"Хоче в Маріуполь до бабусі": Бєдняков зізнався, як донька відреагувала на смерть його мами

7 вересня 2022, 18:32

Джерело:

Український телеведучий Андрій Бєдняков у квітні дізнався, що втратив маму. Він розповів, як згадує про неї і чи зізнався про смерть доньці.

Український ведучий Андрій Бєдняков зізнався, що страждав через смерть батька. Тому новина про втрату мами була для нього ще боліснішою.

До теми Це гетто, – Андрій Бєдняков розповів, як живуть люди в рідному Маріуполі

Андрій Бєдняков про втрату мами

"Мама хворіла… Коли втрачаєш батька, ти розумієш, як це – коли тобі кажуть, що людини твоєї нема. Я постійно боявся, що я почую таке і про маму. Сказати, що я готувався до цього – ні, але розумів, що це відбудеться. Але не думав, що буде так".

Андрій Бєдняков розповів, що завжди цінував своїх батьків, навіть попри складні моменти чи конфлікти. Він вдячний їм за все, що зміг отримати.

Найскладніше те, що я не міг поїхати до мами і нормально з нею попрощатися. Я був за 4 дні до початку війни у мами, постійно там. Зараз я навіть ще не уявив, що її немає. Коли прийду на могилу і побачу це, тоді тільки це зрозумію. Зараз до кінця не усвідомлюю,
– зізнався чоловік.

Андрій Бєдняков з мамою / Фото з інстаграму Андрія Бєднякова

Нагадаємо, мама Андрія Бєднякова довго хворіла, а навесні впала в кому. В умовах війни та облоги Маріуполя росіянами їй було значно важче, кожен вибух погіршував самопочуття. "Здоровій людині було важко, а хворій – у рази важче. У квартирі вже було +3, 0 градусів, а для хворої людини це катастрофа".

Втрата бабусі для доньки Бєднякова

Андрій Бєдняков дізнався про смерть мами зранку, коли йому зателефонував чоловік сестри. Після цього він повідомив про втрату дружині.

Я вже був в Україні, вона була за кордоном. Я написав Насті, вона сказала Ксенії, вона зателефонувала. "Тату, бабусі вже немає". Я кажу: так. Каже: "Шкода. А я так хотіла до неї поїхати". Вона ще мала, не думаю, що вона дуже розуміє. Зараз згадує, що хоче в Маріуполь до бабусі, а бабусі вже немає,
– поділився ведучий.

"Деколи підходить і каже: "Твоєї мами більше немає. Ти сумуєш?". Кажу, що сумую. "І я сумую". Вона дуже любила бабусю, бабуся теж її любила, вони були дуже близькі. Ксеня її тримала, коли мама хворіла".