Російський репер Noize MC випустив пісню українською мовою: "Вона стала провісником катастрофи"

Noize MC, справжнє ім'я якого Іван Алексєєв народився і виріс в місті Ярцево, що недалеко від кордону з Україною. Артист відкрито визнає, що Росія напала на нашу державу, а також засуджує путінський режим.

До слова Не словами єдиними: хто зі світових зірок пожертвував кошти на підтримку України

У своєму інстаграмі Noize MC зізнався, що пісню "Вуду" він написав ще минулого року. Чоловік заявив, що композиція мала продовжити ряд інших пісень, але "стала провісником ще страшнішої катастрофи".

Репер розповів, що у пісні йдеться про те, як люди завдають одне одному болю й не можуть порозумітись під час конфліктів. Noize MC зачепив і тему ненависті, яка поділила суспільство на два табори.

Я знаю, що такі, як я, у меншості. Одні ненавидять нас за те, що ми не можемо зупинити ту саму "більшість", інші – за те, що ми не хочемо з ними злитися. Але ми через це пройдемо і збережемо в собі людей. Ми будемо жити по совісті і ростити дітей у коханні. І нічия ненависть нічого не зможе із цим зробити,
 – написав музикант.

Реакція мережі

• "З днем народження і дякую за таку сталу позицію!"
• "Все буде Україна! Після війни чекаємо тебе у нас на концертах та фестах"
• "Дякую за такі глибокі істини. Вірю в мир як зовні так і всередині кожного."
• "З Днем народження. Ви найкращий. Дякуємо за вашу підтримку та позицію. Харків любить вас!"
• "З днем народження, Іване! Добре, що в нашій країні є такі рідкісні люди, як ви! Дякуємо за творчість та чесність у ньому! Її нам зараз особливо не вистачає! Особливо перед собою! Дякуємо за приклад!"
• "Дякую тобі, брате!"

Повний текст публікації:

Ця пісня називається "Вуду". Я написав її влітку 2021 року і випустив у складі альбому "Вихід у місто" 17 грудня. Я виріс на кордоні з Україною і протягом усієї своєї кар'єри прагнув підтримувати культурний діалог та взаємну повагу між нашими народами. "Йордан" (2014), "Снайпер" (2014), "Люди з автоматами" (2018) – "Вуду" (як і "Сторічна війна" з того ж самого альбому) мала продовжити цей ряд, але виявилася провісником ще більш жахливої ​​катастрофи. Це пісня про те, що ми завжди завдаємо шкоди, насамперед, самі собі, коли завдаємо біль своїм рідним, близьким, сусідам, друзям, коханим. Про те, як складно порозумітися і почути один одного в процесі конфлікту. Про цькування, обдурювання та розрив відносин. Навіщо потрібна ця минулорічна пісня тут і зараз? Як і будь-яка інша пісня будь-якої іншої миті часу – для того, щоб хтось, хто впізнає в ній себе, відчув, що він не самотній. Я знаю, що такі, як я, у меншості. Одні ненавидять нас за те, що ми не можемо зупинити ту саму "більшість", інші — за те, що ми не хочемо з ним злитися. Але ми через це пройдемо і збережемо в собі людей. Ми будемо жити по совісті та ростити дітей у коханні. І нічия ненависть нічого не зможе із цим зробити.

Оперативна інформація рятує життя. Читайте наш телеграм, там ми зараз найшвидші. Цілодобово!