У розмові для 24 каналу артистка зізналася, що під час війни розпочався новий період у її творчості. Зараз SANSA, як і багато інших музикантів, займається благодійністю.
Читайте також Почав кар'єру під час повномасштабної війни, – інтерв'ю з блогером і співаком Ostrovskyi
24 лютого почалася повномасштабна війна, які твої перші спогади про той день? Чи здогадувалася ти, що може бути такий наступ і настільки жахливі події?
24 лютого я прокинулася від вибухів і дзвінків близьких, що почалася війна. Як і у кожного, всередині був страх, паніка, я зовсім не розуміла, що мені робити і як діяти. Була шокована, що у наш час таке може бути. Ще кілька днів я перебувала у Києві. І від того, що чула і бачила в перші дні війни, моя нервова система не витримала. Били ракети й здавалося, що горіло небо. Ми з донькою виїхали на Захід України. Я не була готова до повномасштабного вторгнення ані морально, ані фактично. Чула, що у новинах казали, що може бути напад. Допускала, що може бути загострення на Донбасі, але не думала, що вся Україна буде у вогні. Тепер ми розуміємо все. Ми сильні та незалежні. Я дуже вдячна нашим захисникам, вони мене дуже мотивують. Вірю, що перемога за Україною.
Моя земля – це Україна. І я буду з нею назавжди.
Під час війни ти розпочала новий етап у своїй кар'єрі – пишеш сама вірші для своїх пісень українською мовою. Як народилася пісня "Моя земля"?
Коли ми приїхали на Захід України, я була морально виснажена. Важка дорога, переживання за всіх людей, за країну вплинули на самопочуття. Десь два дні я просто спала. Прокинувшись, написала вірш "Моя земля". Він мені наснився і те, що було на душі, те й лягло на папір. Я відчула в собі сили та зрозуміла, що ми, українці, – єдині, ми маємо потужну силу духу і добру душу, ми дуже різні з росіянами.
Я почала писати пісні, коли було найбільше боляче.
Який внесок зараз ти робиш для держави? Це волонтерська діяльність чи благодійність?
Це, мабуть, більше благодійна діяльність. Нещодавно до мене звернувся близький друг з проханням купити дрон для його батальйону. І ми це зробили із задоволенням. На знак подяки хлопці передали прапор України. Тепер я виходжу з ним на сцену – це моя гордість та амулет. Чесно, я дуже щаслива, що я українка. З великою пошаною співаю для наших військових на благодійних заходах. Відчуваю, що це мій поклик, що це і є моя місія на цей час. Мені приємно дарувати людям радість, ділитися досвідом, допомагати фінансово армії та людям, які постраждали від війни. Мій головний меседж: ніколи не пізно щось починати, не треба опускати руки.
Мій перший вихід на сцену відбувся під час благодійного концерту для наших військових. Тепер я розумію, яка моя місія під час війни.
Що для тебе музика?
Музика – це мій настрій. Я просинаюся й одразу вмикаю музику. Вона дуже сильно заряджає мене на весь день. Я з нею мрію, будую плани на майбутнє, вона окриляє і дає сили. Мої нові пісні створювалися крізь сльози за нашу країну, переживання за наших воїнів. Це буде альбом, який я не могла записувати без сліз. Я дуже емпатична людина і сприймаю все дуже близько до серця.
Що плануєш надалі у сфері творчості?
Я планую випустити україномовний альбом, зробити круту презентацію, а після – сольний концерт.