Відомі люди поділилися своїми думками щодо радянського відбитка на цьому святі, розповіли, яке ставлення до 8 березня у їхніх сім'ях і чи підтримують ідею святкування Дня української жінки 25 лютого. Про це читайте далі у матеріалі 24 Каналу.
Зверніть увагу "Фортеця Бахмут" від Антитіл та скандальний трек Потапа: музичні новинки лютого
ХАС (Назар Хассан) – артист, репер
"У моїй сім'ї спокійно ставляться до цієї дати. Мене з дитинства виховували й пояснювали, що це пострадянське свято. Ніхто особливо не культивував його, але й не було такого, щоб хтось сильно противився, якщо подарували квіти чи щось інше. Ніхто з жінок в нашій сім’ї не був проти, всім було приємно. Але, я думаю, що головна приємність була в тому, що це державне свято і це був зайвий вихідний, в який, наприклад, моя бабуся завжди сапала грядки. Для неї то було не свято, є та і є.
Абсолютно байдуже хто і що вбачає в цьому святі. Кожен може собі знайти в гуглі, на честь кого і коли заснували це свято і все. І ви складете свою об'єктивну думку, чому так, або не так.
Щодо дати святкування, тут думка радикальна. Байдуже, в який день, аби не в той самий, що кацапи святкують. Тут все зрозуміло. Просто щоб у нас навіть свята були в різні дні, як би це зараз не звучало. Найбільше, що мене дратує в 8-му березня – що основний тост за будь-яким застіллям, коли жінки святкують, то кажуть "Ну, давайте, жінки, щоби нас любили й поважали не тільки в цей день". То який зміст взагалі сперечатися за це? Треба якось боротися за те, щоб жінки більше не говорили таких тостів. Щоб їм не доводилося таке казати, щоб жінки завжди відчували себе бажаними, важливими й щоб їх завжди поважали та кохали".
ХАС – "На її руках": дивіться відео онлайн
Вікторія Варлей – акторка, учасниця "Холостяка-12"
"Я не святкую 8 березня, а подарунки від свого чоловіка отримую не залежно від свята. Але маму я обов'язково привітаю.
Вважаю це свято пострадянським. 8 березня затвердили в Радянському Союзі, тому що саме в цей день робітниці вийшли на демонстрацію, почалася Лютнева революція. Яке це все має відношення до жіночності, весни й краси мені не зрозуміло. Хай це свято залишається в Росії, разом з революціями та війною".
Вікторія Варлей / Фото з особистого архіву акторки
Анастасія Цимбалару – акторка
"Не можу сказати, що святкували, але на подарунки завжди чекала (сміється – 24 Канал). Цей день був ще одним приводом, щоб провести час в колі сім'ї, подарувати мамі квіти, чи обрати подарунок для подруги. Чоловік завжди мене вітав гарним букетом, подарунками та сніданком, який сам приготував. Тому цій даті була завжди рада.
Безумовно, що це свято перейшло до нашого покоління від наших батьків, бабусь та дідусів. Але 8 березня ніколи не "віддавало" нам радянщиною. Так, справжній зміст цього дня у нас майже втратився і набув загального характеру "подарувати квіти, щось іще і приділити увагу". Але навіть ці прості дії змушують всім нагадати, що жінки – це прекрасна половина людства, яка безумовно має такі ж права, як і чоловіки. І боротьба за ці права й досі триває".
Я вважаю, що українські жінки роблять стільки важливих і героїчних речей, особливо зараз, що заслуговують на окреме свято. І день народження Лесі Українки – це чудова для цього дата.
Анастасія Цимбалару / Фото з особистого архіву акторки
Олександра Миколюк – блогерка
"Традиційно в моїй сім'ї завжди відзначали Міжнародний жіночий день. Тому щороку 8 березня вільних ваз у будинку ставало дедалі менше, ми збиралися з рідними для тихої сімейної вечері.
