Попелюшка Грейс Келлі: історія однієї принцеси

За життя їй судилося стати іконою стилю, для багатьох такою вона залишається і сьогодні. Заміжжя із принцом Реньє ІІІ поклало на її плечі колосальну відповідальність: жінка не повинна була суперечити високому статусові, який передбачав вірність коханому чоловікові, трьом дітям і честь державі. Однак він ще й означав кінець кінокар'єри. Вона свідомо розуміла, що до зйомок у Голлівуд їй більше не повернутися, але й підсвідомість промовляла: "Від себе не втечеш". Мабуть, роки, коли Грейс шукала баланс між цими гранями, або таки схилялася до однієї з них, були найбільш переломним моментом у її житті.

Читайте також: Не Меган Маркл єдиною: топ-5 принцес, якими захоплюється світ

Але вибір Келлі, все ж, зробила: надскладний, проте справедливий… І він також став визначальним у її творенні самої себе та виявом сильного характеру. Безумовно, хочеться глибше зануритися в історію, що до сьогодні дивує, хвилює та надихає.

Моє казкове життя далеко не казка,
– Грейс Келлі, актриса Голлівуду, принцеса Монако.

Грейс Келлі

Особлива з раннього дитинства

У сім’ї, де народилась Грейс, релігією був спорт. Гени досягати висот мали б передатися усім чотирьом дітям родини Келлі. Адже їхній тато свого часу завоював три золоті медалі в академічному веслуванні, а мама була першою жінкою, яка викладала фізкультуру у Пенсильванському університеті.

Однак маленька Грейс зі самого дитинства не "вписувалася" у сімейне коло: тренування, які влаштовували батьки, не лежали дівчинці до душі, вона охочіше читала книги та гралася із ляльками. Тому спортивні надії сімейство покладало на сестер Грейс – Пеггі та Лізанну. Відтак майбутня княгиня із полегшенням зітхнула та продовжувала насолоджуватися життям у розкішному котеджі на Генрі-Авеню у Філадельфії.

Ні, аристократського коріння вона не мала. Достаток сімейства був заслугою її батька, якого природа наділила амбіціями. Паралельно спортивній кар’єрі Джон Брендан Келлі-старший заснував фірму, що займалася будівництвом, і почав отримувати значні прибутки. Свій перший мільйон він заробив у 34 роки. Вже будучи принцесою Монако, на запитання журналістів про статок свого батька, жінка лукаво відповідала: "Не знаю, чи є він мільйонером".

Фінансові ж експерти таки зарахували Джона до числа заможних американців, адже оцінили статок чоловіка майже у 20 мільйонів доларів. Поки економісти підраховували доходи сімейства Келлі, майбутня зірка Голлівуду не піддалася вмовлянням батьків вступити до Беннінгтонського жіночого коледжу. Там вона провалила іспит з математики і, радіючи цьому, одразу стала студенткою Американської академії драматичних мистецтв. У цьому їй допоміг дядько Джордж Келлі, який був відомим драматургом та одержав за свої роботи Пулітцерівську премію. Однак Грейс потрібно було попрацювати над голосом, адже говорила вона "в ніс". До такої поради дівчина дослухалася та разом із викладачами ставила вимову. А ще насолоджувалася незалежним життям. Адже, виїхавши до Нью-Йорка, потенційна кінозірка нарешті вирвалася з-під опіки батьків, які виховали її у дусі пуританства.

А потім було кіно

Та перед цим дівчині доводилося підробляти манекенницею і фотомоделлю, аби оплатити навчання (можна припустити, що батько, який не схвалив акторського вибору своєї доньки, навряд чи оплачував їй уроки в Академії).

