Зокрема артист, відомий як Позитив, розповів про ставлення до Володимира Зеленського до того, як став президентом і зараз, а також висловив свою думку про участь України в Євробаченні-2022.

Цікаво Хочемо після війни приїхати в Україну, – інтерв'ю з фронтменом гурту The Rasmus про Євробачення

Розмова з Олексієм відбулася в рамках проєкту "Інтерв'ю24". Зауважимо, що Позитив приєднався до числа тих зірок, які вирішили відмовитися від російської мови. На запитання він відповідав українською мовою, що додало особливого затишку. Повну розмову з Олексієм – дивіться і читайте далі.

Війна триває вже понад 2 місяці. Українці зараз єдині, як ніколи. Що особисто вас вразило найбільше за цей час?

Для мене війна показала, хто є хто насправді. Усі зняли свої маски. Я почав контактувати з людьми, з якими тривалий час не бачився. Зараз ми разом зробили багато добрих справ у волонтерстві та допомозі країні. І багато з тих, з ким я товаришував до початку війни, зникли, сховалися, з ними нема жодного зв'язку. За час війни я побував у різних містах України й пишаюся тим, які люди зараз, як вони допомагають один одному, наскільки ми всі стали дбайливими до незнайомців, до тих, хто потребує допомоги. Ми, не шукаючи причин, без питань подаємо один одному руку допомоги. Це дуже круто.

Чимало людей через війну втратили свої домівки. Серед них є й знаменитості. Ваше житло і помешкання ваших рідних не постраждали?

Знаю, що у багатьох таке сталося, але в мене, дякувати Богу, ні. Зараз у будинку моєї мами, що під Києвом, живуть переселенці. У перші дні війни я і декілька сімей моїх товаришів також жили там, а потім всі разом поїхали на захід України. У перші дні атаки біля моєї студії впали уламки літака. Тоді вирішив, що краще всю апаратуру забрати з собою. Так і зробив, тому зараз можу писати нові пісні.

Нещодавно стало відомо, що ваші колеги Надя Дорофєєва та Володимир Дантес розлучилися. Чи спілкуєтеся зараз з ними? У яких стосунках залишилися ви з Надею та Володимиром?

Звісно, що спілкуюся з Надею. Після новини про розлучення ми з нею сконтактували, але я не маю права про все це розповідати, бо треба поважати особисте життя кожного. З Вовою я не контактував, але завдяки соціальним мережам і нашим спільним друзям знаю, що з ним все добре. Дуже поважаю все, що вони зараз роблять. Думаю, що цю історію вони самі скоро розкажуть.

Однією з найболючіших тем нині є життя дітей, які на власні очі побачили, що таке війна, втратили рідних. Ви разом з друзями запустили ініціативу "Діти-Дітям", щоб подарувати радість дітям-переселенцям. Як прийшла ця ідея? Які плани щодо її розвитку є зараз?

Ця ідея була імпровізацією. Коли ми приїхали у Кам'янець-Подільський, одразу сконтактували з місцевими волонтерами, військовою адміністрацією, щоб дізнатися, як можемо допомогти на місці. Також відвідали один місцевий заклад, де готують їжу для тероборони, ЗСУ, волонтерів, переселенців. У кутку кімнати побачили дитячі іграшки. Нам сказали, що це місцеві діти приносять свої іграшки для дітей-переселенців, яких тут дуже багато. Так і надихнулися на таку ініціативу. Тоді одразу подумали, як масштабувати це.

Наступного дня разом з волонтерами та іншими артистами, які в місті, зібрали сім'ї переселенців та зробили для них свято. Були танцювальні майстер-класи, розважальні програми, аніматори, працювали психологи. Емоції переповнювали. Діти, які пережили страхіття війни, знову змогли відчути себе дітьми. Хоча б на декілька годин ми змогли повернути їм дитинство.


Позитив започаткував ініціативу "Діти-Дітям" / Фото з інстаграму артиста

Зрозуміли, що треба їхати далі, почали контактувати з адміністраціями інших міст, з волонтерами, соцслужбами, дитячими секціями, ресторанами, залучати друзів, які поруч. Дуже вдячний, що жодного разу нам ніхто не відмовив, не попросив гонорар чи якусь рекламу. Дякую всім, хто брав участь і братиме надалі. Звісно, хочеться долучати до цієї ініціативи всіх небайдужих, фонди, спонсорів, але поки що все виходить своїми силами, бо наші люди найкращі.

