У заяві про переможця йдеться, що Ерно отримала премію "за мужність та клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам'яті". У комітеті наголосили, що пріоритет – література та якість твору, а не те, що відбувається сьогодні у світі. Нагороду їй присудили за "безкомпромісну" 40-річну роботу з дослідження "життя, відзначеного великими відмінностями щодо статі, мови та класу".

Цікаво Стартував Нобелівський тиждень: серед номінантів може бути і Зеленський

Серед претендентів на премію також були: Стівен Кінг, Мішель Уельбек, Гаріель Лутц, П'єр Мішон, Харукі Муракамі, Енн Карсон, Людмила Улицька та Салман Рушді. Зазначимо, що згідно з волею шведського вченого та винахідника Альфреда Нобеля, премію з літератури мають присуджувати тому, хто створив у цій галузі "найвидатніший твір в ідеалістичному напрямі". А лауреата обирають 18 членів Шведської академії. У 2021 році премію отримав британець Абдулразак Гурна.

Що відомо про Анні Ерно

Свій перший роман "Les Armoires vides" Ерно опублікувала у 1974 році. Вона авторка таких творів, як "Зовнішнє життя", "При владі", "Жінка" та інші. Загалом її творчість можна віднести до жанру автофікшн.


Анні Ерно отримала Нобелівську премію з літератури / Фото Nobel Prize

Своє дитинство жінка провела у нормандському містечку Івето у Франції, там батьки були власниками продуктової крамниці та невеличкого кафе. Про них вона розповідала у своїх творах "Майдан" та "Жінка". Згодом вона поїхала навчатись у французький національний університет, розташований у Руан, а потім у Бордо. Потім Анні здобула диплом вчителя літератури, а в 1971 році стала доцентом кафедри сучасної літератури. Зокрема вона викладала у ліцеї Бонневілля, в Колеж д'Евір в Аннесі-ле-В'є, а потім у Понтуазі.

82-річна Анні Ерно ще на початку своєї кар'єри відмовилася від художньої літератури, щоб зосередитися на автобіографії та спогадах. Її книги отримували премії багатьох американських видавництв та видань, зокрема Los Angeles Times, Publishers Weekly, The Washington Post та інші. А твори "Чоловіче місце" та "Жіноча історія" вважаються сучасною класикою у Франції. У 2019 році Ерно потрапила у шорт-лист Міжнародної Букерівської премії.