Єфросиніна, Денисенко, Есхакзай: зірки про радянське ставлення до жінки у сучасній Україні

У сучасній Україні є чимало стереотипів, які залишилися ще з радянських часів. Важливою темою є проблематика ставлення до жінок. Що про це кажуть сучасні лідерки думок – дізнавайтеся в матеріалі 24 Каналу. 

Цікаво "Ваш тандем увійде в історію": українці розривають соцмережі через Юлію Саніну на Євробаченні

Активну феміністичну позицію займає співачка та інфлюенсерка Diana Gloster. Артистка протистоїть стереотипам, пов'язаним з гендером. У своїй пісні "Я у себе" Діана говорить про те, що найважливіша людина у своєму житті є сама жінка, та чому важливо не піддаватися соціальному тиску.

"Останнім часом я часто чую, що тема фемінізму дуже нав'язлива і проблеми давно не існує. Але хочу підкреслити – те, що відбувається в вашому оточенні, не завжди відповідає дійсності в масах. Основна перешкода, що стає на заваді будь-яким реформам і змінам у свідомості людей в тому, що наші батьки – діти радянського союзу. В ті часи було дуже жорстоке поділення на "чоловічу" та "жіночу" ролі у суспільстві, це настільки вкорінилося в свідомості людей, що стало частиною нашого менталітету. Сьогодні потрібно не лише виховувати ставлення чоловіків до жінок, але й жінок до жінок, докладати зусиль, щоб ми не засуджували одна одну, а навпаки підтримували. Фемінізм – не про ненависть і агресію, а про толерантність, повагу і здорові відносини між людьми", – коментує 

Diana Gloster – "Я у себе": дивіться відео онлайн

Які радянські стереотипи нині існують в сучасності і є проблемою, з якою зіштовхуються жінки в Україні?

Маша Єфросиніна: "Як людина, яка бореться з насильством над жінками, я досі абсолютно не можу зламати страшний, на мою думку, стереотип – засудження жінки за те, що її зґвалтували. Сьогодні ми стикаємося з тим, ніби вона сама спровокувала, а потім жінка, яка постраждала, яка слабша за чоловіка фізично, має заплямовану репутацію та абсолютно зруйновану психіку. Нам ще є багато над чим працювати в цьому напрямку".

Маша Єфросиніна / Фото пресслужби

Раміна Есхакзай: "Найпопулярніше – це порівняння суспільством чоловіка та жінки. Якщо жінка має високий дохід, то вона обов'язково має багатих батьків або це результат дії впливового чоловіка. Тобто, стереотипне мислення полягає в тому, що ніби жінка сама не може вивчитися, мати гарну освіту, пробивний характер і досягти успіху. Другий – якщо жінка кілька разів була заміжня та має дітей від різних шлюбів або веде активне життя, сповнене розваг, є поняття, що вона повія. Такий самий тип поведінки у чоловіка – це вважається нормою, його не принижують".

Таня Пренткович: "Вважається, що жінка має виховувати дітей і повністю організовувати побут, але зараз часто жінки і працюють, і заробляють більше своїх партнерів, і, на мою думку, в такому випадку побут і догляд за дітьми треба ділити порівну або наймати помічників. Я переконана, що щаслива мама – щаслива сім'я. А наповнена, реалізована жінка може своїм дітям і чоловіку дати значно більше!".

Lida Lee: "Жінка має терпіти. Мусить зберігати сім'ю заради дітей, на все закривати очі, виховувати дітей та бути "берегинею". Для мене ці стереотипи наче щось з іншого виміру. Жінка має точно таке саме право розвиватись, будувати своє майбутнє, мріяти, реалізовуватись і взагалі робити те, що вона хоче (якщо тільки не порушує закон)".

Наталка Денисенко: "Стереотип радянської жінки з плакатів, якого мені також важко було позбутися. Місце жінки – вдома на кухні, вона має займатися побутом і дітьми, ще й працювати на заводі. Цей радянський стереотип, здається, зберігся і дотепер. Я й сама потрапила під його вплив, жила з думкою, що це ж треба все встигати: дітей доглядати, працювати і по дому все робити, щоб бути такою гарною дружиною".