Щодня з'являються багато історій від людей, яким вдалося втекти від війни та вижити. Ви особисто спілкувалися з людьми, яким довелося покинути дім? Можливо, якась історія від дітей, з якими зустрічалися, вразила вас?

До однієї з наших акцій у Львові приєдналися багато артистів, серед яких була ROXOLANA. У неї є класний проєкт під назвою "Врятуй мою мрію". Мене зворушила історія, дуже близької по духу дитини. Це дівчинка з Сум, її звати Аліса. Вона дуже любить музику, а синтезатор залишила вдома. Пригадую, коли мені було 11 років, я мріяв про синтезатор. І коли батьки подарували його, почав писати музику. Це був старт моєї мрії. У Львові, разом з Роксоланою зробили сюрприз Алісі – подарували новий синтезатор.

Тепер мрія Аліси живе. Впевнений, що її музика буде наповнена емоціями. Сподіваюсь, позитивними.


Позитив і ROXOLANA подарували дівчинці з Сум синтезатор / Фото з інстаграму артиста

Чимало ваших колег приєдналися до лав територіальної оборони та ЗСУ. Чи спілкуєтеся з кимось з них? Можливо, звертаються до вас по допомогу (за технікою, спорядженням тощо)?

З колегами-артистами, які зараз в ЗСУ, спілкуюся не часто, бо розумію, що в них багато справ. Володимир Остапчук записав для мене декілька смішних роликів, декілька днів тому переписувався з Колею Сєргою. Думаю, що їм зараз не потрібна допомога, адже співпрацюють з волонтерами. Тому з волонтерами, які працюють зі мною, більше зв'язую своїх побратимів з ЗСУ, з якими знайомий з 2014 року. Також намагаюся допомагати чоловікам своїх однокласниць, друзям. Кум з першого дня війни вступив до лав територіальної оборони, пройшов навчання, а тепер долучився до ЗСУ. Я, як міг, допоміг йому зі спорядженням. Звісно, багато захисників потребують допомоги, щодня є запити в соцмережах. Я перевіряю їх і, як можу, допомагаю.

Після деокупації міст на Київщині, багато людей повернулися до столиці. Коли ви востаннє були в Києві й коли плануєте повертатися?

Я вже 2 місяці на Хмельниччині, дуже хочу додому, але наразі не планую. Слухаюсь нашого мера Віталія Кличка, який закликає поки що не повертатися до Києва. Щодо волонтерства, наскільки мені відомо, у столиці з цим все добре. Оскільки у Кам'янці-Подільському багато вимушених переселенців, дітей, то наша акція "Діти-Дітям" продовжуватиметься. Також зі мною музика, багато нових ідей, пісень, які ви скоро почуєте.

Ви виступали на концертах "Кварталу 95", були на "Лізі сміху". До всіх цих проєктів причетний Володимир Зеленський. Яким пам'ятаєте його тоді і яким він особисто для вас є зараз? Чи змінилося ставлення до нього, як до політика, за час війни?

Я його дуже люблю і поважаю. Ще до того, як він пішов у політику, був для мене суперменом. Думаю, що не лише для мене, а й для багатьох інших людей, він є прикладом справжнього лідера, який завжди поважав і був уважним до свого оточення, до своїх колег. А зараз до свого народу. Ніколи не сумнівався в ньому. Думаю, що так само як ті, хто з ним знайомі. Я йому не заздрю зараз. Молюся за нього, бажаю сил і здоров'я.

Вже сьогодні, 10 травня, стартує Євробачення-2022. Гурт Kalush Orchestra виступить у першому півфіналі. На вашу думку, цього року нам варто було брати участь у пісенному конкурсі? Чи спілкувалися ви особисто з музикантами?

Думаю, що зараз прославляти нашу країну треба у всіх точках світу. Музика повинна жити. Вона є дуже впливовим інструментом у цій війні. Хлопці круті. Знайомий з ними заочно. Бажаю їм успіху і вірю, що вони порвуть.