Про нас знає і чує світ: 30 культурних досягнень в Україні, якими можемо пишатись

Редакція Showbiz 24 пропонує зануритись в найперші роки Незалежності, завершуючи сучасністю, аби переконатись, що ми гідні перебувати на світовій арені та пишатись іменами, які представлють Україну. 

Варто знати Джамала, Вакарчук і Жадан дадуть спільний концерт до Дня незалежності

1989 рік – фестиваль "Червона рута"

Одна з найяскравіших сторінок молодої України, яка лише починала свій шлях після розпаду СРСР, присвячена музичному фестивалю "Червона рута". Вперше його провели всього за 2 роки до проголошення Акту про незалежність, у 1989-му у Чернівцях. Саме там гучно заявили про себе такі виконавці, як Ірина Білик, "Брати Гадюкіни", "Воплі Відоплясова". З того часу і по 2017-й рік фестивалі проходили у таких містах, як Київ, Донецьк, Запоріжжя, Харків, Маріуполь та навіть Крим у 1995-му.

Свою промовисту назву фестиваль отримав завдяки одній з найвідоміших пісень того часу, та й сьогодні, – "Червона рута" культового композитора Володимира Івасюка. Чимало виконавців досі переконані і дякують щасливому випадку, що мали шанс побувати на цьому фестивалі, адже саме звідти почався їхній творчий шлях у шоу-бізнесі.

Перший фестиваль "Червона рута", 1989 рік: відео

1994 рік – перший "Форум видавців" 

Одна з найбільших літературних подій в Україні розпочалась у Львові. У "буремні 90-ті" знайшлось місце для книговидавничої справи, яка мала на меті стати платформою для спілкування різних учасників книжкового ринку. Вперше форум провели у 1994 році в Національному музеї, де були всього 25 літературних заходів. Сьогодні "Форум видавців", який тепер має осучаснену назву Book Forum Lviv, щороку відвідує понад 25 тисяч людей з усієї України та світу, а окрім книжкової ярмарки і літературних заходів на території кількаденної події відбувається чимало авторських зустрічей, автограф-сесій, дискусій та навіть концертів і перформансів. Наразі Book Forum Lviv вважають одним з найбільших масових заходів у Східній Європі. 

1995 – "Територія А"

Підлітки 90-х обов'язкового згадають музичну програму "Територія А", яка стала точкою відліку для багатьох українських виконавців, зокрема для Олександра Пономарьова, Віктора Павліка, "Аква Віти" та інших. Програма увійшла в історію української музики та українського телебачення як перший український телевізійний хіт-парад кліпів. Її незмінною ведучою була Анжеліка Рудницька, яка з 1995 року по 2000-й оголошувала тогочасні популярні хіти. Наразі "Територія А" – це мистецька агенція, що займається культурно-мистецькими, благодійними та медійними проєктами по всій Україні. 

Наталія Могилевська у програмі "Територія А" – Місяць: відео

 

1996 – премія "Золота жар-птиця"

Перша музична премія теж з'явилась у Незалежній Україні. Її заснувала компанія "Таврійські ігри", а переможців визначали експерти з усієї країни. Премію проводили з 1996 по 2005 рік, після чого її відродили аж у 2018 році і проводять до сьогодні. Музикантів та співаків номінують і нагороджують у категоріях "співак року", "співачка року", "попгурт", "рок-гурт", "хіт року", "кліп року", "прорив року" та в інших. Свого часу "Хітами року" ставали композиції різних попвиконавців – Руслани, "ВІА Гри", "Океану Ельзи" та інших. Церемонія проводиться у київському палаці мистецтв "Україна".