Навіщо треба підіймати тему фемінізму, і що це означає особисто для вас?

Маша Єфросиніна: "Я завжди говорю, що допоки існує стереотип, що феміністки їдять чоловіків, і рух сприймають, як боротьбу і ворожнечу з ними, про це потрібно розповідати. Суспільство повинно усвідомити, що жінка – це така сама особистість, з такими самими фізіологічними, ментальними та соціальними можливостями. Вся ця меншовартість і засудження різного роду вже давно мають бути поховані в радянських часах. Фемінізм – це, перш за все, рух за жінок, за їхні кордони та права, за місце в суспільстві й рівноправ'я".

Раміна Есхакзай: "Завдяки дівчатам, які боролися за права жінок, ми зараз маємо в сучасному світі права на рівні з чоловіками, але це не виключає проблему насилля над жінками та сексизм. Про фемінізм треба говорити, бо багато людей і досі вважають, що це начебто бажання жінки платити за себе в ресторані, ходити без макіяжу, з небритими пахвами тощо. Важливо говорити, що таке фемінізм насправді, а не те, що транслюють блогери та публічні люди, які не розібралися в цій темі".

Таня Пренткович: "Нам нав'язали, що феміністки – це жінки, які відмовляються голити ноги й ненавидять чоловічу стать, але це всього лише про рівність! У моєму житті були різні етапи: період "все сама", період "довести комусь", а зараз я про легкість. На мою думку, важливо вміти балансувати та не впадати в крайнощі. В роботі я одна, більш цілеспрямована, а вдома можу бути такою ніжною дівчинкою, яка геть не асоціюється з навіяним поняттям фемінізму".

Таня Пренткович / Фото пресслужби

Lida Lee: "Тему фемінізму треба підіймати, щоб люди розуміли, що це таке. Багато хто думає, що ми боремось за те, щоб бути "над" чоловіками, а не за рівні права. Для мене фемінізм – це про руйнування стереотипів. Жінка повинна тільки собі: бути щасливою, коханою, собою, мріяти та реалізовувати себе. Вона не повинна нічого терпіти та щось приймати, тільки тому, що вона жінка".

Наталка Денисенко: "Для мене фемінізм – це про впевненість кожної жінки в сучасному світі. Це рух, який відстоює захист її прав. Якщо чоловік погрожує або, наприклад, застосовує фізичну силу, вона мусить не боятися заявити про це публічно, і має повне право на захист та допомогу. Також жінка може бути першою на роботі на рівні з чоловіком, може жити так, як вважає за потрібне, має право голосу".

Яким чином, на вашу думку, можна викорінити радянські уявлення про жінку, та чому це важливо?

Маша Єфросиніна: "По-перше, виховання дітей за сучасними наративами. Зараз це відбувається дедалі частіше. Навіть моє покоління, яке зростало в радянських часах, вже зараз перебуває в трансформації, в розвитку. Також це постійна публічна риторика, чим і займаюся я та багато жіночих громадських організацій та лідерок думок. Жіночий голос сьогодні, нарешті, чути, бо багато десятиліть він був абсолютно німий, його придушували. Зараз він звучить – це треба визнати!".

Раміна Есхакзай: "Нам треба об'єднуватися та усвідомлювати, що є проблема приниження жінок. Ми повинні стояти одна за одну, бути силою і підтримкою, тому що критикувати ітак буде кому. А якщо кожна жінка буде для іншої подругою, надійною підтримкою, то все-таки буде легше зсунути сексизм і негатив з мертвої точки. І обов'язково потрібні гарні приклади успішних жінок, як наочне пояснення, що таке фемінізм і чому це важливо".

Таня Пренткович: "Хочеться, щоб у всіх був вибір, а не "підготована" доля, бо так жили наші бабусі чи мами! Щоб жінка могла обирати професію, ділити побут та виховання дітей, а може її чоловік, взагалі, готовий піти у декрет? Для мене головне – це мати вибір! Часто жінки через ці стереотипи не реалізовують себе, і в результаті живуть в залежних стосунках на утриманні чоловіка. Це страшно, бо що б не сталося, вона буде боятися піти від нього в нікуди".

