Його баритон звучав у стінах оперного театру 37 років. Саме стільки Дмитро Гнатюк був солістом національної опери. А ще 31 рік – режисером. За цей час поставив понад 20 вистав. Більшість з них йде тут і сьогодні.
Відтак, сцена, якій він присвятив 68 років життя, стала місцем прощання. Першими віддати шану прийшли земляки з Буковини. Та її частина, в якій народився Гнатюк, на той час була у складі Румунії. Тому українська лунала лише вдома.
А першим вчителем співів був місцевий дяк. Василь Фольварочний знає про Гнатюка більше ніж будь-хто, бо написав про нього роман-хроніку. Описав там і зустріч зі Сталіним, коли Дмитро був студентом.
Саме камерні пісні, а не опера зробили співака по-справжньому народним. Проте партійці угледіли в цій пісні – "Два кольори" – антирадянщину. Мовляв, у ній – натяк на чорно-червоний бандерівський прапор. Автор слів – Дмитро Павличко заледве відвоював твір, проте згодом Дмитро Гнатюк заспівав і справжні бандерівські.
У величезній черзі люди стояли не одну годину. У залі звучала пісня про рушник – саме вона зробила Гнатюка живим класиком. Увесь зал підспівував її стоячи. А от перших осіб держави не було. Вони прислали телеграму.
Міністр обіцяє поставити Гнатюку пам'ятник і просить родину лише визначитись з місцем. А земляки завірили, що назвуть Чернівецьку філармонію іменем знаменитого буковинця. Сьогодні йому належне віддали оплесками.
Відспівали Героя України в Володимирському соборі. Поховали на Байковому кладовищі.
Нагадаємо, видатний оперний співак, герой України Дмитро Гнатюк помер 29 квітня.