Церемонія нагородження преміями "Золота жар-птиця" 2020: відео

 

1997 – власний Тиждень моди в Україні

Всього за 6 років від початку незалежності України у Києві з'явився перший на території пострадянського простору Тиждень моди. Зокрема він став також першим на території всієї Центральної та Східної Європи. Ukrainian Fashion Week, як його називають в українській та закордонній пресі, став точкою відліку для презентації власних дизайнерів та їхніх колекцій. У 1997 році вперше взяли участь 13 брендів, серед яких була знаменита дизайнерка Лілія Пустовіт. Саме вона, Ірина Данилевська, Соня Забуга, Сергій Бизов та інші створили український Тиждень моди, який навіть через 20 років вважають найбільш успішним зі східноєвропейських аналогів. 

1998 – КаZантип 

Після фестивалю "Червона рута" в Україні зароджується фестивальна хвиля, тому одним з наступників став фестиваль електронної музики КаZантип, який щорічно проводився на території Криму. До 2013 року, поки Росія не окупувала півострів, він вважався одним з найвідоміших фестивалів у Східній Європі. Символом фестивалю була "Жовта валіза", яка ставала безкоштовним пропуском на подію. Захід з неймовірними декораціями на морському пляжі часто викликав жваві обговорення у пресі, оскільки там молодь дозволяла собі геть усе. Втім, все залишилось у минулому.

1999 – "Караоке на Майдані" і "Шанс"

Одна з найвідоміших телевізійних програм та її незмінний ведучий – Ігор Кондратюк стали невід'ємними частинами кожної неділі в українських родинах. З 1999 по 2019 рік у центрі Києва та в інших регіонах України звичайні жителі або туристи мали змогу продемонструвати свої вокальні вміння. Ті, хто вигравали шляхом голосування за допомогою аплодисментів, отримували цінні призи, а хто програвали – пачку яєць або ж футболку з брендуванням програми. Саме там свого часу виступали відомі сьогодні Тіна Кароль, Віталій Козловський та інші виконавці.

У 2003 році Кондратюк та його команда створили "продовження" шоу, де переможці одразу після запису програми сідали в автомобіль і вже з тренерами Андрієм Кузьменком та Наталією Могилевською готувались до вечірнього виступу на сцені. За виконавців у прямому ефірі могли голосувати глядачі, а ті, хто отримував найбільше балів, потрапляли у фінал проєкту. Переможці "Шансу" отримували право ротації пісні на радіо та на зйомку відеокліпу. Відтак, у програмі "засвітились" Quest Pistols, Надя Дорофєєва, Тарас Тополя, Вікторія Смеюха та інші.

Віталій Козловський у програмі "Шанс": відео

 

2004 – перемога Руслани на Євробаченні

Про Україну голосно почули саме у 2004-му році. Українська виконавиця зі Львова Руслана відправилась на конкурс Євробачення у турецький Стамбул. Там вона посіла перше місце серед 36-ти країн-учасниць, отримавши 280 балів. Закордонні ЗМІ називали її "принцесою-воїном", а "Дикі танці" – знав весь світ. Завдяки перемозі Руслани у 2005 році конкурс Євробачення вперше в історії відбувся у столиці України. Що цікаво, він був ювілейним, адже проводився 50-й рік поспіль. Захід проходив у "Палаці спорту", а в конкурсі взяли участь 39 країн. Переможницею конкурсу тоді стала Єлена Папарізу, що представляла Грецію з піснею My number one.

2010 – Одеський кінофестиваль

Через 19 років від початку незалежності в Україні на її території заснували перший кінофестиваль. Його щороку проводять в Одесі влітку, куди з'їжджаються тисячі людей з України та світу. Перші два роки фестиваль позиціонував себе як фестиваль фільмів для глядачів з особливим почуттям гумору, але згодом на ньому почали з'являтись стрічки високого художнього рівня. Останні 5 років конкурсна програма фестивалю складається з трьох розділів: міжнародне кіно, національне та конкурс європейських документальних фільмів. Головним призом фестивалю є статуетка "Золотий Дюк". В рамках фестивалю також діє кіношкола, а на червоній доріжці з'являються різні актори, громадські діячі та блогери.

