У другій - потішили старими добрими “забійниками”.
“Цей останній рік вже почав напрягати. Все частіше і частіше я зустрічав людей, які казали “О, я виріс на твоїй музиці! О, я слухав тебе ще в школі”. Дивлюся, а вони вже всі такі здорові, дорослі, і ще в школі мене слухали. Тиск років, тягар років відчувається. А от на творчості це не дуже відобразилось. Який був класний “Тартак”, такий і лишається, і нікуди від того не дінешся”, - сказав лідер гурту “Тартак” Сашко Положинський.
Окрім прихильників, на концерті численні колеги. Одні прийшли через дружбу з музикантами, інші - за компанію з власними дітьми. Зізнаються, вдома чи у машині частенько слухають “Тартак”.
Кажуть, секрет колективу у дійсно цікавому підході до музики, часто глибоких філософських текстах та активній громадянській позиції, надважливій у часи становлення України, як нації.
“Я вперше в житті зустрічаю таку позитивну енергетику, яка іде від “Тартака”. І байдуже, яка там аудиторія. Скажімо, є аудиторія, є регіони, які погано сприймають українську мову, але їм вдається розкачати навіть такий натовп, який взагалі не розуміє, або не хоче розуміти і не хоче української музики. Тим не менше, вони привчають людей”, - каже музикант Андрій Підлужний.
“Громадянською спрямованістю, і ідеологічною витриманістю, так би мовити”, - сказав перекладач, філолог Олекса Негребецький.
“В Україні, де все українське знищується на рівні політики і влади, 15 років - це подвиг”, - вважає телеведучий, музикант гурту “Мертвий Півень” Роман Чайка.
Протягом 15-ти років свого існування “Тартак” став одним з найбільш продуктивних українських колективів. Випустив 12 альбомів: власних пісень, реміксів, збірок та творчих експериментів.
В тому числі, високо оцінені музичними критиками “Сльози та соплі”, “ДемоГрафічний вибух”, “Музичний лист щастя”, спільний проект з колективом “Гуляйгород” та багато інших.
Стиль гурту видозмінювався - від хіп-хопу до репкору, від іронії - до лірики. Адже саме так, а не інакше, зізнаються музиканти, вони тоді і відчували світ.
“Якщо в цивілізованому світі 15 - це ще діти. У нас протриматися 15 років доволі важко. Очевидно. І це дуже важкий період. Як на мене, після такого стажу потрібно весь час робити щось нове. А нове робити дуже важко. А взагалі, радикально мінятися - це одиницям доступне. Хлопці з “Тартака” дійшли до такої межі і зараз її закріпляють. От що буде, коли їм буде 16? Я так скажу - я би не хотів, щоб в 16 було те саме”, - каже музикант гурту ”Гайдамаки” Іван Леньо.
Кількагодинний концерт у столиці пройшов на одному диханні. Усі зібрані кошти від продажу квитків передадуть на операцію дворічній дівчинці з вадами слуху. А для старших шанувальників “Тартака”, які мають такі ж проблеми, під час концерту на трьох великих екранах, синхронно зі співом Сашка Положинського демонстрували тексти усіх пісень. Адже, за словами музикантів, кожен має право бути почутим і дати можливість почути іншим.