Дата була вибрана зовсім не випадково, адже 16 січня 1957 року в Ліверпулі відкрився клуб "Печера", де трійця нікому невідомих музикантів (Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон) почала свій шлях до слави. Згодом до них приєднався і Рінго Старр. Хто ж знав, що пізніше вони стануть справжньою легендою.
Журналісти сайту "24" вирішили зібрати історії написання найвідоміших хітів ліверпульської четвірки.
A Hard Day’s Night
В далекому 1964 році, коли гурт пізно ввечері повертався зі студії, Рінго Старр, трохи спотворивши англійську мову, сказав: "It’s been a hard day’s night". Така конструкція граматично є не зовсім правильною, однак "бітли" відомі своєю любов'ю до специфічно складених речень.
Пол Маккартні одразу ж запам’ятав цю фразу, а пізніше написав однойменну пісню. Її назва стала своєрідним крилатим виразом.
Yesterday
Ця пісня стала однією із найпопулярніших в історії музики. Якщо вірити статистиці, то на цю композицію було складено каверів більше, аніж на будь-яку з коли-небудь написаних. Однак історія її написання дуже незвичайна.
Пол Маккартні стверджує, що мелодія прийшла до нього уві сні. І вона йому так сподобалась, що він був впевнений, що це не він написав її, а точно хтось інший.
Спочатку текст пісні був м'яко кажучи безглуздим та беззмістовним. Наприклад, фраза Scrambled eggs, oh, my baby how I love your legs… (Яєчня-бовтанка, о, мила моя, як мені подобаються твої ніжки...).
Однак на цьому музиканти не зупинились (за що ми їм усім і вдячні) та написали серйозну версію пісні. Яка дуже швидко стала хітом всіх часів та народів.
Come Together
Ця пісня навіть довела The Beatles до суду. Так, справжнього. Її написав Джон Леннон для передвиборчої кампанії одного із кандидатів на пост губернатора Каліфорнії. Слоган для кампанії звучав як "Come together, join the party".
Пізніше політика посадили за зберігання марихуани і його кар’єра на цьому і завершилась. А у Леннона з’явився шанс дописати пісню разом із "бітлами".
Однак за це на гурт навіть подали в суд – адже вони нібито вкрали слоган передвиборчої кампанії. Вину музикантів не довели, а сама четвірка назвала цей позов безглуздим.
Helter Skelter
Цю пісню по праву називають найскандальнішою в історії The Beatles. Саме її відомий злочинець та вбивця Чарльз Менсон інтерпретував як символ Армагедону. Однак історія цієї пісні більш ніж мирна.
Пол Маккартні зізнався, що хотів написати найголосніший та найбрудніший рок-н-рол у світі. Він старався переплюнути групу The Who з їх "I Can See For Miles".
Цей сингл авторитетний журнал Melody Maker описав як найекстремальніший звук, якого зміг досягти гурт. Тож Маккартні, створюючи Helter Skelter, кинув певний виклик The Who.
Запис цієї пісні для "бітлів" став справжнім пеклом – вони записували десятки дублів, щоб отримати саме той гучний, брудний рок-н-рол, якого так прагнув Маккартні.
На пластинці чутно, як у музикантів зриваються голоси, а Рінго Старр кричить, що у нього всі пальці в мозолях. Однак свого вони таки добились – гучніше і брудніше нікуди.
Let it be
Цю пісню написав Пол Маккартні, коли його стосунки із групою були дуже напруженими. Музиканту наснилась його покійна мама, яка сказала "It will be all right, just let it be", що означає "все буде добре, просто залиш все як є". Цей сон і надихнув Маккартні на написання хіта.
Однак в 2009 році одне з видань уточнило, що сон Маккартні викликали наркотики, які музиканти тоді приймали безперервно.
Lucy In The Sky With Diamonds
Преса дуже неоднозначно сприйняла вихід цієї пісні, адже перші букви назви утворюють абревіатуру ЛСД, тобто назву відомого наркотику.
Самі "бітли" сильно здивувались, коли їм розповіли про абревіатуру та зізнались, що це вийшло випадково.
Ідея пісні належить Джону Леннону. Його син одного разу приніс дуже дивний малюнок, де по небу літала жінка. Коли Леннон запитав сина що це, він відповів Lucy In The Sky With Diamonds, тобто "Люсі з діамантами в небі".
Фраза так сподобалась музиканту, що він написав про це пісню, не без допомоги Маккартні.
Однак як би музиканти не переконували журналістів – розвіяти сумніви що, пісня не пов’язана із наркотиками, їм не вдалось. Вже у 2004 році в інтерв'ю Пол Маккартні сказав, що цілком очевидно, що пісня була натхненна ЛСД.
Yellow Submarine
Полу Маккартні захотілось написати пісню для дітей. Одного разу, коли він ночував в домі батьків своєї подруги, йому в голову прийшла фраза We all live in a yellow submarine, тобто "ми всі живемо в жовтому підводному човні".
Поступово на її основі він написав пісню про моряка та його пригоди. Спочатку в композиції розповідалося про кілька різнокольорових човнів, однак пізніше гурт зупинився на жовтому.
Під час запису пісні музиканти створювали різноманітні спецефекти за допомогою підручних предметів. Наприклад, вони говорили в металеву банку, крутили залізні ланцюги в каструлі та видихали у воду із трубочки.
Help!
Коли популярність The Beatles почала стрімко рости, Джон Леннон страждав від сильного стресу. Він переживав та відчував себе беззахисним через те, що їх прихильники могли неправильно розуміти сенс їх пісень.
Він сильно потовстішав, часто курив марихуану, почав вживати сильніші наркотики та боровся із психологічними проблеми. Все це відобразилось в тексті пісні Help!
Сам Леннон згодом розповів, що у цій пісні він дійсно благав про допомогу. Музикант задумав її як романтичну баладу, однак записали її в іншому, рок-н-рольному темпі, бо так було вигідніше гурту.
I Want to Hold Your Hand
Саме з цієї композиції почалась хвиля "бітломанії" в Сполучених Штатах. До The Beatles жоден гурт не зміг досягти такого успіху за океаном.
Ця подія не була для музикантів несподіванкою, а скоріше усвідомленим бажанням, адже музиканти не приховували своєї любові до західної музики та США загалом.
Композиція була спеціально написана для американської аудиторії, адже всі попередні пісні гурту заокеанський слухач не сприйняв.
Пол, коли зустрічався із актрисою Джейн Ашер, часто разом із нею писав пісні в підвалі її будинку. Саме там з’явилась на світ I Want to Hold Your Hand.
Джон Леннон пізніше зізнався, що на початку своєї кар’єри вони не надто заморочувались над глибокими текстами. Тому повна відсутність сенсу в цій пісні – прямий цьому доказ.
While My Guitar Gently Weeps
Історія пісні, яку написав Джордж Харрісон, почалась з двох випадкових слів.
Композиція була написана в домі матері Харрісона. В той час він роздумував над однією з ідей східної філософії про те, що кожна дрібничка в нашому житті має сенс.
Музикант взяв випадкову книгу, відкрив на випадковій сторінці та прочитав "gently weeps", тобто "ніжно плаче". Після цього написав пісню.
Коли Харрісон представив її "бітлам" – вони досить скептично до неї поставились. Однак тоді, коли гітарну партію до неї погодився зіграти сам Ерік Клептон – вони кардинально змінили свою думку.
Читайте також: Жуки чи звірі: дізнайтесь, який із вас бітломан?