Аби підвести підсумки року, що минув, та окреслити, що чекає на українську музику в 2020 році, онлайн-журнал про музику "Слух" поговорив з вітчизняними продюсерами та менеджерами. Зокрема мова йшла про тенденції та перспективи розвитку сучасного музичного ринку.

Повний текст інтерв’ю із українськими музичними продюсерами та менеджерами ви можете прочитати на сайті онлайн-журналу "Слух".

Зокрема, експерти вважають, що українська музика стала більш затребуваною, а ринок — більшим і самостійнішим. Це не могло на позначитись на самих артистах: майданчики стали більшими, перфоманси та власне сам музичний продукт — якіснішими.

“На мою думку, українська музика саме зараз перебуває на етапі свого становлення і трансформується у те, що в найближчому майбутньому з повною впевненістю можна буде назвати “українським шоу-бізнесом”. Усе, що ми бачили до цього, було ледь помітним ехом”, — говорить директор Будинку Культури Masterskaya Григорій Фатьянов.

Значно позначились на розвитку українського музичного ринку і квоти. “Почалася нова ера українського шоу-бізнесу, чому сприяло і введення квот, щодо яких багато хто, і я теж, спочатку були налаштовані не так лояльно. Все-таки це позитивно вплинуло на ринок — у країні стало більше якісної музики, з’явилися нові голоси", — розмірковує засновниця компанії MOZGI Entertainment Ірина Горова.

Проте, відзначає СЕО "Enjoy! Media" Ігор Тарнарольський, лідерами ринку все ще залишаються російськомовні проекти. "Підтягнулися показники по цифрових платформах. Деякі телеканали відмовляються платити за використання музики в шоу-проектах і в цілому задумалися про маржинальність. Бюджети на шоу-проекти впали до історичного мінімуму десятиліття. Концертний ринок зростає, корпоративний — падає", говорить музичний продюсер.

У скептичних поглядах на зростання ринку колегу підтримує і засновник Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський. "Музичний масмаркет, що тимчасово переключився на українських артистів, поступово починає знову орієнтуватися на російський контент. Це згодом може створити умови, при яких масовий внутрішній споживач буде в значній мірі клієнтом російської музичної індустрії, що послабить локальний український музичний бізнес", — говорить продюсер.

Ясинський відмічає безсумнівний успіх деяких українських артистів. Наприклад, Оля Полякова і MONATIK, які зараз збирають стадіони, десятки мільйонів переглядів кліпів NK, світове турне Макса Барських і масштабні шоу The Hardkiss і Олега Винника, прорив Jerry Heil і феномен alyona alyona. Але, за словами продюсера, це все може виявитись приватним успіхом, а не наслідком зростання всієї індустрії.

Проте музичний ринок України невід’ємний від самої держави, її розвитку та економічних показників. "Звичайно, є велика залежність від споживчого кошика — люди спочатку хочуть хліба, потім — видовищ. Чим більше хліба, тим більше видовищ і бажання купувати музику", — говорить Олексій "Потап" Потапенко, засновник компанії MOZGI Entertainment. У той самий час продюсер відзначає ріст продажів через електронні носії і платформи, а також прихід у музику реклами — продакт-плейсмент активно впроваджується в аудіо- і відеопродукт, рекламники інвестують у великі фестивалі, конкурси і премії.

Тим не менш, всі продюсери прогнозують прихід значних змін та нових імен у досить сталому українському музичному середовищі. Так, Ігор Тарнапольський сподівається на появу нових рок-героїв і розвиток хіп-хоп сцени. А от засновник піар-агенції і музичного лейблу "Много Воды" Олександр Варениця говорить про зміну загальних тенденцій самоідентифікації нових артистів. "Думаю, що майбутнє за артистами, чиє коріння йде в землю. Вони з простого народу, вони прийдуть знизу, а не будуть нав’язані нам зверху зусиллями кооперації великих холдингів і продюсерських центрів. Артисти на зразок alyona alyona — це тільки "перші ластівки" цієї тенденції. 2020 рік у цьому плані ще не буде поворотним, а ось до 2021 ландшафт української музичної сцени може змінитися дуже сильно", — прогнозує Варениця.