Згодом блондинка із фарфоровою шкірою, високими вилицями, великими очима та чудовою фігурою приваблювала все більше фотографів. Тепер не вона просила їх зробити світлини, а вони самі ставали у чергу, щоби створити для Грейс певний образ. І у чимало таких, тоді ще студентці, вдавалося прекрасно входити, адже свого часу Келлі стала обличчям глянців "Redbook" та "Cosmopolitan", рекламувати ювелірні прикраси, вечірні сукні, хутро та спортивний одяг. На зйомки вона їздила до Парижа, Французької Рив’єри, Лондона та навіть на Бермудські острови. Їй пощастило бути у числі моделей, яким платили за зйомки. І частину зі заробленого вона надсилала батькам у Філадельфію, аби не бути для них тягарем.

Паралельно такому заробітку дівчина невтомно працювала над акторством і до кіноролей зуміла підготувати солідний плацдарм театральних і телевізійних навичок. Згодом Грейс помічають в Голлівуді. Режисер Стенлі Крамер якось віднайшов проби дівчини на головну роль у стрічці "Таксі", яку їй так і не дали, і одразу зрозумів, що Грейс впишеться у вестерн "Рівно опівдні". Там дівчина зіграла з відомим на той час актором Гаррі Купером.

У 1953-ому їй дістався образ Лінди в кінокартині "Могамбо", а через рік фільм "Дівчина зі села" приніс молодій акторці жаданого Оскара. Все тому, що тогочасних критиків не залишили байдужими щирість та загадковість, які Грейс вдало поєднувала під час зйомок. Натомість режисери сьогоднішні присвоєння статуетки для Келлі вважають абсурдом, мовляв, нагороду мала отримати Джуді Гарленд, яка зіграла у "Народження зірки". Достеменно невідомо, хто з кінокомісії твердо вирішив віддати Келлі Оскара, забравши його нібито в іншої акторки. Проте пізніше сама Грейс зізнавалася, що після того, як одержала нагороду, не була щасливою. "Отак ми і сиділи разом після ночі церемонії: тільки я та Оскар, і нікого більше. Це було так жахливо, ще ніколи я не почувалась такою самотньою".

Келлі отримала Оскара

Муза для Альфреда Хічкока

Від депресії, що була пов’язана зі самотністю, відсутністю міцного та надійного чоловічого плеча, актрису, можна сказати, врятував Альфред Хічкок. Режисер трилерів і майстер саспенсів був першим, хто помітив у Грейс дар відмінно вживатися у роль дівчини-авантюристки. Згодом і сама вона зрозуміла, наскільки важливою для неї є співпраця саме із цим творцем фільмів, який шукав у ній натхнення. Не помилився Хічкок тоді, коли віддав Келлі ролі у стрічках "У випадку вбивства набирайте "М", та "Вікно у двір". Адже саме ці кінороботи досі вважають найкращими у кар’єрі режисера.

Вона наче вулкан під снігом. Її холод приховує жар пристрасті,
– казав про перспективну акторку Альфред Хічкок.

Грейс та Альфред Хічкок

І справді, ангельський лик акторки прикривав собою її жагу до пригод, інтриг і палкого кохання.

Кохання Грейс

Звісно, і перед цим прихильників у Грейс вистачало: від викладачів у кіноакадемії і модельєрів до колег по знімальному майданчику. Свого часу її руки просив навіть шейх Ірану Пехлеві. Частина романів і справді могли закінчитися шлюбом, якби не сімейство Келлі, яке, незважаючи на дорослий вік своєї доньки та пік кінокар’єри, все ж намагалося стримати її від, на їхню думку, помилок.

Читайте також: Зіпсована корона: скандальні шлюби та гучні розлучення у королівській сім'ї Великобританії

Та й сама доля ніби нашіптувала цій прекрасній жінці: "Не поспішай, твоє щастя ще попереду". Ним став принц Монако Реньє ІІІ. День, в який вони зустрілися, для обох хоча і був доленосним, але почався кепсько: у князя дрібних проблем вистачало зі самого ранку, через що він був у не найкращому настрої, а Грейс по дорозі на зустріч із ним потрапила в невелику аварію. Приводом їхнього знайомства було фото, на якому Грейс Келлі, яка очолювала голлівудську делегацією на Каннському фестивалі, тиснула руку монакському правителеві. Ідея такої концепції обкладинки належала фотографові видання "Парі Матч" П’єрові Галанту. У захваті від неї ні Грейс, ні Реньє не були.