Lida Lee: "Я вважаю, що допоможе час, базові цінності й прогресивна самосвідомість. Ми вже можемо бачити, що це питання гостро підіймається сьогодні. Є багато матеріалів у вільному доступі, щоб зробити для себе висновки. Я б ще запровадила окремий предмет в шкільній програмі для дівчат, де з початкових класів їм будуть розповідати про цінність жінки й про те, як бути щасливими, відчувати себе, будувати стосунки та інші важливі теми щодо самоідентифікації й становлення. Тоді буде менше травмованих жінок, які терплять з надією на зміни".

Lida Lee / Фото пресслужби

Наталка Денисенко: "Звичайно, говорити про це, показувати на своєму прикладі, що жінка може бути гарною та жіночною, і водночас сильною та незалежною. Добре, що існують такі спецпроєкти, завдяки яким ми можемо ще раз нагадати жінкам, що ми маємо право абсолютно на все та не є другим сортом".

Чи стикалися ви з проблемою дискримінації або стереотипного ставлення до себе?

Маша Єфросиніна: "Коли я працювала на телебаченні в парі з чоловіками, я завжди знала, що в мене в рази менша зарплатня, ніж у моїх партнерів. Це було на початку моєї кар'єри, але завжди обурювало настільки, що я робила все, щоб було навпаки, боролася і навіть не приховувала, що ніколи не буду безоплатним додатком до партнера. Скільки б я не працювала, як би не викладалася, і скільки б не було в мене проєктів чи концертів, в парі я завжди заробляла менше. Якось так по замовчуванню це відбувалося".

Раміна Есхакзай: "Коли мене вперше бачить незнайома людина, яка не знає, як я йшла до свого успіху, то вона буде думати, що мені допоміг наречений або заможні батьки. А якби я була чоловіком, наприклад, у сфері ютуб-блогерів, то не стикнулася би з такою кількістю упереджень і хейту. Не знаю, як зараз, але коли я була ще студенткою, то до жінок та молоденьких дівчат ставилися, начебто вони такі дурненькі, наївні, і обов'язково потрібно мати поруч чоловіка, щоб щось з себе представляти, бо інакше нічого не вийде.

Таня Пренткович: "Я по-доброму руйную стереотипи, і маючи аудиторію, неодноразово чула "як маю вчинити". Так, я щаслива у стосунках після розлучення, виховуємо двох дітей без офіційного шлюбу, відверто говорю про секс, маю вищий заробіток, чим більшість чоловіків, при цьому виглядаю класно. Постійно нагадую жінкам, що саме ви в себе головна людина у житті, а жертву у вигляді "я присвятила себе дітям" ніхто не оцінить в результаті. Мені часто прилітає за нестереотипне мислення і судження, але це моя маленька місія".

Lida Lee: "Я мала стосунки, в яких мені постійно казали, що я маю робити усе для комфорту, для задоволення, займатися побутом всупереч своїй роботі та в шкоду своєму часу. Важливо вчасно зрозуміти, що це просто аб'юз. Тому, якщо ви прибуваєте в таких стосунках і вам це не подобається, – при першому дзвіночку треба це змінювати, попри на страх перед невизначеним майбутнім. Інколи складно зробити перший крок, тому що він у невідомість, але він того вартий, тому що саме з ним ви будете швидко зростати, трансформувати себе і свої цінності настільки чітко, що жодна людина у світі без дозволу не переступить ваші кордони".

Наталка Денисенко: "Коли я приносила своєму чоловіку приготовану домашню їжу на знімальний майданчик, колеги дуже дивувалися, що я, виявляється, вмію готувати. Тобто, тут трошки в інший бік мислення, але в уявленні багатьох людей, якщо я така гарна, успішна і багато працюю, то смачно готувати вдома не можу. І взагалі, в роботі завжди є такі упередження, "ну жінка, що з неї взяти", тому на всі керівні посади завжди віддають перевагу чоловікам. Ця проблема була завжди, але в останні роки в нашій країні все трансформується, і я спостерігаю тенденцію, як до жінок почали ставитися серйозніше, та все більше з'являється успішних бізнесвумен".

Наталка Денисенко / Фото пресслужби