства, які робив агресор з нашими людьми, країною і територією. Я за те, щоб Євробачення було в Україні.