2011 – перший "Книжковий Арсенал"

Ще одна, не менш масштабна літературна подія, проте вже у Києві, а не Львові, вперше відбулась у 2011 році. Щороку міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" проводять навесні і туди приїжджає не одна тисяча відвідувачів. Як і на "Форумі видавців у Львові", інтелектуальна подія включає у собі не лише виставку-ярмарок різних книговидавців, а й насичену літературну програму із зустрічей, автограф-сесій, конференцій та іншого. Що цікаво, "Книжковий Арсенал" 2019 року визнали найкращим літературним фестивалем у Лондоні. З 2017 року засновники подї вирішили щороку обирати фокусну тему події, аби підлаштовувати під нею усю програму.

2011 – Leopolis Jazz Fest

Грандіозна музична подія вперше відбулась у 2011 році у Львові. Її проводять кожного року у червні, запрошуючи десятки закордонних зірок джазу. Серед "лайн-апу" також можна почути й українських музикантів та виконавців. Завдяки високому рівню організації Leopolis Jazz Fest вже давно відносять до переліку найбільших джазових фестивалів у Європі. А авторитетне видання The Guardian додавало фестиваль до списку найкращих фестивалів. Варто зазначити, що спочатку подія мала назву Alfa Jazz Fest, але з 2018-го її перейменували на Leopolis Jazz Fest. Як і багато інших мистецьких подій, фестиваль проходить на трьох головних сценах міста Львова, але окрім цього є чимало майстер-класів, "джемів" та автограф-сесій.

2011 – премія YUNA

В українському шоу-бізнесі на початку 2010-х з'явилась ще одна музична премія, за яку щороку змагаються наші виконавці. Перша премія, що відбулась у 2011 році, вшанувала останні 20 років музичної індустрії в Україні. З 28 номінантів журі визначило 9 переможців – тоді найкращим виконавцем став Олександр Пономарьов, гурт – "Океан Ельзи", а співачкою – Ірина Білик. Щороку подія відбувається у Національному палаці мистецтв "Україна", а глядачі можуть спостерігати за нею із телебачення.

2012 – з'явився журнал Vogue Ukraine

Хоч "біблія моди" вперше з'явилась ще у 1892 році у США, до України глянець потрапив лише у 2012-му. Одне з найвідоміших модних видань, щоправда російською мовою, тепер можуть купувати усі модниці України. Угода з видавництвом журналу Condé Nast International про створення українського глянцю була підписана у 2012 році, а на початку 2013 року з'явився перший примірник. Його обкладинку тоді прикрасила супермодель українського походження Дар'я Вербова. За час існування глянцю в Україні на обкладинках поставали такі зірки, як Коко Роша, Олена Зеленська, Тіна Кароль, Ольга Куриленко, Тільда Свінтон, Маргарет Квеллі, Міла Йовович та інші. Редактором української версії Vogue є Філіп Власов.

Перший випуск Vogue UA з Дар'єю Вербовою / Архівне фото

2013 – концерт "Океану Ельзи" на Майдані

Кінець 2013-го – початок 2014 років став переломним як для України, так і для її культури. В Україні відбулась Революція Гідності, яка "повалила" режим Януковича та змінила курс України з Росії на захід – Європу. Ще до трагічних розстрілів на Майдані в центрі Києва дух мітингарів підтримували різні українські виконавці – Руслана, "Воплі Відоплясова", "ТІК" та інші. Одним з таких став гурт "Океан Ельзи", які дали грандіозний концерт 14 грудня 2013 року. За різними оцінками, на ньому побували близько 100 тисяч людей.

"Я не бачу , де закінчуються люди", – казав Святослав Вакарчук, коли виходив на сцену на Майдані Незалежності. Концерт тривав 2 години, а найкращі хіти гурту виконав його "золотий" склад: Святослав Вакарчук, Павло Гудімов, Юрій Хусточка, Дмитро Шуров та Денис Глінін. Такий концерт ще більше згуртував мітингарів та підняв їхній дух, що особливо допомогло під час подальших буремних подій.

