Тих, хто не наспівував чи хоча б не чув Skibidi в Україні – напевно можна порахувати на пальцях. Не сприймайте буквально, але таких людей дійсно дуже мало. Ця після лунала з кожної праски – на радіо, на ярмарках, фестивалях, в кафе і навіть дитячих таборах. Легкий мотив, прикольні рухи артистів у кліпі залюбки повторювали у численних відео у соцмережах блогери і звичайні користувачі. Не дивно, що цей кліп на youtube набрав понад 360 мільйонів переглядів. Це в два рази більше, ніж населення самої Росії. Гурт, який за свою відносно недовгу кар'єру відмотав не один тур Європою і має якщо не велику, то стабільну базу молодих прихильників у всіх країнах, і у тому числі – в Україні, представлятиме Росію на Євробаченні–2020. Хороший хід? Геніальний. А тепер про все і по черзі.

Читайте також: Учасники Євробачення-2020: які країни вже визначились з конкурсантами престижного шоу

Little Big
Петербурзький панк-рейв-гурт Little Big

Хто такі ці Little Big і чому так вистрілили?

Перший кліп гурту Little Big – Everyday I'm drinking має не таку показову кількість переглядів як SKIBIDI, але і не маленьку – 23 мільйони. Це відео у 2013 році було вірусним. Панк-рейв-гурт з Санкт-Петербургу зачепив аудиторію максимально злим тролінгом "російської культури". Водка, балалайка і кокошник тішили самолюбство інтелігенції, мовляв "ми не такі". А "простий люд" впізнавав у ролику свої традиційні вихідні. Всі задоволені – пісня зайшла.

Тексти англійською мовою розширили аудиторію гурту. І дуже швидко Little Big стали бажаними гостями не тільки у країнах СНД, а й у Європі. Колоритний і яскравий гурт зібрав свою армію фанатів. І Україна – не виключення.

Після початку війни та анексії Криму Little Big зі своїми саркастичними роликами тут зібрали ще більшу аудиторію – до недалеких споживачів хайпового продукту додались, як би то дивакувато не звучало, і відверті ненависники Росії та всього, що з нею пов'язано.

Little Big
Успіх гурту Little Big не обмежений Росією та СНД

Little Big – це не про кордони і країни. Оскільки проєкт вистрілив в інтернеті – додатковий піар та підтримка з владних кабінетів чи центрального телебачення їм просто не потрібні. За увесь період загострених стосунків між Росією та Україною, кажучи мовою сленгу, Little Big ніде не зашкварились. Бо в Криму концертів не давали, про складні стосунки між країнами не говорили. Щобільше – залюбки приїжджали у Київ на фестивалі та із сольними концертами. А фронтмен гурту Ілля Прусікін брав участь у зйомках випуску одного з українських ютуб-каналів. Одним словом максимально незалежний і не просякнутий "рускім міром" у негативному сенсі, музичний проєкт.

​До речі: Переможцями Нацвідбору на Євробачення-2020 стали Go_A

Чому Little Big, а не втретє Лазарєв?

На відміну від України та більшості європейських країн, Росія національного відбору на Євробачення не проводить. А визначає представника центральний телеканал, тобто "Перший". Може грубо звучить, але своєрідний вояка і на культурному фронті.

Ні для кого не секрет, що сам конкурс Євробачення – токсичний. Можна сказати, що він – один з майданчиків ведення культурної війни, принаймні останні 5 років між Росією та Україною. Згадати хоча б перемогу Джамали з піснею про депортацію кримських татар "1944" над Сергієм Лазарєвим у 2016 році, і як на це реагувала Росія. Згадати хоча б Юлію Самойлову в інвалідному візку наступного року, яку на конкурс не впустила Україна, бо співачка виступала в анексованому Криму. А це – порушення українського законодавства про перетин державного кордону. Згадати MARUV на українському національному відборі у 2019-му, коли НСТУ не підписала зі співачкою контракт, і як їй співчували у Росії, мовляв "музика внє палітікі".

марув
MARUV / Getty Images

Тут все просто: як би артисти не хотіли брати участь у політичних баталіях – на цьому конкурсі так не вийде. І якщо раніше Росія застосовувала "важку артилерію" чи давила на жалість, то цього року взялися за легке, завуальоване озброєння. Чому і яким чином? По поличках.

Плюси для РФ від участі Little Big на Євробаченні 2020:

Гурт має хорошу фанбазу у Європі. А значить – за Little Big проголосують європейці. Гурт має хорошу фанбазу в Україні. А значить Little Big отримає хороший бал від України. Якщо не від журі, то від аудиторії точно. А це значить, що світ побачить, як гурт, який представляє країну-агресора Росію, отримує хороший бал від аудиторії країни, на яку Росія напала. Тонко і парадоксально, правда ж? І говорити про те, що не проголосують – нема сенсу. А якщо так станеться, то це мене відверто здивує. Бо принаймні молодь не ідентифікує Росію і Little Big як одне ціле. Бо знову ж таки – це проєкт з абстрактного і безкордонного інтернету. І голосуватимуть не за Росію, а за гурт. Ну, а самі Little Big, самі цього не підозрюючи, стали співучасниками гібридної інформаційної війни, яку Росія веде проти України.

Замість висновків

Російські менеджери центральних каналів йдуть в ногу із часом і тенденціями. Вони вже як мінімум останні 4 роки підгодовують цікавість молодої аудиторії до телебачення. Як? Та дуже просто – витягують з ютубу кумирів школярів в ефіри. Гречка, Пошлая Молли, PHARAOH цілком органічно вписуються в ефір Урганта поряд з Ларисою Доліною та Ігорем Ніколаєвим.

Little Big
Little Big, до речі, також часто ходять в гості до Івана Урганта на "Перший канал" / Фото "Вечерний Ургант"

Little Big на Євробаченні – ще краще. Після трансляції пісенного конкурсу чи того ж Вечірнього Урганта, поки російська молодь слідкує за своїми інтернет-кумирами, "Пєрвий канал" запустить анонс випуску новин чи програми Скабєєвої, у яких знову розкажуть про "фашистов на Донбасє" і "київську хунту". Так працює пропаганда – агресивно чи завуальовано. Від цього ефект і суть не змінюється.

Вас також може зацікавити: Прогнози букмекерів на Євробачення-2020: Росія посіла друге місце у рейтингу