- У житті взагалі багато, так, такого відбувається, коли вже все валиться, і коли вже стоїш там, біля межі... Безумовно. Але це хороші штуки, тому що подолання таких перешкод тобі допомагають. На цьому подоланні наша душа вчиться, і ми вчимося залишатися людьми. І виповзаєш коли з цього мороку...зовсім інші відчуття. Я теж все це проходив. Безумовно всі ми люди і це дуже важливо, дуже важливо. І важливі от ці маленькі перемоги ...
- Юрій Юліанович, програма "Інакше". Уже сама назва, в принципі, дуже інтригує...
- Програма "Інакше" - інше ДДТ. Інший саунд, інший звук. Якісь інші метафори, рими, інший відеоряд, інше шоу. Ну зовсім ... Я говорю про бажання, які вклали ми в це слово. Не всі бажання вдалися ... Щось залишилося... Не від усіх своїх штампів ми змогли позбутися. Як я говорив уже, одні свої штампи напрацьовані, називають таким творчим стилем. Люди постарше це називають просто всього лише штампами. Хотілося іншого. Всього ... Іншої якоїсь філософії, іншого рівня роздумів про життя, про смерть, про любов, про все. Стрибнути через голову хотілося насправді. Бути "інакше".
Ми шукали ці пісні, шукали звук. Багато було такої гарної роботи внутрішньої і у музикантів, і в мене теж. Щось вийшло, щось ні ... Але головне в "Інакше" - цільова аудиторія цієї програми все-таки молоді люди, які розуміють цю музику. Вона в них просто - це музика 21-ого століття. Хоча я не думаю, що у нас музика 21-ого століття ... Але вона, сподіваюся, сучасна.
І ось хотілося просто поговорити без пафосу, що, "чувак, можна жити інакше". Можна бути не придатком цього предметного світу, ось цих речей, не грати з ранку до ночі в дум-дум, не висіти там з ранку до ночі в інтернеті на порносайтах. А можна бути людиною, просто красивим хлопцем, чудовим, мудрим. Можна навчитися любити, тому що це класна штука! Можна навчитися бути вільним ... І можна навчитися задавати питання "бути чи не бути?", "Яким бути?", "Що робити?" і так далі. "Якою буде країна наша?", "Яким буде світ?" і що залежить від тебе?
А від тебе залежить дуже багато чого. Яким ми бачимо світ, такий він і є. Ти звичайно не Бог - ти розумієш це. Але розумієш, що ти й не шуруп, і не болт, а ти людина з внутрішньою свободою, що від тебе багато що залежить ...
Ось жити ІНАКШЕ можна. Не бродити стадом, не слухати якогось дядька, який тебе нагинає і говорить про тебе "ти ось це - і все, і не більше того". Ні. Ні-ні ... І от через це "ні" потім йде гарне "так" світу! Ось, що таке "Інакше".
- Ясно. А скажіть, будь ласка, чому Ви вирішили ділити програму на два виступи?
- Ні, ми не вирішили. Ось концепт "Інакше" - це 16-18 треків. Це історія "Інакше" - історія молодої людини. Спочатку там прощання з минулим - і похмурим, і світлим, різним. Не буває минулого тільки похмурого або тільки світлого. Але і зустріч з майбутнім, сучасністю. Це історія. Ось цю історію ми граємо. Вона триває півтори години. Це програма, де, до речі, працювали київські художники-візуалісти. Головним був Олексій Сай, чудовий художник. Ми зробили цікавий відеоарт зі змістом. Не просто там танцюючі "щось" ... Дуже цікаво все! Хлопці підтримали. Це така спільна творчість. Світловий художник, Андрій Дубкас, з Риги. Тобто інтернаціональний проект навіть вийшов, такий СНДсівскій...
Я хочу сказати, що йде програма півтори години. Ми її грати почали по Росії. Та й все. Просто люди прослухали програму і вистачить, все ... Ну і всі кажуть нам "Давай старе! Давай старі пісні". Ну ми до людей ставимося добре ... Хочемо, щоб людина поміркувала над цим новим ДДТ, над цими новими піснями. Але публіка у нас ось така реакційна, ух! .. І так вона просто прагне "Білу ріку", "Осінь", і "Це все"...
Тому у другій половині ще годину співаємо старі пісні. Ось так. Але це життя вже нас змусило. Це не попсовий хід. Але просто людям потрібно це. Ми рідко їздимо, рідко виступаємо, ну нічого страшного.
Я пропоную взагалі слухачам в Україні, хто бажає ось залишити цілим в своїй свідомості цей проект, послухати "Інакше" і йти додому... Ну а ті, хто хочуть послухати старі пісні, не хочуть слухати нові, може прийти на другу частину. Попити пивка у вестибюлі...
Ми веземо дві програми. Друга програма називається "Сольник" - для міст, де "Інакше" на вміщається, тому що програма дуже велика. І ось "Сольник" - він більш камерний. Але там теж є і джаз, і рок-н-рол, і авторська пісня, і старі, і нові пісні, і читаю там вірші.
- Цього року у нас буде проходити чемпіонат ЄВРО-2012 ...
- По футболу, так.
- І нам цікаво чи Ви вболівальник футболу? ..
- Чи буду я брати участь і в якій команді? Хто мене купить такого футболіста? Чи не продаюсь, хлопці! Не продаюсь! В жодній команді грати не буду, ні за які гроші. Дай бог, приїду. Дай бог ... Щодо того за кого буду вболівати ... Багато славних команд - подивимося, виберемо. За наших, звичайно! За Росію буду вболівати, вже вибачте! "Зеніт" - чемпіон!