Концерту "Океану Ельзи" на Майдані Незалежності, 2013 рік: відео

 

2015 – Atlas Weekend

Якщо такі фестивалі, як "Бандерштат", "ЗахідФест" та "Файне місто" успішно проводились за участю місцевих виконавців вже кілька років, то фестиваль міжнародного зразка з топовими виконавцями та гуртами з'явився лише у 2015-му на території Арт-заводу "Платформа". Тепер Atlas Weekend щороку проходить у першій половині липня в Національному експоцентрі України та збирає тисячі відданих фанатів. Як і на всіх подібних фестивалях, там працюють різні сцени, де виступають як українські зірки, так і закордонні. До прикладу, у різні роки там виступали The Subways, Apocalyptica, The Prodigy, Kasabian, Джон Ньюмен, Three Days Grace, Kadebostany, Placebo та багато інших.

2015 – Руслан Багінський на мапі "моди"

Молодий український дизайнер головних уборів та аксесуарів, попри свій молодий вік, став впізнаваним у всьому світі. А все через власний бренд Ruslan Baginskiy, який розпочав свою діяльність у 2015 році. Львівський стиліст вирішив взяти за основу класичні форми українських головних уборів ХХ століття та модернізувати їх. Таке рішення сподобалось багатьом знаменитостям і вже через кілька років його капелюшки та кепі носили такі зірки, як Джіджі Хадід, Розі Гантінгтон-Вайтлі, Мадонна, Тейлор Свіфт, Ірина Шейк, Аліша Кіз та багато інших.

Ним почали цікавитись всесвітньо відомі глянці Harper’s Bazaar, Elle, Vogue. У 2017 році Багінський дебютував з першим показом колекції на Ukrainian Fashion Week, а вже через 2 роки зі своєю кутюрною колекцією вийшов під час тижня високої моди в Парижі. На початку 2020-го про нього дізнаються у США – видання The New York Times присвятило Багінському окрему статтю. Сьогодні Руслан вважається одним з найуспішніших українських дизайнерів.

2016 – перемога Джамали на Євробаченні

Через 2 роки після початку окупації Росії та війни на сході України українська співачка Джамала, яка є кримською татаркою, заспівала про біль свого народу на весь світ. І її почули – артистка здобула перемогу на конкурсі Євробачення у Стокгольмі, Швеція, набравши 534 бали. Її пісня "1944" була присвячена депортації кримськотатарського народу, яку пережила родина Джамали, зокрема бабуся. Також пісня була особливо актуальною через окупацію Криму Росією. У своїй пісні Джа використала англійську мову, а за приспів співачка взяла слова кримськотатарської народної пісні Ey, güzel Qırım. Відтак, у 2017 році Джамала "привезла" конкурс вдруге в Україну, де вже наступну перемогу отримав Сальвадор Собрал із Португалії. Конкурс проходив у Міжнародному виставковому центрі. Примітно, що від участі в конкурсі тоді відмовилась Росія.

Джамала на Євробаченні-2016 – 1944: відео

 

2017 – конгрес ПЕН у Львові

Відомій Міжнародній організації ПЕН цьогоріч виповнюється аж 100 років! А у 2017-му Україні пощастило прийняти гостей із-за кордону у Львові, аби звернувати увагу на проблеми, які виникли після окупації Криму та східних територій, а також війни. Темою конгресу у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка стала "Відстоювання правди у добу пропаганди". Президент PEN International Дженніфер Клемент тоді зазначала, що для організації дуже важливо перебувати в Україні і говорити про захист свободи слова, правди та літератури. Варто зазначити, що Український ПЕН виникнув у 1989 році – на зламі СРСР. Першим президентом організації став поет Микола Вінграновський. Метою ПЕН є створення комфортного середовища для письменників з усього світу, а також захист свободи слова. 

