Обираю жити, – Джамала позувала з соняхами та зізналась, як на неї вплинула війна

Українська співачка Джамала поділилась новим щемливим дописом на сторінці в інстаграмі. Вона показала фотосесію з соняшником та розповіла свої думки щодо війни.

Читайте також Як мій колишній, – Цибульська жартівливо висловилась про Арестовича, який хоче звільнитись з ОП

Джамала про стан "24 лютого"

Виконавиця поділилась, що хоч хоче продовжувати жити, досі не може вийти зі періоду "24 лютого". Про те, скільки часу триває війна, їй нагадують діти.

Я обираю жити. Моя афірмація на 2023 рік. Намагаюся зробити все так, щоб вийти з періоду під назвою "24 лютого". Але, я все одно в ньому залишаюся. Про те, що пройшов майже рік з повномасштабного вторгнення мені нагадують мої діти, тому що вони ростуть і змінюються на очах,
– розповіла Джамала.

"Ці зміни в їхніх 4- і 2-річному віці – вражаючі. Наче проходить тиждень, місяць, два чи три. Але насправді вже майже рік! Емірове перед сном "А давай завтра прокинемось, війни немає і ніхто не помер". Я можу зізнатися відверто, що поки залишаюся все одно в минулому. Життя продовжується, а ти все ще не рухаєшся вперед…"

Співачка підкреслила, що продовжує працювати та боротись, і вже навіть замовила нові штори для кухні. Але так і не може прийняти сучасні реалії життя.

Фотосесія Джамали

Артистка також показала неймовірні кадри з фотосесії, які робила з соняшниками. Вона позувала у білих джинсах та напівпрозорій блузці. Образ довершувала довга білосніжна сережка з пір'я та зачіска в стилі "мокрого" волосся.

Джамала з соняхами / Фото з інстаграму зірки

У коментарях до допису шанувальники розповіли Джамалі, як справляються з пригніченістю та втомою.

• "Я візуалізую, як прилітаю напряму до Криму, там український прапор, зустрічає сім‘я, на площах вже знесли пам’ятники Леніну і Єкатерині, повиїжджали усі пришельці, і все це надає надію та сил, а так, постійно у новинах та з тягарем на душі";
• "Живемо і радіємо життю, коли не чуємо звуків сирен і вибухів. Коли їх немає – наче і війни немає. А взагалі-то користуємося заспокійливими препаратами, бо дуже лячно. Кожен день починається з перегляду новин і день, і вечір, і на ніч... І кожен раз, лягаючи спати дякуємо богові і нашим не зламним ЗСУ за їхню боротьбу з цією навалою";
• "Відповідь – живемо з війною. Крок за кроком. Без великих планів на далеке майбутнє, але твердо вирішивши "сьогодні" я виживу. Сьогодні я мушу. Сьогодні я зроблю те і те. А більше ніхто і не просить. І ось так день за днем. Інколи бувають дуже важкі дні, інколи попускає. Інколи радієш дітям і сонечку, що маєш дві ноги і чисту воду, інколи радієш простим речам, як раніше не радів";
• "Та ж сама ситуація. Немає жодних мрій і цілей на майбутнє, крім одного найзаповітнішого бажання – наша Перемога!";
• "В мене такі самі відчуття. Засинаю щоночі вже в цьому новому році з обіцянкою собі перестати жити минулим і відпустити життя "до війни", прийняти нарешті, ну що не буде в нас вже саме того нашого життя. Щоранку прокидаюся і розумію, що не можу поки, не виходить. При цьому поставила якісь цілі особисті та професійні на рік, пушаю себе на якісь нові речі та досягнення. Але направду, ресурсу для реалізації поки замало".