Їх багато хто не розумів. Спочатку їх ганяли і клеймили, зневажали і критикували. Щоб потім наректи українськими The Rolling Stones. Та попри це, їх добре приймали як у Львові, так і Донецьку, а Алла Пугачова запросила на свій "Різдвяні зустрічі". Саме їх пісня стала неофіційним гімном Тернополя. Вони – це "Брати Гадюкіни".
В той час як в Москві Віктор Цой співав що "ждет перемен", у Львові ніяких перемін від влади не чекали. Тому у 80-ті "Брати Гадюкіни" вже тоді зверталися до Михайла Горбачова – "Міську, вважєй".
Взагалі Львів кінця 80-их – це окремий світ. Оспіваний не в одній книжці і закарбований у пам’яті сотень тисяч людей. Наймодніші хіпі і найсмачніше пиво в Союзі було саме у Львові. Такий собі осередок все ж таки Європи. Культурна столиця. А яка культура без музики. Особливо – без рок-музики.
На той час у нас у Львові теж був рок-клуб. В Будинку культури залізничників був концерт знаменитої пітерської групи "Рок-штат". І у нас така була група львівська "Повторний карантин". Ну і Сергій Кузьмінський – він тільки якраз приїхав з далекого відрядження і прийшов на цей концерт – побачивши мене, каже: давай якусь "поганку" замутимо. Я кажу: давай. І ось так от з'явилися "Чуваки, всьо чотко", з'явилася група "Брати Гадюкіни". У складі Олександр Ємець, Олександр Гамбург, Андрій Партика, Сергій Кузьмінський та я
На початках хлопці співають російською. Пісні пише Олександр Ємець. Або просто "Шуля". Російськомовний репертуар практично не зберігся на аудіоносіях.
1988 року "Брати" їдуть у Москву. На фестиваль РОК-СИРОК. І зчиняють там справжній фурор.
Після повернення з Москви "Шуля" потроху відходить від справ. Сергій Кузьмінський, або просто "Кузя" стає повноцінним фронтменом і лідером "Гадів". А репертуар – на 100 відсотків україномовним.
Читайте також: Згадати все. Як "відривались" на дискотеках
Але до справжньої популярності ще далеко. Музиканти вирішують, що треба робити студійний альбом. Його записують у Палаці культури залізничників. Серед львів’ян більше відомий як РОКС. У Львові вже тоді добре знали, хто такі "Гадюкіни". А от на всю Україну "Брати" прогриміли в Чернівцях. У вересні 1989 року. Перший фестиваль "Червона Рута". Він же – і найлегендарніший.
Багато хто не розумів, що це таке. Не розуміла "Гадюкіних" українська інтелігенція. Мовляв, як так можна паплюжити українську мову. А партійна номенклатура обурювалась, що музиканти спотворюють радянську дійсність. Тому "Братам" вставляли палиці в колеса – вони практично не виступали на серйозних сценах. Усе змінилось після того, як хлопців помітила Алла Пугачова і запросила на свої "Різдвяні зустрічі".
Пугачова приїхала – у неї були концерти у Львові. Ну і їй підсунули наш запис. І вона нас викликала до себе на аудієнцію у Львові, домовилися попередньо, і потім ми поїхали на Різдвяні зустрічі
Після виступу в Москві перед "Гадюкіними" відчиняються практично будь-які двері. Музиканти починають гастролювати по всьому Союзу. І навіть дають концерти закордоном.
Читайте також: Згадати все. Національний феномен "Територія А"
Про те, як в подальшому склалась доля "Братів Гадюкіних", їхні найвідоміші платівки та пісні, та чому вони так і не стали мільйонерами – дивіться у програмі.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter