Український артист Wellboy не залишається осторонь російської агресії в Україні. Він опублікував допис, в якому обурився наступом на Охтирку.

До слова Благаємо, не відпускайте ваших дітей, – Каменських у розпачі звернулась до білоруських жінок

Wellboy про обстріли Охтирки

Антон Вельбой розповів, що шокований ситуацією. Обстріл Охтирки вразив його ще й тому, що за 27 кілометрів від міста є його рідне село Грунь.

Я не розумію, як це може відбуватись в наш час, коли люди можуть говорити, домовлятися, а не давати "лящів". Сьогодні вся Україна у вогні, на фото Охтирка, районний центр, що знаходиться за 27 кілометрів від мого рідного села Грунь,
– поділився співак.

"Місто дуже постраждало, зруйновані садочки, військові частини, мости, житлові будинки, помирають люди… Люди з якими я вітався в маршрутках, люди які давали мені картонку під ноги на базарі, люди які жили зі мною на одній вулиці… мої люди! Чому від одного х**ла, ми всі маємо ховатися по сховищах, маємо переживати за своїх друзів, родичів, які знаходяться не поруч, прокидатися і засинати під звуки сирени?", – додав він.

Водночас Wellboy зауважив. що нарешті він зрозумів, що Україна – це великий народ, а "разом ми сила".

Мене пробирає гордість за свою країну, за наших бійців які цілодобово дають тягла ворогам. Рускій ваєнний карабль, іді на**й і Путін іді на**й і взагалі, рашисти ідіть на**й з нашої країни. Все буде Україна! Слава Україні! Слава ЗСУ!
– емоційно висловився Wellboy.


Наслідки обстрілів в Охтирці / Фото з інстаграму співака

Нагадаємо, 26 лютого агресор обстріляв Охтирку. Снаряди російських окупантів влучили у житловий масив.

Підписуйтесь на телеграм 24 каналу, щоб оперативно дізнаватися важливі новини.

Текст публікації Wellboy

Я не розумію, як це може відбуватись в наш час, коли люди можуть говорити, домовлятися, а не давати "лящів". Сьогодні вся Україна у вогні, на фото Охтирка, районний центр, що знаходиться за 27 кілометрів від мого рідного села Грунь. Місто дуже постраждало, зруйновані садочки, військові частини, мости, житлові будинки, помирають люди… Люди з якими я вітався в маршрутках, люди які давали мені картонку під ноги на базарі, люди які жили зі мною на одній вулиці… мої люди! Чому від одного х**ла, ми всі маємо ховатися по сховищах, маємо переживати за своїх друзів, родичів, які знаходяться не поруч, прокидатися і засинати під звуки сирени? Думаю, щоб нарешті зрозуміти, що ми великий народ! Разом ми сила! Мене пробирає гордість за свою країну, за наших бійців які цілодобово дають тягла ворогам. Рускій ваєнний карабль, іді на**й і Путін іді на**й і взагалі, рашисти ідіть на**й з нашої країни. Все буде Україна! Слава Україні! Слава ЗСУ!