У тіктоці віруситься пісня "Чоловік Герасим": як народна композиція отримала нове звучання
У мережі набуває популярності українська народна пісня "Чоловік Герасим". У тіктоці з'являються нові звучання автентичної композиції.
Забуті українські народні пісні стають трендами соціальних мереж. Цього разу в тіктоці віруситься композиція "Чоловік Герасим", повідомляє 24 Канал.
До слова Оновлений трек на Євробачення і шароварщина в піснях: музичні новинки березня
Вперше пісня "Чоловік Герасим" з'явилась на просторах інтернету у виконанні народного хору села Козацьке Чернігівської області завдяки проєкту polyphonyproject у 2018 році. Вона зібрала майже 200 тисяч переглядів та чимало позитивних коментарів.
"Чоловік Герасим" у виконанні хору: дивіться відео онлайн
Та нещодавно пісня знову стала популярною. Композицію не тільки поширювали у її попередньому вигляді, але й переробляли й творили нові ремікси. Один із найпопулярніших – у виконанні D1VINE & Shad0w, що зібрала на ютубі близько 70 тисяч переглядів.
D1VINE & Shad0w – "Чоловік Герасим": слухайте онлайн
Трек хвалять у соцмережах та знімають відео під пісню:
- "Нарешті в топах чартів моя улюблена музика";
- "Дуже круто! Бабусям віка та здоров’я";
- "Більше б музики в такому стилі. Кайф для вух";
- "Тільки очистила голову від парової машини. А тепер Герасим на черзі";
- "Просто неймовірно".
Текст пісні "Чоловік Герасим"
Пісня "Чоловік Герасим" набуває різних значень у залежності від тексту, який може бути іншим в різних регіонах. Там мовиться про тяжку долю жінки. Вона розповідає про те, що повинна прясти з конопель – це важка фізична праця. І попри її тяжку роботу, чоловік б'є жінку. Але вважають, що рядки про "биття" також стосуються пряжі, яку потрібно було вибити.
Чоловік Герасим, а я твоя кудла,
Через твої конопельки я трошечки схудла.
Чоловік, Герасим, ой дай мені раду,
Через твої конопельки навіки пропаду.
Чоловік, Герасим, ой дав мені раду ‒
Розорвана сорочина спереду і ззаду.
За що б'єш, за що б'єш, за якиї вчинки?
Чи я тобі не напряла за год три починки?
Один пряла до Роздва, другий ‒ до Миколи,
Третій лежить розпочатий до Святой Покрови.
Да й напряла полотна од порога до вікна,
Да й послала на воді – нехай білять лебеді.
Да й послала на воді – нехай білять лебеді.
Краща в мене сорочина, чим у тої попаді.
Як пойду я на лужок полотно стірати,
Сама сяду на кладочку, буду розміряти.
На все є, на все є, на підточку* не стає,
Як пойду я до куми, нехай кума оддає.
Ти, кумушка-голубушка, позич мені полотна,
Позич мені полотна, бо й на підточку нема.
Кума до куми ходила позичать мотовила.
На базар не ходила, матовила не купила.
– Гоп, кума, не журись, –
Шо напряла, шо наткала, у те саме уберись.