Однак згодом зрозуміли, що буквально осяяли день один одного. Між ними розпочався жвавий епістолярний роман, що тривав півроку. Серце голлівудської зірки не залишилось байдужим до листів принца, в яких було помітно, що він не лише хоче завоювати прихильність Грейс своєю галантністю, а є справжнім інтелектуалом. А вже під час різдвяних свят у 1955 році Реньє особисто прилетів до батьків Келлі, щоби сказати: "Нарешті я знайшов свою принцесу!" Джек і Маргарита роздумували і над цим вибором доньки, однак таки дали згоду та благословили пару.

Подія століття

Пишне весілля Грейс і Реньє зіграли 18 квітня 1956 року у карликовій країні Монако. Церемонію у соборі святого Миколая транслювали мало не по всій Європі, за нею стежили 30 мільйонів глядачів, а біля церкви вже зібралися десятки журналістів і фотографів, аби зробити світлини, що потім прикрасили обкладинки глянців.

Весілля Грейс Келлі

Зрештою, увага була прикута більше до самої принцеси, яку у пишну із мереживом сукню одягнула оскароносна дизайнерка Хелен Роуз. Натомість золотом шитий мундир князя, дизайн якого розробив він сам, розкритикували.

Цей весняний день преса назвала "весіллям століття", а от самій Грейс він здавався найжахливішим у її житті, незважаючи на те, що протягом вінчання було кілька моментів, що її зворушували. Молода дружина його величності настільки втомилася від публічних речей, що рік після весілля принципово не читала жодних статей про себе та свого чоловіка.

Грейс і Реньє

А після нього – noblesse oblige

Що в перекладі із французької означає "статус зобов’язує". І перше, із чим "завдяки" йому довелося попрощатися – кінокар’єра. Хоча її наставник Альфред Хічкок спокушав тепер уже княгиню на нову роль, вона відмовлялася, бо намагалася впоратися із найскладнішою.

Головне – будь у фокусі, не випадай із кадру,
– сказав він своїй музі, маючи на увазі уже не акторську, а життєву гру.

Після весілля Реньє не лише заборонив їй грати у кіно, а й наказав, аби у Монако не показували стрічки з її участю. Тим часом поява голлівудської зірки позитивно вплинула на фінансовий стан князівства, адже до маленької держави ринули сотні тисяч туристів з Європи, в тому числі багаті. Жителі ж Монако нову княгиню прийняли одразу. І не лише тому, що вона вміла робити гладкими гострі кути на переговорах чоловіка з високопосадовцями Заходу та Сполучених Штатів, а й охоче ішла на контакт із громадськістю.

Подейкують, що потиснути їй руку під час свят, які влаштовували у країні, міг кожен. До слова, активно Келлі почала займатися і благодійністю. Зокрема, під час першої зими, яку княгиня провела у Монако, вона започаткувала Різдвяну ялинку для усіх дітей князівства. Ще більше полюбили Грейс Келлі тоді, коли та народила спадкоємців трону: сина Альбера ІІ і дочок Кароліну Маргариту Луїзу та Стефанію. До образу ідеальної дружини першої особи держави додавався й елегантний стиль: вона носила одяг пастельних тонів, їй личили широкі капелюхи, намиста із перлин, довгі шалі, а образ підкреслювали модні на той час великі сонцезахисні окуляри. Тримати планку вдавалося, однак не без труднощів, що почалися у княжому шлюбі після десятка років спільного життя.

