Дід Лоліти воював у Другій світовій війні, боровся з нацизмом, а його онука тепер замовчує безпідставну війну Росії проти України.

Читайте також Повалій розважала московську публіку на концерті 9 травня: співала українську пісню

Лоліта згадала про Львів, але змовчала про війну

Схоже, що дід Лоліти похований у Львові, оскільки в публікації вона написала: "Ти назавжди у Львові". Її дід разом з мільйонами українців поліг у боротьбі за свободу, а вона сама тепер замовчує вторгнення Росії в Україну та війну, в якій гинуть ні в чому не винні українців.

Діду, ти щоразу цього дня витирав із лиця так, щоб ніхто не бачив, сльозу. Але я, років п'яти, яка трималася за твою руку, завжди це помічала. Ти назавжди у Львові. І мої спогади, пов'язані з парадами перемоги, теж із цього міста, тому що це був ритуал! Із дідом на парад! Тільки в мене відчуття свята, а в тебе, і я тільки зараз розумію, – болі,
– написала співачка.

Про війну, яка зараз відбувається на території України, Лоліта не написала жодного слова. Вона продовжує вдавати, що все, як завжди. Замовчує агресію Росії, чим підтримує кровопроливчу війну, яку розпочав Путін.

Реакція мережі

У коментарях чимало користувачів мережі засудили співачку та зазначили, що вона зганьбила свого дідуся.

  • "Ви споганили свято, це якийсь сюр і жах! Нехай покояться з миром наші прадіди, які віддали життя за для нашого щасливого майбутнього. Нема виправдання діям вашої гнилої країни. Як ви можете згадувати про наш чарівний Львів, який потерпає від обстрілів, поки ви мовчите?!".
  • "Ваші діди перевертаються в трунах через внуків і правнуків, які стали вбивцями, мародерами та ґвалтівниками! Вся Росія тепер стала суцільним фашизмом!".
  • "Тільки б не було...". Згадувати цю фразу сьогодні – верхівка цинізму. Невже ви дійсно настільки жорстокі, що можете вдавати, що війни немає? Вдавати, що Росія не напала на "братську країну"? Тисячі людей! Сотні міст та сіл! Україна в руїнах і стражданнях! Але ж ваш дід все бачить звідти...".
  • "Дід воював за вітчизну, а ти, с*ка, продала Україну".

Текст публікації Лоліти:

Дідусю, щороку в цей день ти витирав обличчя так, щоб ніхто не бачив сльози. Але я, років п'яти, тримаючись за твою руку, завжди це помічала. Ти назавжди у Львові. І мої спогади пов'язані з парадами перемоги теж з цього міста, бо це був ритуал! На параді з дідусем! Тільки у мене відчуття свята, а у тебе, і я розумію тільки зараз, – болі.

Ветеранів залишилося дуже мало, але ще є діти війни, як моя мама. Вони генетично здригаються від цих слів, хоч чітко пам'ятають післявоєнні роки.

Дякую бабусям та дідусям за щеплену повагу до хліба, праці. Так, і за фразу, яка звучала в кожній сім'ї після війни "Тільки б не було...". Царство небесне всім, хто пішов від нас, і ще довгих років життя охоронцям цього коду.

Щороку для допису вибираю кадри з документального фільму про перший парад перемоги над фашизмом.