"Слова і думки мають силу": Монатік написав щемливий вірш й присвятив його миру в Україні

11 березня 2022, 17:14
Читать новость на русском

Дмитро Монатік не лише талановито виконує пісні, а й пише вірші. Нещодавно артист потішив фанів теплими рядками про світле майбутнє України.

Жорстока війна Росії з Україною тягнеться вже 16 днів. За весь цей час в нашій країні відбулось багато трагічних подій й багато наших громадян стали жертвами Путіна. Проте, ми об'єднались і стали міцнішими, що дало поштовх для творчості багатьох українських артистів.

До слова "Забирайся, війна": Павло Табаков презентував пісню про війну в Україні

Головним меседжем нового вірша Монатіка є віра у перемогу України. Адже чим більше ми будемо вірити у власні слова і думки, тим реальнішими вони ставатимуть.

Хочеться вірити, що мир прийде і ми побачимо його. Важливо не забувати і пам'ятати завжди! Слова та думки мають силу. Зараз дуже складно, але важливо не втрачати віру. Віру в те, що все буде чудово у кожного з нас,
 – написав у дописі музикант.

Також виконавець опублікував промовисте відео з щемливими кадрами життя українців – до війни і після неї. Зворушливий вірш так сильно припав аудиторії до душі, що за день публікація встигла набрати більше мільйона переглядів.

From U to Z…

І навіть якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Назад вже вороття немає
Будинок рідний в раз перетворився на намет.
І вони не забудуть тих очей,
Що закривалися від рук твоїх із злим татуюванням Z.
Сама не раз згадаєш…
Йди геть!

Бо ти вже не така страшна,
сьогодні вперше за ті дні, що нам здаються довгими роками, посміхаюсь.
І посмішку мою запам’ятай
Навіки згадуй уві сні і наяву,
Доки повільно у глибоких водах від самотності зникаєш,
А я стою,
Дивлюсь на тебе і дивуюся,
Це ж треба низько впасти так,
Що діти твоїх птиць-убивць малюють
Я бачив, бачила і ти,
Я вибачаюсь, якщо раптом і драматизую,
Але вуста твої не чесні, чесно, кажучи вже не працюють.
(Я впевнений, що ти тепер драматизуєш…)

Прийшла пора тобі піти!
Йди геть

Поглянь, що в мене ти забрала.
Що ти наробила.
Ти розвалила міста в мені, мости в мені,
людей в мені вбила.
А я – стою.
І мрії створюю ще дужче.
І дуже чітко уявляю, як на моїй землі все зажило.
Як обіймаються від щастя рідні душі,
Я чую, як вони сміються,
як забувають все, що їх бентежило.
Я бачу діти бігають у парку,
І пролунала не сирена, а шкільний дзвінок.
Діти усі сіли за парту, мистецтва розпочався в них урок.
Я бачу люди ходять у кіно і на концерти,
Співають в унісон, разом, відверто.
Так шрами на душі і тілі заважають їм,
Глибокі, ті, що ти лишила.
Але вони танцюють і стрибають вище, що є сили.
Біль зникає…
Знаєш…

Я бачу мати обіймає свого сина
Я бачу як вогонь вже загасили у містах…
Я відчуваю, як зникають біль, страждання,
сльози і народжується сила.
Я відчуваю, як зникає страх.
Я бачу люди повертаються з чужих земель,
На землі, котрі так любили з самого дитинства.
Я чую в небесах літають літаки,
Їх не бояться, бо вони летять із миром до землі,
землі, на котрій сяє мир, добро, взаєморозуміння і єдинство.

Я чую, як птахи співають,
бачу, як виходить сонце з горизонту.
Я бачу прокидаються міста і всі по своїм справам розбігаються.
Діляться планами вуста.
Всі на улюбленій роботі.

Я чітко чую друзі гучно обговорюють свій день у пабі.
Не на фронті.
Я чую свіжий і такий смішний стенд-ап.
І люди сльози витирають вже від сміху.
Безтурботно.

Я бачу, як зникають танки, з'являються набридливі з автомобілів пробки,
Думки несуться у танок
і перетворюються мрії про майбутнє в замальовки.
Я чую літо нам свої вірші, красиві теплі знову пише.
А суперечок тих, які були раніше, я не чую. Навколо лише справжня, гучна, улюблена до болю у душі місцева тиша.

Мені не вистачить години описати все, у що я вірю. Дня тим паче.

Ми жили добре. Жити будемо ще краще.
Я щиро вірю, що я це побачу.
Та навіть, якщо в мене залишився лише день.
Знай, що попереду усе життя в таких, як я.

Як думаєш, вони тобі таке пробачать?

Повний текст публікації:

За час війни зовсім забув, але сьогодні взяв, налаштувався і згадав, що слова та думки мають силу! Ось що сьогодні намагаюся поселити у себе в голові. Хочу поділитись. Хочеться вірити, що світ прийде і ми побачимо його наяву. Важливо не забувати і пам'ятати завжди! Повторюся! Слова та думки мають силу. Нехай цей день та ніч будуть спокійними для України! І все наступне. Зараз дуже складно, але важливо не втрачати віру. Віру в те, що все буде чудово у кожного з нас. Все буде Україна!

Оперативна інформація рятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!