- А Ви приїдете до нас на концерт, виступати?
- На концерт на футболі? Ні, ми в таких речах ... Звичайно "попса" там буде рубати. Мене і в Сочі звали на відкриття Олімпіади ... Мені здається, це не "рок-н-рольно" грати ось на таких речах. Але ми граємо на якісь там дні міста на вулиці, так? Там збирається все місто. Граємо там якісь оупен-ейри ... Але тут ти виходиш якимось обслуговуючим персоналом. Ось щось в мені проти цього - відкривати там якісь чемпіонати. І якось це з нашими піснями не в'яжеться.
От є хлопці, у яких пісні відповідають. Вони про футбол співають там, про волю до перемоги, про спорт, про дівчаток. Але це якось ближче ... У нас пісні трошки про інше. У нас пісні, ось я дійшов, вони як раз, пісні про те, як люди програють, а не виграють. Мені завжди людина цікава, яка в "мінусах" повних. І мені цікаво ось ця людина, яка в "повних мінусах", завжди програє і разом з тим знаходить в собі сили рухатися далі. Тобто, триматися, виповзати з цього! І ось ці наші пісні, вони тому може і "інші". І на таких яскравих, соковитих якихось святах, вони підуть звичайно в розріз. Тут треба вже пісні співати інші. Закрили тему?
- Так. Росії цікаво, що відбувається в Україні. Українцям цікаво, що відбувається в Росії. І природно, інтернет, телебачення, інші ЗМІ, вони дають можливість про це дізнатися. Але все це, так чи інакше, відфільтрована інформація ...
- Багато політики у відносинах наших країн... Політики лають інших політиків. Ось приклад як треба - робота над програмою "Інакше" - російські музиканти, українські художники. Ми зробили, мені здається, дуже непоганий проект. І ми показали, що можемо разом працювати, жити - і це славно дуже! І все по-доброму ... Нехай політики вчаться у нас. Це ж можна у всіх сферах! Просто працювати, жити разом спокійно, нормально.
Я хочу вам сказати, що в політиці зараз і соціальному житті Росії відбуваються якісь зміни. Це точно. Якась частина суспільства у нас в країні, не вся напевно, але така більш активна частина суспільства чекає змін. Як співав Вітя Цой... Тому що нас трошки багатьох людей в Росії дістала ось ця так звана стабільність. Стабільність стабільності ворог. Стабільність зараз в Росії стала дуже схожою на стагнацію. Країну треба модернізувати. Про це і Медведєв говорить, але нічого не робиться ... Про це всі говорять.
Взагалі всі зараз в Росії говорять масу правильних слів. Візьми будь-якого політика: він за народ, за демократію, за сповзання з нафтової голки, за модернізацію, за наукомістке виробництво, за світлі дороги - і нічого не відбувається!
І ось багато людей слухали і слухали, і зрозуміли, що потрібно вибирати інших людей у владу, які дійсно займуться справою, а не набиванням своїх особистих кишень ... І не цієї балаканиною. Потрібні люди справи просто. Потрібні нормальні менеджери сучасні ...
Ось ця ось архаїка, феодалізм відносин соціальних! .. Один кричить "кругом вороги", третій кричить "не кругом вороги, а всередині вороги", якийсь пошук з одного боку ворогів, з іншого боку всі тичать пальцями. Хто винен? Брєд собачий просто! Набридло! Ось це відбувається в Росії. З'явилися якісь чудові люди, яких просто все дістало.
Багато людей не вірять у зміни, не вірять, що це можливо ... Тому що в політиці дуже багато минулого. Я говорив сьогодні, що в політиці потрібні люди майбутнього. Ми чекаємо. Ось я особисто чекаю, коли з майбутнього вирине ця політика. Зі світлого майбутнього виринуть ці молоді хлопці, які, як Махатма Ганді, будуть йти босоніж, не набивати свої кишені, тому що у нас народ не вірить нашим політикам. Тому що наші політики починають зі своїх кишень, а не з добробуту народу. Тому ніхто їм не вірить. Потрібні інші люди в політиці, інші люди. Вони жертовні люди, чисті, сміливі, світлі, інші! Ось все це старе ... подалі би.
Нам потрібно нове просто. Тому що час змінюється. Величезні глобальні зміни у світі! А наші політики займаються чорти чим, тільки от не цими речами. Звільнити людину, зробити всіх рівними перед законом. Не важливо є у тебе зірка в лобі чи ні. А тут, розумієш, мигалка у чиновника на лобі горить і він вважає себе паном і найкрутішим чуваком на світі. Але це ж не так.
Ти ж не Бог! Те, що ти сидиш в цьому "Мерседесі" броньованому, нічого не значить. Ти нічим не краще простого люду, який тулиться на асфальті до узбіччя і стоїть в пробках, чекаючи поки ти там зі своєю братвою проїдеш. Ти не Бог!
Це ж цирк! Я б мигалки давав ветеранам війни і праці. І ось тоді так - я б стояв у черзі, але знав, що Федір Іванович, який до Берліна дійшов, от проїхав мимо. Я б честь віддавав таким людям. І в Росії, і в Україні.
А у нас же просто Київська Русь. Князі, бояри і народ. До сих пір! 2000 років минуло - все таж Київська Русь у нас...
Розмовляв Артем Лагутенко
Телеканал новин "24"