2017 – премія "Золота Дзиґа"

Після повалення режиму Януковича та зміни уряду в українському кінематографі настав час для великих змін – на ринок почали виходити стрічки українських режисерів. Відтак, з'явився сенс створити національну кінопремію, де нагороджуватимуть найкращих режисерів та акторів почесними нагородами. Засновником премії стала Українська кіноакадемія, яка теж була створена у 2017 році. До слова, представники з цього об'єднання щороку визначають, які фільми подаватимуться на премію Оскар в номінації "Найкращий фільм іноземною мовою".

З 2017 року до сьогодні "Золота Дзиґа" проходить у готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv у Києві, де збираються провідні кіномитці України. Під час першої церемонії нагородження у 2017-му в Україну приїхав польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі – лауреат Каннського фестивалю у 1980 році. Станом на 2021-й рік, визначення переможців для нагородження відбувається у 22-х номінаціях, найважливіші з яких – "Найкращий режисер", "Найкращий фільм", "Найкращий актор та акторка".

2018 – рекорд пісні "Плакала" KAZKA

"Поплакала і стоп! Фіалка розцвіла...", – напевне, немає такої людини в Україні, яка б не чула рядків з пісні "Плакала" молодого гурту KAZKA. А ви на хвилинку задумайтесь, що цей хіт прослухали мільйони людей по всьому світу, адже станом на серпень 2021 року його прослухали 380 мільйонів разів лише на відеохостингу YouTube! Цього досі не вдавалось добитись жодній іншій пісні українською мовою. Коли хіт гурту KAZKA вийшов у травні 2018 року, ніхто не розраховував на такий успіх, втім, пісня очолила музичні рейтинги в десятці країн, а кліп потрапив у список 100 найкращих кліпів на YouTube. Пісня "Плакала" також відзначилися в рейтингу найпопулярніших треків України за версією Apple Music та потрапила у всесвітній перелік 10 найкращих пісень платформи Shazam, посівши 9-те місце. 

2018 – "ДахаБраха" в рекламі Бекхема

У це важко повірити, але так, пісня українського етногурту промайнула у кліпі всесвітньо відомого футболіста Девіда Бекхема. Британець вирішив використати пісню "ДахаБраха" під назвою Sho Z-Pod Duba у рекламі власного бренду House 99. Це було досить незвично, з огляду на те, що бренд Бекхема спеціалізується на продуктах для чоловіків, що включають засоби і інструменти по догляду за шкірою і волоссям. Втім, це принесло гурту ще більшу славу та впізнаваність попри їхню насичену гастрольну програму за кордоном.

Зазначимо, що колектив було створено ше на початку 2000-х років у театрі "дах", ініціатором якого був Владислав Троїцький. Ніна Гаранецька, Ірина Коваленко, Олена Цибульська, а також Марко Галаневич – стали незмінними учасниками гурту. Вони виконують композиції українською, кримськотатарською, англійською, німецькою, російською мовами. Хто ще не чув їхнього репертуару – наполегливо рекомендуємо послухати.

Пісня Sho Z-Pod Duba у рекламі Девіда Бекхема: відео

 

2019 – нове обличчя українського репу – Alyona Alyona 

У 2018 році українські меломани дізнались про прецедент в історії української музики – Альона Савроненко (справжнє ім'я артистки) випустила перший відеокліп "Рибки", автором якого стала сама. Відео спричинило "вибух" у соцмережах і після цього про Alyona Alyona дізнались в усій Україні. На хвилі популярності вона випустила ще кілька успішних хітів, а в 2019 році про неї дізнались найбільші світові ЗМІ.

