Якщо чесно, за нескінченним потоком музики і відриву просто не було часу слідкувати за новинами про фестиваль у соціальних мережах. І коли нарешті почитала – стало прикро. В першу чергу – за негативні відгуки в бік організаторів.

Через довжелезні черги в перший день фестивалю за вхідними браслетами та збій графіка виступів музикантів на команду фестивалю посипався шквал критики. Та насправді це прогалина не тільки організаторів.

Як пояснили засновники ATLAS WEEKEND, графік "зсунувся" через те, що музиканти спізнювалися на саундчеки, які проводились вранці, почалася плутанина з налаштуванням звуку.

"Організованість" фестивалю залежить не тільки від організаторів. У нас в Україні культура така – в школі приходити "впритик" на уроки, в університет – на пари, в дорослому житті – на роботу. І якби відвідувачі (а вони ж заздалегідь купили квитки на фестиваль, значить, готувались?) прийшли трошки раніше за браслетами – такої черги не було б (ще в 13:30 на вході стояло зовсім не багато людей). Скільки пам’ятаю, ні один концерт чи фестиваль в Україні, на якому я була, вчасно не почався...

Та й взагалі, це спільне свято, і до нього потрібно готуватись усім – організаторам, музикантам та відвідувачам.

Якщо ж не зважати на технічні моменти – створити круту атмосферу на ATLAS WEEKEND вдалося.

Перший день вразив феєричним виступом фінського гурту Apocalyptica.

І хоч прес-конференцію з віртуозами також довелося чекати (музиканти спізнилися через затори), хлопці мило поспілкувалися з журналістами та розповіли про любов до укропу.

Ми дуже часто подорожуємо і тому у нас є унікальна можливість куштувати місцеві страви. І головне ми намагаємося згодом її самі приготувати, що не завжди виходить. Наприклад, ми приїхали у Східну Європу, тут сподобався укроп, і тепер його кидаємо у всі страви, – розповів барабанщик гурту Мікко Сірен.

А віолончеліст Ейкка Топпінен розповів про чудодійні властивості українського борщу.


"Борщ чудовий з бодуна"

Другий день фестивалю вразив зливою та стійкістю меломанів.

Якщо одразу від дощу намагались сховатися, то за декілька годин фани в різнокольорових дощовиках, або ж і без них, відривалися під сценами.

Noize MC грав останнім на West Stage у другий день фестивалю, хоч за попереднім графіком після репера мала грати нігерійська соул-співачка Nneka. Через збій графіка музиканти помінялись виступами (Nneka поспішала на літак).

І хоч на Noize MC поїзд у Москву чекав о другій ночі (До речі, після свого заключного виступу музиканти швидко поїхали на залізничний вокзал. Тим не менш, поставилися з розумінням до ситуації без будь-якої критики та невдоволення) – гурт виклався на повну.

Відіграли найгучніші хіти. Іван Алєксєєв потішив якісним фрістайлом. Під час виступу весь час періщив дощ, та на запальну атмосферу це аж ніяк не вплинуло.

В подарунок київським фанатам Іван вперше на публіку зіграв ліричну пісню з нового альбому, який гурт презентує восени.

Ті, хто прийшли за драйвом – його отримали. Хто шукав недоліки – знайшов.

Зважаючи на те, що фестиваль ATLAS WEEKEND у таких масштабах проводили вперше, та й такі прогалини притаманні більшості масових гулянь у нашій країні – черги та затримки можна пробачити.

На мою думку, це перший фестиваль в Україні, який претендує на рівень європейського. Тут дуже добра атмосфера, навіть відчувається позитив у повітрі. Тому я думаю, що варто дати організаторам кредит довіри та право на якісь помилки та недоліки. Помітно, що все робилося на ідейній основі, тому я не хотів би, щоб до цього ставилися занадто серйозно, – розповів вокаліст гурту Brunettes Shoot Blondes Андрій Ковальов.

ATLAS WEEKEND потрібно віддати належне. В літній період, коли музиканти активно гастролюють, зібрати їх в одному місці – це досягнення.

Для музикантів, в першу чергу українських, це можливість зіграти на великій сцені із якісним звуком перед великою аудиторією. Навіть для артистів це не лише виступ. Фестиваль – це маленьке життя, де ти поринаєш у море прекрасних людей – професійних музикантів та чудових слухачів» - поділився враженнями вокаліст гурту NRavitsa Planet Іван Марунич.

Приємно було спостерігати, як одні музиканти йшли на виступи своїх колег по цеху, деякі навіть виходили один до одного на сцену "потусуватись".

Збіговисько однодумців і неспинний драйв. Зустрінемось наступного року на ATLAS WEEKEND-2017!

Дивіться також: Atlas Weekend: грандіозний фестиваль у фото