Пізніше скоротили виступ до однієї пісні і вирішили усувати від конкурсу, який проводитиметься наступного року, країни, які показали найгірші результати.
З самого початку конкурсу переможців визначало національне журі, але у 1997 році почали поступово вводити телеголосування глядачів, з переходом тільки на нього в 2003 році. У 2004 році конкурс розділили на півфінал і фінал для того, щоб всі бажаючі країни могли брати участь у конкурсі.
У вересні 2007 року прийняли рішення, що конкурс, починаючи з 2008 року, проходитиме в два півфінали, і автоматично у фінал потрапляють лише країна - господар конкурсу і країни "Великої четвірки" (Великобританія, Німеччина, Франція, Іспанія).
У 2011 році, з поверненням на конкурс Італії після 13-річної відсутності, "Велика четвірка" перетворилася на "Велику п'ятірку".
Півфінали традиційно проходять у вівторок і четвер, а фінал конкурсу - у суботу.
У конкурсі беруть участь 46 країн - активних членів Європейського мовного союзу (European Broadcasting Union, ЄВС). У фіналі максимально мають бути представлені 26 активних учасників ЄВС.
Кожна країна-учасниця представляє на конкурс одного виконавця з єдиною піснею.
За новими правилами, конкурсанти повинні досягти віку 16 років на момент проведення конкурсу. Виконавська група з однієї країни може бути представлена максимум шістьма учасниками.
Конкурсна пісня повинна тривати максимум три хвилини.
Пісня з кожної країни виконується один раз і наживо.
Пісні, які містять політичні чи рекламні послання, лайку чи нецензурні вирази до конкурсу не допускаються.
Голосування
Після того, як всі виконавці заспівають, глядачі повинні проголосувати за ту пісню, яка сподобалася їм найбільше. Глядачі не можуть голосувати за пісню, яку представляє їхня країна. Всі голоси підраховуються і сумуються по країнах.
Кожна країна по супутниковому зв'язку передає свої результати. Найкращі 10 пісень за результатами голосування в кожній країні одержують бали: за перше місце - 12 балів, за друге - 10 балів, із третього по десяте - від восьми до одного бала.
Переможцем визнається країна, чия пісня набрала найбільшу кількість балів. Ця країна отримує право наступного року приймати конкурс у себе.
Журі конкурсу
У вересні 2008 року внесли зміни в правила оцінки підсумків конкурсу, адже система глядацького голосування 2004-2008 років викликала величезну кількість критики. Починаючи з 2009 року фінал пісенного конкурсу оцінюють не тільки глядачі, але й професійне журі.
Журі складається з п'яти учасників, включаючи голову. Вони повинні представляти одну з музичних професій - ведучий, виконавець, композитор, автор тексту або музичний продюсер.
Ніхто з членів журі не повинен бути причетний до виробництва і виконання пісень учасників конкурсу. Імена членів журі не називають до фіналу.
Голоси журі використовуються при підрахунку в півфіналі і фіналі, а також мають вирішальне значення, якщо дві або більше пісень отримують однакову кількість голосів телеглядачів. Член журі не може голосувати за пісню країни, яку він представляє.
Символ "Євробачення"
У вересні 2007 року заклали традицію передачі символу "Євробачення": Хельсінкі передав права міста, що приймає пісенний конкурс "Євробачення", Белграду. Сербській столиці вручили знакову Helsinki Insignia, яка згодом стала передаватися кожного наступного місту, що приймає конкурс "Євробачення". Символ зроблений у вигляді ключа з написом Eurovision Song Contest Host City.
На ключі вигравірувані всі роки проведення конкурсу та приймаючі міста.
Держава, яка приймає у себе "Євробачення", має розробити власне гасло і символ, які будуть додані до основного логотипу. Головне правило розробки символу і гасла - це те, що вони повинні відображати дух конкурсу, а також відображати особливості країни-господарки "Євробачення".
Нагадаємо, у шведському місті Мальме вчора офіційно відкриють 58-ий конкурс "Євробачення". Позмагатися за звання найголосистішого співака Європи з'їхалося 39 представників з різних країн.