Просто позорище, – Тарас Цимбалюк просить українських біженців не нахабніти за кордоном

32-річному Тарасу Цимбалюку, який через війну виїхав до батьків на Черкащину в Корсунь-Шевченківський, боляче читати й чути, як біженці з України "качають" права у Європі. Він дорікнув тим, хто нарікає на поганий прийом і порушує всі етичні норми.

Не пропустіть Теща Тараса Цимбалюка дивом врятувалася з Маріуполя на потрощеному авто: сльозлива історія

Тарас Цимбалюк звернувся до українських біженців 

Коли люди починають штовхатися в чергах, обсцикати газони біля кордонів, бо черга в 15 осіб, – це занадто. Подумайте, що ви принижуєте не тільки себе, а й всю нашу країну,
– емоційно написав Тарас Цимбалюк. 

"Якщо колона польських волонтерів безкоштовно роздає воду, ви просто не маєте права дозволяти собі подібне: "А що газованої води немає?", "А коли нас будуть кормить?", "І що це ми в шістьох будемо жити у двох кімнатах?". Просто позорище", – додав зірка. 

Тарас Цимбалюк до "диванних експертів" 

Від актора перепало й тим, хто критикує людей, які виїхали з України й знайшли прихисток у Європі. Тарас Цимбалюк просить диванних критиків вгамуватися з порадами. 

Чогось певна когорта людей "докопались" до українців, котрі виїхали за кордон. Люди добрі, це їхній вибір. Зараз війна… Перестанете радити, кому повертатись, кому і як волонтерити, перестаньте відправляти всіх на передову,
– висловився зірка "Спіймати Кайдаша". 

Тарас Цимбалюк наголосив, що зараз час для людяності, розуміння та єднання. Тож варто видихнути й зосередитись на речах, які наблизять Україну до перемоги. 

Тарас Цимбалюк про біженців і "диванних експертів": фото

Читайте також Раміна поскаржилася, як її з мамою і сестрою зустріли в Європі

Повний текст публікації Тараса Цимбалюка: 

Друзі, нам, українцям, потрібно завжди залишатись людьми. Мені болісно читати, бачити і чути, як дозволять собі поводитися деякі наші біженці за кордоном. Думаю, зараз все повинно відбуватися тільки через призму вдячності. Ви навіть не уявляєте наскільки нам наші західні сусіди пішли назустріч, жертвуючи своєю економікою, звичним комфортом. 

Якщо колона польських волонтерів, приймаючи вас у свою країну, безкоштовно роздає воду, ви просто не маєте права дозволяти собі подібне: "А що газованої води немає?", "А коли нас будуть кормить?", "І що це ми в шістьох будемо жити у двох кімнатах?". Просто позорище.

Зараз час, котрий має наше нутро спонукати абсолютно до іншого, – бути розуміючими і бути людяними. Коли люди починають штовхатися в чергах, обсцикати газони біля кордонів, бо черга в 15 осіб, – це занадто. Подумайте, що ви принижуєте не тільки себе, а й всю нашу країну.

Далі. Внутрішні негативні перипетії теж зовсім мене розчаровують. Чогось певна когорта людей "докопались" до українців, котрі виїхали за кордон. Люди добрі, це їхній вибір. Ніколи не розумів пласт диванних критиків, котрі завше "найкраще" знали, кому що робити.

Зараз війна. І не час зараз вчити людей з Донбасу, якою мовою їм захищати свою землю! Потрібно зосередитись на речах, котрі нас тільки приблизять до перемоги і приведуть до більшої єдності! Перестанете радити, кому повертатись, кому і як волонтерити, перестаньте відправляти всіх на передову. Видихайте і концентруйтесь на речах, котрі особисто ви можете зробити для України!

Дуже дякую за увагу!