Грейс народила трьох дітей

Без перепон не обійшлося

Із часом князь Реньє ІІІ ставав замкнутішим, відмовлявся від участі у світських подіях, більшу частину дня проводив у своєму кабінеті, розділяючи самотність з домашніми улюбленцями. Натомість у свої 40 Грейс почала впадати у депресію: її краса поволі гасла, до кіно вона остаточно не повернулася, дратувала надмірна увага з боку преси, чомусь більшало ворогів і меншало спілкування з жителями Монако, а діти, які вже встигли підрости, дещо розчаровували. Старша дочка Кароліна мала скандальний шлюб за плечима, інша росла "пацанкою" і ганяла на мотоциклі, а син Альбер не цікавився нічим, окрім спорту (хоча зараз одружений на тенісистці) та дівчат. Келлі відчувала, що образ ідеальної сім’ї, який вона творила роками, поволі розвалювався. Хоча сама княгиня трималася мужньо, на публічність не виносила свого розчарування. Ще говорять, що після таких труднощів Келлі завела коханця у Парижі, паралельно брала участь у поетичних фестивалях, намагалася заснувати драматичний театр у Монако, чого, на жаль, не сталося…

Про неї не забули

Смерть княгині, що заскочила її у 52 роки у власній автівці, була важким ударом і для сім’ї, і для країни, в якій Келлі обожнювали. Сонячного вересневого дня 1980 року, прагнучи наодинці поговорити про подальшу професію своєї доньки Стефанії, княгиня сіла за кермо сама, хоча все княже життя надавала перевагу водієві. Чи то не вписавшись поворот через швидкість, чи через інсульт, разом зі своєю дитиною Грейс потрапила в аварію. Обох госпіталізували. Стефанія вижила, а княгиня впала в кому, наступного дня її відключили від апарату штучного життя.

Прощалися із Келлі знаменитості та монархи з Європи й Америки, ридали на вулицях люди, своїх сліз не приховував і Реньє ІІІ.

Боже, не запитую у тебе, чому ти забрав її, але дякую, що дав нам Грейс,
– промовляв він.

Грейс Келлі

Коли після смерті княгині Монакської минуло 25 років, правління держави випустило у її честь монету. На реверсі двох євро вигравіювали Грейс Келлі – з її улюбленою зачіскою – зібраним волоссям, та сережках із перлинами. З нагоди пам’ятної дати шестеро американських дизайнерів – Оскар де ла Рента, Кароліна Еррера, Ральф Лорен, Зак Позен, Ральф Руччі та Віра Вонг, створили сукні, для яких княгиня була джерелом натхнення. Унікальні плаття пішли з молотка, а виручені гроші передали Культурному фонду принцеси Грейс. У 2014 році Голлівуд презентував картину "Принцеса Монако" французького режисера Олів’є Даана, головні ролі в яких зіграли Ніколь Кідман і Тім Рот. Фільм об'єднав п’ять країн: Бельгію, Італію, Францію, Монако та США. Зокрема, зйомки вели у французькому Ментоне, в "Казино" Монте-Карло у Монако та італійській Генуї. Однак королівська родина Грімальді про фільм висловилася категорично. Принц Альберт ІІ обурився, що після показу його батька сприйматимуть як "несправедливого правителя, який контролює свою дружину". Тому на прем’єру члени знатної сім'ї так не з'явилися.

Все, про що я мріяла – це знайти своє місце, кохати і бути коханою – без сумнівів, оцінки та умов, це була б моя чарівна казка,
– говорила Грейс Келлі.

Точно не можемо бути впевненими у тому, чи становище зобов’язало стати на сторону держави, чи, все ж, поклик душі та усвідомлене розуміння того, що таким чином створюється благо як собі, так і суспільству. Та, мабуть, в житті цієї жінки були моменти, коли на всі норми та межі їй хотілося начхати та рвонути в Голлівуд, аби бути актрисою й не відчувати гніту княжих обов’язків. Грейс справляла враження природженої аристократки, але титул і статус у суспільстві зробили своє: не дали їй щастя, не видали гарантію на це почуття, а голлівудська актриса та всіма обожнювана княгиня до цього не була готовою.