21 жовтня у !FESTrepublic у Львові, який організовує VINIL Concert agency, відбудеться концерт Ivan NAVI у рамках його концертного туру. Там слухачі зможуть почути реліз альбому "#ПишуТобіЛиста". Ми поспілкувались з ним про творчість у час війни, благочинність та віру у своїх людей та ЗСУ.

Цікаво Від "Повстань, народе мій" до "Ех, яблучко": п'ять українських пісень, які цинічно вкрала Росія

Зараз ми всі живемо у непростий час, а жорстока велика війна триває вже понад сім місяців... Що допомагає Вам триматися і дає сили іти далі? Можливо, це рідні, творчість, музика?

Останнім часом мене дуже надихають перемоги наших ЗСУ. Зараз це найважливіше для хорошого настрою і впевненості в завтрашньому дні. Кожному зараз потрібна підтримка, і ось цей колообіг підтримки між усіма українцями дуже заряджає. Те, чим я можу підтримати когось – це музика, тому вирішив поїхати в тур містами України, випустити альбом, який чекає свого часу ще з березня.

На сторінках у соцмережах Ви часто розповідаєте про участь у різних благодійних ініціативах. Наскільки це для Вас важливо і потрібно?

Я вважаю, що кожен на своєму фронті має робити все заради спільної перемоги. Зараз не час думати лише про себе. У березні – це була волонтерська діяльність, коли ми з друзями організовували постачання медичних інструментів в київські госпіталі, потім – благодійні концерти для військових та переселенців. Нещодавно брав участь в проєкті Dity.help для підтримки творчої молоді. Взагалі вважаю, що українцям зараз дуже важлива психологічна підтримка, особливо дітям, на долю яких випала ця війна і по суті нищить їх дитинство та юність. Це, як є правило "двох стін", щоб вберегтись від ракетної загрози. Для безпеки дітей повинно бути "три стіни" – і цією третьою стіною мають бути дорослі, бо діти бачать в дорослих цей захист. І батькам не треба соромитись звертатись зараз за психологічною підтримкою, яка є безкоштовною – щоб найменш травматично говорити з дітьми про все, що відбувається, та й підтримати себе не менш важливо.

Ваші пісні часто потрапляють в чарти YouTube, Spotify, Shazam та займають місце серед багатьох інших українських композицій. Але часто у таких підбірках і досі є російські виконавці. Як Ви ставитеся до цього і чому, на Вашу думку, досі складається така ситуація?

Я неодноразово писав пости на цю тему у своєму інстаграмі, що це теж спонсорство росії. Кожне прослуховування – це кошти в країну, яка вбиває українців. Дуже часто люди не розуміють цього взаємозв'язку. Ой, ну послухаю раз, подивлюсь кліп. І так зроблять тисячі. Звичайно, що зараз все змінилось у порівнянні з періодом до 24 лютого, але бачу, що чим далі, тим більше відкочується ситуація назад і це лякає. Бо прийшов час нарешті стати свідомим того, що споживаєш. Ми всі зараз вибираємо своє завтра, в кожній нашій дії.

І як продовження до попереднього питання... Зараз у медіапросторі усюди обговорюють так званих "хороших рускіх". Яка Ваша думка стосовно таких людей? Чи є сенс їх постійно тягти у наш інформпростір?

Не було, нема і не буде "хороших рускіх" для мене. Я ніколи не мав сентиментів ні до чого російського, ні до їх шоубізнесу, ні до якихось перспектив там. З дитинства бабусі й дідусі розповідали мені історії, як "русня" катувала і нищила наших людей віками, це пережили і мої предки. Мій прадід був Січовим Стрільцем – і пісня "Журавлі" завжди мені нагадувала про той біль, який довелось йому пройти. У мене не було ілюзій щодо "русні". У нас є багато своїх героїв, прийшов час віддати їм гідну шану. І краще використати ту свою сторіс чи пост в соцмережі для поширення інформації про подвиги наших українців. Любити і цінувати своє – це любити і цінувати себе.

Зараз триває тур містами України, в рамках якого Ви презентуєте альбом "Пишу тобі листа", а однойменна пісня з нього вже встигла стати хітом, який звучить буквально всюди. Що для Вас важливо і є особливо цінним на таких зустрічах з публікою?

"Пишу тобі листа" – це пісня про підтримку. Там є слова "Моя маленька, ти здаватися не смій. Зумій не побоятись, коли треба змін"… Я стільки прочитав історій від людей, які в коментарях писали, що вона виявилась дуже потрібною і помічною їм. Ці історії неможливо читати без сліз…

Зараз я не задумуюсь – хіт чи не хіт, важливо, що пісня може допомагати пройти дуже складні періоди. І в цьому найбільша її цінність. Таким є і решта альбому. Кожна пісня як пластир: "Там, де" – про стосунки з коханою людиною, з якою вас роз’єднала відстань, "Зоря" – про те, що в нас є зараз, а зранку ти не знаєш, де будеш, "Наодинці" – про самотність, в якій ти відвертий, чесний як на духу. І цей альбом був написаний ще задовго до повномасштабного вторгнення, минулої осені. А деяким пісням вже роки. Мені дуже хотілось поділитись ним саме на концертах, в інтимному просторі з людьми, яким зараз дуже треба почути ці слова, цю музику. Це і моя терапія також. Крім того, ми також разом допоможемо і нашим ЗСУ. Зима близько.

Чи траплялись у Вас в цьому турі (або, можливо, є спогади з попередніх виступів) така історія, яку складно забути?

Мені навіть важко згадувати щось з періоду до війни, це було все ніби в іншому житті. Та пам’ятаю, як мене покликали на перший благодійний концерт для переселенців, десь на початку квітня. А я навіть не уявляв, як можна ось так знову вийти на сцену, співати для людей. Це було морально дуже важко, внутрішній дисонанс. І після концерту хтось хотів сфотографуватись, комусь підписував мерч, який ми роздавали, а підійшла маленька дівчинка, років 8 і каже: "…а можна просто вас обійняти". Обійняла так міцно рученятами і розплакалась. Це мене так розчулило… І в той момент я зрозумів, що ось заради кого треба знову виходити на сцену, співати, підтримувати, надихати!

У рамках туру 21 жовтня у !FESTrepublic концерт відбудеться також і у Львові. Чи виступи у рідному місті є для Вас більш хвилюючими та відповідальними, і наскільки чекаєте зустрічі з рідною публікою? Чим дивуватимете?

У Львові я часто виступав, тому з нетерпінням чекаю цього концерту. На 21 жовтня я планую якраз реліз альбому в мережі. І мені видається це буде дуже знаково. Альбом "Пишу тобі листа" є дуже ліричним і особистим, тож вдома його презентувати буде особливо трепетно.

Можливо, Ви б хотіли сказати кілька слів для українців і наших захисників, які будуть читати це інтерв’ю?

Я дуже пишаюсь українцями. Попри ці страшні випробування, які торкнулись кожного, ми знаходимо мужність і сміливість йти разом до перемоги. Уклін і шана нашим ЗСУ, вклоняюсь волонтерам, кожному, хто на своїй посаді, на своєму місці робить все, щоб наблизити таку бажану перемогу України. Бажаю нам усім хороших новин, здоров’я і міцності.

Донатьте на ЗСУ, слухайте, дивіться і поширюйте українське. Переможемо!

Іван Наві
Концерт Ivan NAVI у Львові 21 жовтня / Фото пресслужби

Розмовляла Наталя Мендюк