Що робити з піратством?
Винести проблему на широкий загал наважилася співачка та автор музики Руслана. Її підтримали, зокрема, музиканти Вадим Красноокий (лідер гурту Mad Heads), Олег Фагот Михайлюта (вокаліст гурту "Танок на майдані Конго"), Влад Дебрянський (автор музики до голівудських фільмів), а також Світлана Бабійчук, дружина покійного Кузьми Скрябіна, продюсер Володимир Бебешко, композитор Іван Небесний, продюсер та нинішній керівник Української агенції авторських та суміжних прав Дмитро Костюк.
Усі вони абсолютно впевнено констатували факт – система авторських винагород за музику в Україні не діє на користь самих авторів вже досить тривалий час. Ті, хто активно використовують музичний продукт наших авторів у комерційних цілях – телебачення, радіостанції, ресторани, бари, дискотеки — і готові платити авторські відрахування, але мають величезні сумніви у тому, що ці гроші дійсно доходять до авторів, а не осідають у кишенях окремих керівників організацій, які займаються колективним управлінням авторськими і суміжними правами.
Сьогодні в Україні існує 19 організацій, які займаються збором і розподілом коштів за авторські та суміжні права. Але правовласники музичного продукту констатують непідконтрольність та непрозорість їхньої діяльності.
Проблема в тому, що автори не до кінця усвідомлюють, наскільки їх грабують. Вони навіть не знають, а скільки ж їм належить? Якщо автор написав пісню, її всюди крутять, використовують комерційно і в мас-медіа, і в якихось закладах, які заробляють на музиці, то скільки автору належить грошей? Хто це рахує, як це розподіляється? Ці критерії незрозумілі, непрозорі. Кожна організація колективного управління, напевне, грає за своїми правилами, на свого "дядю",
— відзначила Руслана.
На думку співачки, нам не потрібно аж 19 таких організацій. Адже чим їх менше, тим легше буде авторам проконтролювати їхню діяльність.
Активісти вважають необхідним прийняття окремого закону про колективне управління авторськими та суміжними правами. Текст відповідного законопроекту розробили юристи Асоціації музичної індустрії України. Саме його домовились взяти за основу, доопрацювати упродовж найближчих місяців і подати до Верховної Ради.
Нас не цікавлять нічиї кишені, "розклади". Нас цікавить європейська норма у цій системі. Щоб музична індустрія нормально заробляла свої великі гроші. Музика – одна з найбільш прибуткових як бізнес. І нам не треба буде їхати у Китай чи Британію, ми будемо у себе в Україні заробляти нормальні гроші. І людям це буде добре – ми їм робитимемо життя щасливішим, їм це зараз потрібно. Не психіатри від масового стресу, а музика,
— запевнила Руслана, і додала, що вірить у здатність музичної індустрії підняти "достатньо галасу", щоб виправити ситуацію на свою користь.
Втім, "галасу" доведеться підіймати чимало, судячи з озвучених проблемних питань.
Цитати від авторів
Руслана:
Сьогодні молоді українські музиканти мріють швидше виїхати кудись у Європу, Азію чи Америку, куди завгодно, де за свою музичну інтелектуальну власність можна заробити реальні гроші. Бо Україна має чи не найбільший піратський ринок у світі, де прибутки від пісень і музики отримують інтелектуальні пірати, організації колективного управління, ресторани, радіо, хто завгодно, тільки не автори музики.
Дмитро Костюк:
Я з 2006 року займаюсь цим питанням, мене Руслана в процес втягнула. Вся індустрія і автори хочуть простого: одна авторська організація, і одна видавнича по суміжних правах. До цього, мабуть, потрібно прагнути. Стосовно закону – чомусь йому йде дикий спротив у всіх владних гілках.
Володимир Бебешко:
Всі гроші вже вкрадені. І будуть крастися далі. Треба вийти з-під управління держави. Зробити громадську організацію. Відізвати всі ліцензії всім музикантам в один день. Потім вибрати керівництво, якому ми довіряємо, укласти договір, віддати їм ліцензії. Все контролювати.
Влад Дебрянський:
Автор має чітко розуміти, який у нього заробіток, щоб іти до ОКУ, знаючи, яка в нього ставка і скільки він може отримати, і з цього заплатити податки. Це номер один. Друге – я згодний з Володимиром Бебешком, що кожен автор має взяти це питання в свої руки. І номер три – потрібно створити свою альтернативну ОКУ. З тих, кому довіряють самі автори. У них є підтримка IFPI (Міжнародної федерації фонографічної індустрії - "24") – і все буде добре.
Читайте також: Чим важливий законопроект 3081-д для інтернет-ЗМІ