Головна героїня "Холостячки" та українська акторка Ксенія Мішина близько 3 місяців тому остаточно розірвала стосунки з Олександром Еллертом. Тепер зірка мріє про майбутні щасливі відносини з коханим чоловіком.

Цікаво Ксенія Мішина приїхала в рідний Крим і показала будинок, в якому жила: відео

Яких стосунків хоче Мішина

У новому дописі актриса висловилась про компроміси та їхню роль у стосунках. Вона зауважила, що компроміс – це не маніпуляції та відсутність вибору.

"Для мене ж компроміс – це коли ти з кохання, бачачи, що для партнера щось дуже важливо, з чистим серцем погоджуєшся на його варіант. У компромісі немає тих, хто програв, є рішення, яке в результаті призводить до щасливого результату для двох", – вважає Ксенія Мішина.

Знаменитість додала, що мріє про такі стосунки, де взагалі не буде компромісів.

Я ж зі свого боку всім серцем знаю, що в моєму житті буде глава, в якій компроміси просто не будуть потрібні. Глава, в якій дві самодостатні та усвідомлені людини спілкуватимуться на рівні цінностей та поваги, завжди впевнені один в одному та налаштовані на станцію – взаємне щастя!
– наголосила вона.

Ксенія Мішина
Ксенія Мішина / Фото з інстаграму Ксенії Мішиної

Також зірка розкритикувала українських жінок, які згодні терпіти будь-які ситуації, лиш би від них не пішов чоловік. Такою у стосунках з чоловіками Ксенія Мішина точно не буде.

У нас жінки так бояться бути одні, що готові терпіти. Терпіти неповажне ставлення, фінансову залежність, відсутність емоційної близькості та поваги з боку партнера. Такі не тільки терплять, а й упевнені, що повинні бути хорошими, поступливими, зручними,
– написала акторка.

"Частина цих жінок не готова нести за себе відповідальність і від безвиході з дітьми на руках несуть цей хрест, забуваючи про себе. Інша частина просто не хоче, їх переконали, що хороша жінка – це та, у якої обов'язково є чоловік, будь-який! А як вона при цьому почувається не важливо. Страх залишитися однією настільки паралізує, що там просто відключається все, у тому числі критичне мислення, і жінка бачить уже все у викривленому світлі своєї фобії", – підкреслила Мішина.

Текст публікації Ксенії Мішиної

Друзі, недавно у мене вийшло круте (на мою думку) інтерв'ю. У ньому я була дуже чесною та сміливою, знову ж таки, для себе. Я не підбирала слів, не шукала вдалих інтонацій, не вибудовувала жодних ліній, щоб уникнути відповідей, я просто була собою.

Я розглядаю інтерв'ю, як спосіб поговорити з вами, моєю аудиторією, тому після виходу пішла читати коментарі, і це було цікаво, скажу я вам.

Насамперед я побачила дуже потужну заміну понять "компроміс" та "прогин. У нас жінки так бояться бути одні, що готові терпіти. Терпіти неповажне ставлення, фінансову залежність, відсутність емоційної близькості та поваги з боку партнера. Такі не тільки терплять, а й упевнені, що повинні бути хорошими, поступливими, зручними. Такі жінки не можуть мати своєї думки тому, що "перехочеш", "меркантильна", "мужик у спідниці".

Частина цих жінок не готова нести за себе відповідальність і від безвиході з дітьми на руках несуть цей хрест, забуваючи про себе. Інша частина просто не хоче, їх переконали, що хороша жінка – це та, у якої обов'язково є чоловік, будь-який! А як вона при цьому почувається не важливо. Страх залишитися однією настільки паралізує, що там просто відключається все, у тому числі критичне мислення, і жінка бачить уже все у викривленому світлі своєї фобії.

Так ось, компромісом вони виправдовують навіть найжахливіші ситуації, в яких, на їхню думку, вони не мають вибору, є лише одна можливість виживати, погоджуючись на будь-які умови. Для мене ж компроміс – це коли ти з кохання, бачачи, що для партнера щось дуже важливо, з чистим серцем погоджуєшся на його варіант. У компромісі немає тих, хто програв, є рішення, яке в результаті призводить до щасливого результату для двох. А все інше – маніпуляції, яким жінки просто не здатні протистояти.

І звичайно ті, хто вирішують жити інакше, стають просто червоною ганчіркою. Люди не виносять того, що нагадує їм самим про їхні проблеми. Вони не змогли на ці проблеми навіть дивитися, не те щоб їх вирішувати! Тож що?! Правильно, всіх, хто зміг – знецінити!

Я ж зі свого боку всім серцем знаю, що в моєму житті буде глава, в якій компроміси просто не будуть потрібні. Глава, в якій дві самодостатні та усвідомлені людини спілкуватимуться на рівні цінностей та поваги, завжди впевнені один в одному та налаштовані на станцію – взаємне щастя!