Дмитро Комаров показав прапор-талісман і розповів, як допомагає під час війни

Кожен з нас робить все можливе, щоб наблизити Україну до перемоги. Для цього необов'язково тримати зброю в руках. Адже допомагати можна не лише на передовій. 

Дивіться також Шон Пенн підтримує Україну: благодійна організація актора допомагатиме переселенцям на Львівщині

Дмитро Комаров про допомогу під час війни

Телеведучий наголосив, що під час війни кожен може допомагати тим, чим може. До прикладу, він разом із друзями зараз волонтерить у Києві. Раніше вони зустрічалися за грибною юшкою у Верховині, а тепер допомагають мешканцям столиці.

У кожного з чоловіків свій бізнес, але з першого дня війни вони день і ніч проводять у дорозі. Особистим бусом розвозять гуманітарну допомогу. Без спонсорів, все роблять самі. Дмитро показав також фото, на якому разом з товаришами тримає прапор-талісман.

Дмитро Комаров з волонтерами / Фото з інстаграму ведучого

Також телеведучий показав кадр, на якому волонтери перевозять речі зі зруйнованої квартири. Комаров попросив в "Епіцентру" матеріали і вже наступного дня чоловіки заклеювали плівкою віконні щілини в будинках, які постраждали від потрапляння ракет. 

Пишаюся нашою нацією. Зараз немає питань, які розділяють. Українці – приклад згуртованості для всього світу. Ми єдині, як один живий організм. Гордість за кожного українця,
– написав Комаров під фото.

Дмитро Комаров з волонтерами / Фото з інстаграму ведучого

Текст публікації Дмитра Комарова:

Як я можу допомогти на війні, якщо я не на передовій? Відповідь проста: тим, що вмію і можу. Якщо ви кухар – готуйте. Якщо юрист – допоможіть людям біля будь-якого зруйнованого будинку оформити документи. Якщо у вас є машина та час – ви можете щодня творити маленькі дива. Якщо мікроавтобус – великі. Транспорт на вагу золота. Чи запитаєте, чи можливо в будинку є бабуся, якій складно вийти за продуктами та ліками? А молодій мамі, чоловік якої на фронті, потрібне дитяче харчування? У багатьох зараз навіть випрати речі можливості немає, і маленька домашня пральня стане величезною допомогою. Забити цвях, поміняти прокладку в крані, включити бойлер, розібратися з інтернетом у смартфоні або роутером, допомогти старшим людям встановити Watsapp? Зрештою, термос гарячого чаю на блокпост – теж внесок у перемогу. Навіть здавалося б не першорядне питання – нагодувати кота та полити квіти у сусідів. Це допомога. І якщо кожен у своєму будинку, районі та вулиці знатиме, кому і яка потрібна допомога – жити стане простіше. Навіть якщо ви у безпечних районах Західної України – ви також можете бути корисними. Перебуваючи у Карпатах, можна домовлятися, організовувати, координувати. Головне, пам'ятати, що війна – не відпустка, а Буковель під час війни – не курорт. А просто обговорення новин – не допомога. А із Карпат можна глобально допомагати онлайн. З іншої країни – також. Є величезний попит на пошук транспорту, ліків, бронежилетів, потрібна допомога у перетині кордонів тим, хто не має машини. Передати якісь речі. Це неоціненна допомога.

Приклад. На фото ми тримаємо мій прапор-талісман із приятелями, з якими зазвичай зустрічалися за грибною юшкою у Верховині. У кожного бізнес, але з першого дня війни чоловіки день та ніч у дорозі. Бензин та бус – свої. Розвозять гуманітарку. Без спонсорів, все самі. На іншому фото волонтери перевозять речі із зруйнованої квартири. Теж з власної ініціативи. Попросив у "Епіцентру" матеріали, і наступні дні чоловіки заклеювали плівкою віконні отвори у будинках, що зруйнували ракети. Пишаюся нашою нацією. Наразі немає питань, які роз'єднують. Українці – приклад згуртованості для всього світу Ми єдині як один живий організм. Гордість за кожного українця.