Катерина Кухар згадала, як друзі вивозили її дітей з України: "Йшли пішки 8 годин"

10 травня 2022, 10:00
Читать новость на русском

Джерело:

"Сьогодні"

Українська танцівниця Катерина Кухар пригадала, як близькі вивозили дітей у перші дні війни. Вона розповіла, що в той час була в стані шоку і безпорадності.

Українська прима-балерина Катерина Кухар 24 лютого була з чоловіком у Франції, а її діти – в Україні. Тому як тільки зірка дізналась про війну, неймовірно хвилювалась і чекала, коли друзі допоможуть вивезти нащадків.

Читайте також Маша Єфросиніна пригадала, як вперше відчула себе поганою матір'ю під час війни

Як Катерина Кухар забирала дітей з України

Все ускладнювало те, що син танцівниці був на Закарпатті, а донька Настя – у Києві разом з нянею.

Коли дзвонить близька людина, плаче в трубку і каже, що почалася війна, бомбардують Бориспіль – стан повного шоку та безпорадності. Я взагалі не розуміла, що робити, як мені дихати та рятувати дітей,
– зізналась Катерина Кухар.

"Час, коли ми намагалися вивезти дітей з України, був для нас пеклом. Ми забрали Тимура з угорського кордону, де ми й ночували з чоловіком. Син та куми йшли пішки 8 годин, бо черга з машин була 40 кілометрів. Ми забрали Тимура з кордону в день його народження (26 лютого). Коли я його зустріла, дуже сильно плакала".

Вже наступного дня вдалось вивезти й доньку Настю. Її привезла до кордону няня разом з друзями.

Настю з нянечкою вивозили мої друзі. Зламалася машина. Їхали через Білу Церкву, де все відбувалося в той момент – я дуже хвилювалася, думала, збожеволію. Вони ночували в якомусь старому будинку без світла, води, добиралися на перекладних. Я горіла у пеклі,
– розповіла Катерина Кухар.


Катерина Кухар з донькою / Фото з інстаграму зірки

Батьки знаменитості залишилися в Україні. Вони відмовляються ходити у бомбосховища, але сидять у найбільш безпечному місці в домі: "Вони сказали: "Це наш дім, ми тут будемо до кінця". Єдине, чим вони мене заспокоїли, це те, що вони поставили крісла у найбезпечнішій, на думку експертів, зоні квартири. Навіть відмовляються йти у бомбосховища, коли звучать сирени. Кажуть: "Все добре, слухаємо Арестовича, сидимо в кріслах, не хвилюйся".