Нині у багатьох країнах світу дотримуються прав жінок, але так було не завжди. Скасувати святкування 8 березня означає забути про той подвиг, який зробили незгодні з несправедливістю жінки для себе та майбутніх поколінь. Той факт, що в сучасному світі жінка може голосувати, здобувати освіту, отримувати гідну заробітну плату і самостійно приймати рішення щодо свого життя – це не збіг обставин і не випадковість. Це результат великої праці, яку не варто знецінювати.Зараз у 18 країнах світу жінка все ще є власністю чоловіка, а в 32 країнах жінка все ще повинна просити дозвіл у чоловіка для того, щоб виїхати за кордон. Нам це здається дикістю, але деякі жінки у різних куточках світу все ще безправні. Я думаю, що символізм цього свята має закріпитися як день боротьби за права жінок та надихати нас. А його пострадянський аналог, на мою думку, є не більше ніж інструментом для боротьби з труднощами, з якими довелося зіткнутися керівництву тодішньої помилки природи під назвою СРСР".
Я вважаю, що за цей важкий для нашої країни рік ми показали, що наш народ заслуговує на свободу, величезним показником якої є свобода думки й свобода вибору. Саме тому, на мою думку, було б правильно дати людям можливість самим приймати рішення, святкувати 25-го, 8-го або ж не святкувати взагалі.
Олександра Миколюк / Фото з особистого архіву блогерки
Анна Трінчер – співачка, блогерка
"Те, що відбувається зараз навколо свята 8 березня, викликає у мене двояке відчуття. На мою думку, 8 березня – день жіночої сили, і він про фемінізм. Ця дата має нагадувати всьому світу про те, які жінки хоробрі, сміливі, класні, круті. Про те, що в них абсолютно стільки ж прав, скільки у чоловіків – це ключова ідея цього свята. У Радянському Союзі феміністичне формулювання 8 березня було не вигідним, адже якраз в той момент дуже сильно пригнічували права жінок. Тому тодішня влада надала цій даті суть, яка підходила тоталітарній ідеології, зробила її днем весни, краси й жіночності. Саме такий підхід зробив її радянізованою. Я щороку залюбки чекала на цей день, і мені дуже сумно від того, що навколо цього світлого важливого свята створюється такий неприємний інфопривід, що його хочуть перейменувати та перенести на іншу дату. На мою думку, ми можемо просто повернути справжній сенс цього дня, зробити його святом жіночої сили, тим самим просто відмовитися від цих пострадянських нашарувань, які зробили його дуже примітивним і максимально занедбали його щире призначення.
Я вважаю, що нам не треба змінювати дату, нам треба змінити суть.
Я планую святкувати цей день разом з чоловіком. Він поведе мене на романтичну зустріч, зробить мені подарунок, бо для мене це свято жіночої сили, яку я в собі відчуваю, так само як і усі жінки України".
Анна Трінчер / Фото з особистого архіву співачки
Катерина Лозовицька – модель, переможниця "Холостяка-12"
"Якби мене запитали два роки тому, то я б з впевненістю сказала: "Ну, звісно, це ж прекрасне свято всіх жінок". Рік тому цінності почали стрімко змінюватись і, чесно, всім було не до того. Все, про що могли думати більшість українців – це просто пережити ще один страшний день.
Цьогоріч переоцінка цінностей триває. І єдине, що я точно для себе вирішила – це вкладати в Міжнародний жіночий день більше сенсів. Це не про тюльпани, не про цукерки й не про компліменти, які, звісно, дуже приємно отримувати. Але для таких речей не потрібен привід! Чи не так? Це про рівність, про знищення сексистських стереотипів і про голос жінки в суспільстві.
Поцікавившись історією 8 березня, я зрозуміла, що все починалось досить змістовно, але згодом було спотворено радянщиною. Пропаганда все зводила до того, що єдине призначення жінки – це бути слабкою половинкою, берегинею дому і прекрасною матір'ю. День боротьби за права та рівність перетворився в день весни, ніжності та краси.
Але водночас я й не підтримую ідею святкування 25 лютого. Звісно, варто вшановувати пам'ять видатної письменниці Лесі Українки, яка прославила Україну на весь світ. Та важливо розуміти, що 24 лютого – день болю, сліз, розпачу і наступним днем робити День жінок якось недоречно".
Катерина Лозовицька / Фото з інстаграму дівчини
