Адже, під виглядом плати за дозвільні документи на масові заходи, фактично би сплачувався податок. При чому у фіксованому розмірі - 5% від аншлагової вартості квитків.
“Збирати будь-який платіж, як % від вартості - можна виключно на підставі Податкового кодексу, тому що це є, по суті, податок, то треба вносити це в Податковий кодекс. І ніякими обхідними маневрами, під виглядом врегулювання якихось дозвільних документів, робити цього не можна”, - сказала член комітету ВРУ з промполітики та підприємництва Ксенія Ляпіна.
Гравці ринку - артисти та концертні агенції - таким рішенням задоволенні. Адже, переговори з владою вели близько півроку: проводили мітинги, прес-конференції, писали відкриті листи до Президента та уряду, і навіть створили своєрідний профсоюз - "Асоціацію гастрольних діячів".
Кажуть, сьогодні в Україні концертний бізнес далекий від показової рентабельності. Більшість виступів проходить у залах, наповнених на 50-60%. Аншлаги можна перерахувати на пальцях.
Найбільше могли постраждати від закону молоді виконавці. Вони б не мали змоги без фінансового забезпечення розпочинати творчу діяльність. Та й вже відомі колективи, що сплачують податки за власну діяльність, могли б втрачати до половини прибутків.
“Там, де є гроші, які треба "пилити", з’являються владні структури, які хочуть цим займатися безпосередньо і мати з цього зиск. Наразі, я задоволена тим, що наші зусилля укупі дали результати, якщо це наші зусилля. Але ми також будемо тримати ситуацію під контролем. Зараз ідеться не про те, що хтось "підкилимно" домовився, а ідеться про об’єднання головних гравців ринку і протистояння недолугості”, - каже музикант Каша Сальцова з гурту "Крихітка".
Поставити крапку у історії з гастрольними зборами поки не вдасться. Депутати готують аналогічний закон, але тепер з врахуванням позиції гравців ринку.