Я не розділяю ці дві сфери: вокаліст гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк про музику та літературу

Про самоізоляцію, поєднання письменницького та музичного життя, мітинг під Кабміном, пісню на трьох мовах та роман "Рок-н-рол" про за лаштунки українського шоу-бізнесу – читайте у матеріалі.

Читайте також Участь в "Голосі країни" та творчість кавер-гурту A'story band: інтерв'ю Анни Боршовської

Як з'явилася ідея написання роману "Рок-н-рол"?

Це мій другий роман, який я написав минулого року. Ідея з'явилася неочікувано, під час вечері з дружиною. Я поділився з нею думками: "Що, як написати історію про вигадану рок-банду, більшість музикантів якої закохуються в одну жінку? Що тоді відбудеться з цим гуртом? Що переважить: дружній інтерес чи інтерес почуттів?". Деякий час я обдумував цю ідею, все це переросло у більшу історію, у центрі якої був вигаданий гурт, його злети та падіння. З'явилися якісь центральні образи. Роман починається з того, що на березі Дніпра, на Трухановому острові, одного ранку знаходять тіло океанського кита. Вся країна і світ приголомшені, адже невідомо звідки у річкових водах є океанський кит. Не буду спойлерити, що це за кит і звідки він там взявся. Майже дев'ять місяців я обдумував ідею, а роман писав протягом трьох місяців.

Сергій Мартинюк презентував новий роман у Львові / Фото Олена Одлежук

Ви довели, що не тільки талановитий музикант, а й чудовий письменник. Як вдається поєднувати музику та літературу і досягати успіху в обох сферах?

Я не розділяю ці дві сфери, для мене вони взаємозалежні. Чимало пісень "Фіолету" натхненні книгами і кіно. Той самий "Ловець у житі" Джерома Селінджера надихнув мене щонайменше на три-чотири пісні з нашої творчості. Відповідно, на книги мене дуже часто надихає музика. В романі "Рок-н-рол" перед кожним розділом є пісня-епіграф. І так чи інакше все поєднується між собою. Та і пишу я з музикою. На робочому столі є вініловий програвач, намагаюся все це поєднувати, тому навіть не розділяю. Врешті-решт, саме "Фіолет" і та база шанувальників, яка з'явилася, в один момент дозволили подумати мені, що я нарешті дозрів сісти і написати щось, що буде цікаво людям. Мене ще часто питають, що для мене важливіше, від чого я відмовився б на користь чого. А для чого відмовлятися? Мене все влаштовує.

Пісню "Залишимося друзями" Ви представили на трьох мовах. Чому прийняли таке рішення?

Все вийшло природно і, водночас, несподівано. Пісню я написав наприкінці минулого року в Барселоні. Там чимало вуличних музикантів, у місцевих кабаках грають хлопці запальні на трьох гітарах з контрабасом. Десь там народилася ця специфічна мелодія. Писав я її звісно українською мовою, але коли настав момент запису, то зрозумів, що хочу спробувати ще й іспанською записати. Оскільки цього року для нас знову відновилася можливість приїжджати в Білорусь з концертами, бо для мене був в'їзд певну кількість років забороненим, вирішили ще й білоруською записати. Мова для мене близька, це вже далеко не перший трек "Фіолету" білоруською. Це все робилося ще до теперішніх подій в Білорусі, які змінили наше ставлення до братів-білорусів, які зараз виходять на мітинги. Пісня літня, легка. Це достатньо абстрактна історія, у якій важливий не текст та історія, як настрій, що сьогоднішній день давайте проживати з кайфом, бо хто його знає, що там буде завтра.

"Фіолет" – "Залишимося друзями": дивіться відео онлайн

Пандемія коронавірусу залишила неабиякий слід у житті багатьох людей. Зокрема, артисти та їх команди залишилися без роботи. Як Ви розвивали творчість на карантині?

На творчість він навряд чи вплинув, а от на відсутність концертів, постійного джерела заробітків, з чим наша сфера стикнулася, то він вплинув серйозно. Дмитро Шуров у своєму щемливому дописі писав, що частина його музикантів змушені згадувати, що таке ріелторство чи чимось подібне. Але ми не покладали рук. Записали і видали кілька нових синглів. Разом із гітаристом записали альбом аудіопоезій. Це була та річ, до якої в мене руки не доходили. Умудрився на карантині третій романчик написати. Він невеликий, але це буде завершальна книга в трилогії: "Капітан смуток", "Рок-н-рол" і "Король дощу". Герої перетинаються так чи інакше, частина їх емігрує від історії до історії, тому я в хорошому тонусі. Звісно, що були матеріальні виклики, але ми з дружиною справилися з ними і справляємося до тепер.

Сергій Мартинюк розповів про роман "Рок-н-рол" на "Молодвіжі" / Фото Олена Одлежук

3 вересня відбувся мітинг, організований, представниками шоу-бізнесу та івент-сфери, – щоб "достукатись" до Кабінету Міністрів та дозволити проводити концерти у безпечних умовах. Що Ви думаєте з приводу того, що творча івент-індустрія досі перебуває на карантині?

Я не підтримую подвійних стандартів, що присутні в нашій країні. Не підтримую того, що під егідою влади у багатьох містах проводилися величезні виступи за кількістю людей без дотримання норм, а робити концерти на 200 людей, хоча б камерні в клубах, заборонено. Не заборонено продавати повну посадку літаків, Укрзалізниці, проводити заходи, а відкрити ресторани і паби не можна. В кожного артиста своя специфіка виступу і всього іншого, але хочеться адекватного та справедливого рішення. В стрічці соціальних мереж постійно з'являються новини, де з ініціативи влади відбуваються величезні концерти до Дня міста тощо, а сольні концерти набагато менші за масштабом – забороняються. Хочу, щоб до нас ставилися з повагою.