Навіть щодо виникнення самого слова "джаз" серед дослідників немає спільної думки. Припускають, воно може походити від французького jaser, що означає "швидко говорити", або від англійського chase ("переслідувати"), або ж від характерного звучання, адже нагадує брязкіт африканських мідних тарілок.
Своїм корінням джаз сягає епохи рабства в Північній Америці – 17-18 століття. Перші джазові наспіви й мелодії лунали серед бавовняних і тютюнових плантацій в умовах важкої рабської праці. Енергійна та ритмічна музика була чи не єдиним джерелом радості для людей, у яких не залишилось нічого, крім пам’яті про незабутні пісні і танці рідної Африки.
Уперше як музичний термін "джаз" з’явився в 1915 році у назві новоорлеанського оркестру Tom Brown's Dixieland Jass Band. Відтоді інструментальний джаз як спосіб самовираження став активно поширюватись Америкою, а далі – усім світом.
На той час визначальну роль у формуванні джазу як повноцінного музичного напряму відіграло те, що після закінчення Громадянської війни у США за безцінь розпродували старі духові інструменти розформованих військових оркестрів.
Професійне музичне знаряддя стало доступним темношкірим віртуозам, і джазові оркестри стали з’являтись на кожному кроці. Грали за будь-якої нагоди, відтворюючи неповторні африканські ритми. Для цих первинних виконавців джаз був чимось більшим, ніж просто музика. Від нього віяло свободою.
Це неймовірне, піднесене відчуття радості через можливість передати весь спектр того, що відчуваєш і чуєш. Того, що коли-небудь відчував і чув. Дещо з цього не стосується особисто тебе. Воно приходить з іншого часу, з іншого простору. Мати можливість спрямувати ці речі, а тоді висловити їх з допомогою інструмента – це те, що приносить неймовірну радість,
– сказав джазовий трубач і композитор Вінтон Марсаліс.
Кожна композиція наповнена особливою ритмічною енергією, силою, непередбачуваністю і з кожним новим виконанням звучить по-різному. Джаз – одна з форм спонтанного самовираження, що створюється за одну мить. Це імпровізація, в якій африканська емоційність поєдналась із західним раціоналізмом, утворивши музику неповторну і багатогранну, як людське життя.
Авторитетний джазовий критик Маршал Стернс писав: "Де б ви не почули джазову музику, її завжди набагато легше впізнати, ніж описати словами".
До зустрічі у Львові на Alfa Jazz Fest.