• Американське видання Vogue назвало її найнесподіванішою зіркою репу; 
• The New York Times віднесло артистку у список 15 молодих артистів європейської сцени, на яких варто звернути увагу, порівнявши її з американкою Азалією Бенкс; 
• Alyona Alyona увійшла до щорічного списку видання Forbes "30 до 30", де публікують найбільш перспективних європейців до 30 років;
• Реперку також номінували на європейську музичну премію Music Moves Europe Talent Awards 2021, де окрім неї потрапили ще 14 виконавців з інших країн, та отримала приз симпатій від слухачів.

2019 – серіал "Чорнобиль" від HBO

Одна з найвідоміших у світі телевізійних компаній HBO, яка стала автором серіалу "Гра престолів", зацікавилась трагічною історією Чорнобильської аварії у 1986 році. Тому разом з британською компанією Sky Atlantic створила п'ятисерійний мінісеріал про події після вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції. Сценаристом став Крейг Мезін, а режисер – Юган Ренк. Чимала частка спогадів для сюжету була взята зі спогадів жителів Прип'яті, що розповідались у книзі Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва". Зйомки проходили у Литві та Україні.

Стрічка отримала шалене схвалення від кінокритиків, глядачів та істориків, які "похвалили" знімальну команду за правдиве зображення тогочасних подій. Серіал "Чорнобиль" отримав два "Золотих глобуси" у номінаціях "Найкращий мінісеріал або телефільм" та "Найкраща чоловіча роль другого плану серіалу, мінісеріалу або телефільму" (Стеллан Скашгорд).

Серіал "Чорнобиль" від HBO: відео трейлеру

 

2019 – косівська кераміка потрапила до ЮНЕСКО

Поки Україна очікує на занесення національної страви "борщ" у список ЮНЕСКО, у 2019 році відбулась ще одна "перемога" – на засіданні ЮНЕСКО в Колумбії косівську кераміку внесли у перелік світової нематеріальної спадщини. Гуцульська кераміка зародилась ще у XVIII столітті у місті Косові на Прикарпатті. Її особливість полягає у техніці виготовлення, яку називають "ритування" або "гравіювання". На ній часто можна побачити мотиви із життя гуцулів у Карпатах – випасання овець, весілля, гру на цимбалах та трембіті. Найбільш притаманними кольорами для косівської кераміки є зелений, жовтий, коричневий та білий.

2020 – Netflix "українізувався"

Не менш важливим кроком для популяризації української мови в світі кінематографу стала угода стримінгового сервісу Netflix із двома студіями дубляжу в Україні. Ними стали Postmodern Postproduction і "Так Треба Продакшн", отримавши найвищий партнерський статус Gold. Першим повнометражним фільмом з українською озвучкою та субтитрами став бойовик Outside the Wire ("Поза дротом"), прем'єра якого відбулась 15 січня 2021 року. У ньому розповідаються про події в Україні між проросійськими бойовиками та місцевим опором. Варто додати, що українські субтитри до певних серіалів або фільмів Netflix глядачі могли бачити ще з 2016 року.  

"Поза дротом" – оригінальний трейлер фільму Netflix

 

2020 – українка отримала Оскар

На всесвітньо відомій кінопремії Оскар вперше за історію незалежної України заповітну статуетку отримала українська продюсерка Олена Андрейчева. Сталось це 10 лютого 2020 року у Лос-Анджелесі під час нагородження за "Найкращий документальний короткометражний фільм" –  "Навчитися кататися на скейтборді в зоні бойових дій (якщо ти дівчина)". Цей фільм також отримав нагороду на премії BAFTA-2020 у Великій Британії.

Олена Андрейчева народилася в Києві, але з 11-річного віку живе у Лондоні. Там вона працює над розвитком британського телебачення та створює гостросюжетні стрічки на теми позбавлення волі, торгівлі людьми та імміграції. Вона працювала над створенням фільмів для ВВС, National Geographic, Discovery та інших провідних світових телеканалів та продакшн-студій.

