Які методи використовувала більшовицька влада, аби знищити кобзарів
Здавалось дивним, чим ці мандрівні музиканти могли викликати такий гнів у радянської влади. Часто сліпі, тож із поводирями вони ходили від села до села, виступаючи на базарних площах, біля церков.
Ліричні думи цих старців про героїчне минуле, або ж на релігійну тематику явно не вписувались у рамки ідеології, яку активно нав’язувала країна рад.
Читайте також: Як американка із ексцентричної багатійки перетворилася на дослідницю українського Полісся
Проти кобзарів розгорнули системний план ліквідації, розписаний на кілька років уперед.
Виявити через бюрократичні вимоги
Для початку потрібно було зрозуміти масштаб їхньої діяльності, а для цього видали постанови "Про обов’язкову реєстрацію музичних інструментів у відділах міліції та НКВС" та "Затвердження репертуару". Відтепер кожному кобзареві потрібно було отримати дозвіл на свою діяльність, інакше його прирівнювали до жебрака.
Кобзарі
За найменше порушення – кидали за ґрати, відправляли в ГУЛАГ або ж конфісковували кобзи. Тоді українці заступилися за своїх музикантів – почали переховувати їх, тож радянській владі довелося змінити тактику.
Пропаганда
Аби викорінити прихильність українців до кобзарів, газети зарясніли заголовками "Пильніше контролюйте кобзарів!", "Кобза – музична соха!". Доєдналися і лояльні до Кремля письменники, які вмить охрестили музикантів "скигліями" чи навіть "смердючими недоносками".
Кожному кобзареві потрібно було отримати дозвіл на свою діяльність
Докладали всіх зусиль, аби їхній романтичний образ перетворити на старих дідуганів, чиї пісні вже неактуальні та й зрештою нікому не цікаві.
Які ще схеми організовували більшовики, аби знищити музикантів – дивіться у програмі "Зроблено в Україні".