Батьків поховав у дворі, – Бєдняков розповів про сусіда з Маріуполя, який хотів "русского міра"
Джерело:
інстаграм Андрія БєдняковаТревел-ведучий Андрій Бєдняков родом з Маріуполя, який уже два місяці живе в окупації. Днями він зустрів свого сусіда, який "топив" за русскій мір, а коли той прийшов – поховав батьків і ледь вирвався з рідного міста.
Війна застала Андрія Бєднякова за океаном на зйомках шоу, але, судячи з усього, він уже повернувся в Україну, адже тут зустрів свого сусіда з Маріуполя. Чоловік був прихильником "русского міра", однак, вирвавшись з окупації, "заспівав" про Батьківщину.
Читайте також Мого рідного міста вже нема, – Андрій Бєдняков показав моторошне відео зруйнованого Маріуполя
Історія сусіда Андрія Бєднякова з Маріуполя
Як з'ясувалося, чоловік жив у тому ж районі Маріуполя, що й Андрій Бєдняков. У дитинстві вони разом ходили на легку атлетику, а у свідомому віці той став "прихильником "руzzкого міра" та інших трьох букв якихось "республік". Осінило його лише в 37 років, коли путінська армія зрівняла місто з землею.
Був приліт у будинок. Квартири більше нема. Батьків поховав у них у дворі. Самі сім'єю ледве виїхали… А куди мені їхати. Це моя Батьківщина. А до цих (дуже грубе слово) я більше ніколи не поїду! Вони забрали в мене майже все,
– пригадав Андрій Бєдняков слова сусіда.
"Батьківщина. Як багато в цьому слові. Слово, яке може до тебе прийти і в 6 років, і в 37", – додав ведучий. Крім того, він показав архівне відео, як їхав на Донеччину в рідний Маріуполь, і висловив сподівання, що ще проїдеться по цій дорозі.
Дорога Андрія Бєднякова до Маріуполя: архівне відео
Нагадаємо, мама Андрій Бєднякова померла в Маріуполі. Вона хворіла й слабла з кожним вибухом. Рідна сестра зірки вивезла її з міста, бо "не хотіла ховати біля під'їзду, як робили це інші".Повний текст публікації Андрія Бєднякова:
Є в мене один знайомий. Колишній сусід по району в Маріуполі. У дитинстві ми з ним ходили на легку атлетику. Він був прихильником "руzzкого міра" та інших трьох букв якихось "республік". І ось учора я випадково зустрів його на вулиці. Бог знає де від Маріуполя. Я здивувався дуже.
– Привіт.
– Привіт.
– Як ти?
– Та як… Був приліт у будинок. Квартири більше нема. Батьків поховав у них у дворі. Самі сім'єю ледве виїхали. Доньці 8 років. Синові 4.
– Прийми мої співчуття.
Розходимося. І тут я вирішив запитати:
– А чому ж ти на територію України виїхав?
– А куди мені їхати. Це моя Батьківщина. А до цих (дуже грубе слово) я більше ніколи не поїду! Вони забрали в мене майже все.
Батьківщина. Як багато в цьому слові. Слово, яке може до тебе прийти і в 6 років, і в 37. На відео моя дорога додому. Ми ще по ній проїдемося.