2020 – започаткування аудіогідів українською мовою

Не менш важлива подія в культурному середовищі відбулась у 2020 році, коли перша леді України Олена Зеленська ініціювала проєкт зі створення аудіогідів у найбільших музеях світу. Перший аудіогід з'явився у червні 2020 року у віденській галереї Альбертіна, другий – у вересні того ж року у віденському Музеї історії мистецтв, третій – у Віденському будинку мистецтв в Австрії (Музей Гундертвассера). Зараз українську мову можна почути під час "аудіоекскурсій" у 27 музеях по всьому світу: Версалі (Париж, Франція), в Колізеї (Рим, Італія), Лондонському Тауері (Лондон, Велика Британія), музеї Сергія Параджанова (Єриван, Вірменія) та в інших. 

2021 – прорив Go_A на Євробаченні

Про український етнофольк-гурт Go_A не чув хіба що ледачий, особливо після успіху колективу на Євробаченні у Нідерландах. У 2020 році музиканти повинні були представити Україну на конкурсі, але на заваді стала пандемія коронавірусу. Тому їхню "переможну" на Нацвідборі пісню Solovey довелось змінити на не менш успішну SHUM. У травні 2021 року гурт Go_A відправився на конкурс та спричинив там справжній фурор – вони зайняли 5 місце на конкурсі, але за глядацькими голосуваннями посіли друге місце після італійського гурту Måneskin.

Втім, по приїзду колективу додому про Go_A почали дізнаватись лише більше! 

• Go_A увійшов у список 10 найкращих виступів Євробачення-2021 за переглядами на YouTube;
• Всього за місяць пісня SHUM підкорила світові чарти Spotify та iTunes і посіла 1 місце у світовому рейтингу вірусних композицій;
• Гурт увійшов у престижний список Billboard 200 та посів 80-ту сходинку з піснею SHUM – це перша україномовна пісня, яка потрапила у рейтинг за всю історію;
• Пісня Go_A також підкорила чарти Spotify у різних країнах: в Італії, Австралії, Литві, Нідерландах, Бельгії, Ізраїлі, Ісландії та Данії.

Go_A – SHUM у фіналі Євробачення-2021: відео

 

2021 – українська диригентка на Байротському фестивалі

Ще одним культурним досягненням відзначилась українка Оксана Линів, яка відкрила Байротський фестиваль у Німеччині. Вперше за 145 років українка мала змогу диригувати на одному з найпрестижніших фестивалів Європи. Жінка взяла участь в постановці опери "Летючий голландець". Минулоріч українка удостоїлась звання "Найкращої диригентки 2020" в Німеччині. Варто додати, що Оксана Линів також свого часу стала першою жінкою на посаді головного диригента Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац, а також є засновницею та художньою керівницею фестивалю LvivMozArt.

2021 – Клопотенко змінює гастрономію

Український шеф-кухар та кулінарний експерт цьогоріч увійшов до міжнародного рейтингу 50 Next – це список від організаторів рейтингу The World’s 50 Best Restaurants, у який включають новаторів у сфері гастрономії до 35 років. Євген Клопотенко став першим представником від України за всю історію, які потрапляли до рейтингу. Його відзначили за "поліпшення гастрономічної культури в Україні та популяризацію української кухні у світі".

До слова Краще говорити українською з помилками, аніж російською, бо страшно, – Клопотенко дав поради

Переможець проєкту "МастерШеф" і справді є дуже впливовим та прогресивним діячем не лише у сфері гастрономії. Кілька років тому він повністю перейшов на українську мову спілкування, часто піднімає у соціальних мережах гострі теми щодо політики, мови, культури та не соромиться власної щирості та безпосередності. Він також став одним з представників реформи харчування у школах разом з Оленою Зеленською – вже з 1 вересня 2021 року учні зможуть харчуватись за зразком меню Клопотенка.

Найкращі культурні досягнення за останні 30 років в Україні / Інфографіка 24 каналу