Задля збереження різдвяних українських традицій та інтеграції їх у сучасність 24 грудня відбулася премʼєра нового різдвяного фільму "Колядки на Кудрявці" на MEGOGO. Автори проєкту представили автентичні та маловідомі колядки у виконанні зірок з сучасним електронними саундом та фольклорним українським хором.
Цікаво Не лише англійські: плейлист зимових треків для гарного настрою
Автентичні пісні, які ви можете знайти нижче, отримали нове звучання у виконанні популярних артистів: Jamala, Wellboy, Dantes, Lely45, Тонка, ЮЮ, Tery та гурту "ЩукаРиба". Послухати колядки окремо можна буде вже з 30 грудня, коли вони з'являться на популярних майданчиках для прослуховування музики та подкастів.
А зараз 24 канал спільно з творцями фільму діляться сімома автентичними колядками із різних куточків України, які прозвучали у проєкті.
Коли з'явились колядки
Колядки з’явилися як пісні-прославляння язичницького бога Коляди. Вони мали величезне обрядове значення. Колядки були спрямовані на віншування господарів та побажання хорошого врожаю, а з приходом християнства головним образом став Син Божий, адже народ уміло вилітав біблійні сюжети у фольклор.
У період Радянського Союзу колядників розганяли, тому традиція зберігалася переважно в українських селах, де владі не вистачало "антиколядних" сил. При цьому в кожному регіоні були свої відмінності: час колядування, різдвяна зірка, герої вертепу та, звісно ж, тексти.
"Ой, добрий вечір, пан-хазяїну"
Колядка родом із Полтавщини має сюжет дуже подібний до "Добрий вечір тобі, пане господарю", але з дещо видозміненою мелодією. В архаїчному варіанті цієї колядки троє гостей — це сонце, місяць і зорі. Тут вони не просто звеличуються, а покликані принести користь у господарстві окремої родини.
Ой добрий вечір, ой добрий вечір,
пан-хазяїну
Вставай з постели, вставай з постели,
вимітай двори
Вимітай двори, вимітай двори,
застелай столи
Застелай столи, застелай столи
ще й все килимами
Буде до тебе, буде до тебе,
аж троє гостей
Аж троє гостей, аж троє гостей,
троє радостей
"А в нашого хазяїна"
Здавна колядки були язичницькими творами, але поступово біблійно-християнські елементи почали вкраплювалися в тексти. Так у цій колядці елементи анімізму "А на небі місяць, ой то ж сам хазяїн" переплелися з релігійними "Христос народився, сам Господь звеселився".
А в нашого хазяїна і ворота нові
Приспів: Рай розвивсь, рай розвився,
Христос народився, сам Господь звеселився.
І ворота нові, і стовпи золоті
І столи тисові, і скатерті парчові
А за тими стопами сидять святі з перами
Сидять святі з перами, промовляють словами
А на небі місяць, ой то ж сам хазяїн
А на небі зірка, ой то ж хазяєчка
"Ой була, була в батечка дочка"
Цю адресну колядку виконували персонально неодруженій дівчині, висвітлюючи її найкращі людські риси: доброту, працьовитість, вірність. Тож майже у всіх таких колядках складовим елементом є обіцянки винагороди за вдалий характер дівчини та побажання їй щасливої долі.
Ой була, була в батечка дочка.
Дунаю, Дунаю, море, а Слава, зоре, серденько.
Прийшов до неї батечко її.
– Ой Слава, дочко, урви яблучко.
– Ой не врву, не врву, милому держу.
Прийшла до неї матінка її.
– Ой Славо, дочко, зірви яблучко.
– Ой не врву, не врву, милому держу.
Прийшла до неї сестричка її.
– Ой Славо, сестро, урви яблучко.
– Ой не врву, не врву, милому держу.
Прийшов до неї миленький її.
– Ой Славо, любо, урви яблучко.
– Ой урву, урву, для тебе держу.
Яблучко рвала гречная панна.
Гречная панна нам Мирослава.
Від цього слова бувай здорова.
"А в пана-пана"
Віншування – це пошанування господаря та його родини. Часто для кожного із сім’ї співалася адресна колядка, яка возвеличувала їх та спрямовувалася на особисті бажання: вийти заміж, народити дітей або просто мати хороший достаток у наступному році.
А в пана, в пана посеред двора
Приспів: Рай розвився,
Христос народився
А в пана сего, в домі его
Посеред двора світлонька нова
А в тій світлонці столи стояли
А на тих столах три куби вина
"А що звечора"
Хоча у колядці й оспіване народження Ісуса Христа, вона не вважається церковною. Після прийняття християнства на наших землях Біблія була малодоступна простим неписьменним людям, тож у таких творах народ відображав власне бачення біблійних образів і сюжетів.
А що звечора, а Син Божий народивсь
А з пів ночі небо й землю сотворив
Та народився із дівиці Марії
Присвятився Пресвятої Богородиці
Та на Йорданії тихо вода стояла
Там пречиста свого сина купала
А купаючи всю ризами спливла
А сповивши василечки вложила
А над тим дитям три Анголи дихало
До схід сонця аж три царі приїхало
А що перший цар миром божим мирував
А другий цар Сином Божим називав
А другий цар Сином Божим називав
А третій цар квіточкою дарував
А то не квітка, то святоє Рождество
По всім світу поміж миру радісно!
"Ой грало море в неділю рано"
Архаїчна міфологічна колядка, у якій відбились погляди праукраїнців та збереглися елементи давніх культів. Для цієї групи пісень звичні мотиви створення світу, елементи тотемізму, а також образи сонця, місяця, зірок, птахів, води та землі.
Ой грало море в неділю рано
Приспів: Дай Боже
А серед моря стоїть сосниця
На тій сосниці три голубоньки
Три голубоньки радоньку радять
Радоньку радять, як світ сновати
Що перший голуб в море й упірнав
Виніс він з моря золотий камінь
Що другий голуб в море й упірнав
Виніс він з моря срібляний камінь
Що третій голуб в море й упірнав
Виніс він з моря мідяний камінь
Що з золотого сонце постане
А з срібляного — ясен місячик
А з мідяного — дрібні зіроньки
"А в полі-полі вишня стояла"
Без доступу до біблійних джерел народ мав лише власне бачення створення світу. А також своє уявлення про Господа – як він живе та допомагає людям. Їхні прохання до нього були спрямовані на щедрий врожай, як і колись до язичницьких богів.
Ой в полі в полі вишня стояла
Приспів: Рождество Твоє вишня стояла
А на той вишні свіча палала
А з тої свічі іскринка впала
А з той іскринки озерце стало
А в тім озерці сам Бог купався
Сам Бог купався в золото вбрався
Да й сів на крісла розложив листа
Да й став читати що людям дати
Копу пшениці на паляниці
А копу гречки на варенички
Копу ячменю ще й грошей жменю
А копу вівса да й коляда вся
Усі ці колядки зібрані в спеціальних дослідницьких експедиціях. Учасниця фольклорного гурту "ЩукаРиба" Ярина Сізик розповідає:
"Моя ціль – показати, що український спадок та традиції є природними для всіх українців, а не чимось незнайомим, сакральним. Для нас важливо показати традиційні українські пісні в автентичному вигляді, зберегти оригінал. Але я розумію, що важливо навчитися працювати з новими аудиторіями, аби наше просвітництво було ще ефективнішим. Українська пісенність – це характерна особливість українського світогляду, пісні були невід'ємною частиною побуту та життя, і буквально супроводжували людей від народження до смерті".
Ярина Сізик – збирачка колядок
Щасливого Різдва усім в Україні!