Боюся, цей народ вже не врятувати, — Макаревич про Росію
Джерело:
newtimes.ruЛідер гурту "Машина часу" Андрій Макаревич активно висловлює свою позицію стосовно політики Путіна. На сторінці у мережі Facebook він пише свої роздуми про мислення співгромадян та про конфлікт між двома державами.
"Наші телебрехуни у великій скруті – страшилки про фашистів та бандерівців більше не діють, а накал підтримувати потрібно. Недавно почув чудову "тюлю" про те, що солдати національної української армії торгують людськими органами. Ну, мабуть, на полі бою відрізають кому що потрібно – і на базар. Незабаром почнуть пити кров немовлят. Боже, за що?" — пише Макаревич.
Артист розповідає, що він взяв участь у Марші миру, який відбувся 15 березня у Москві в знак протесту проти війни. Але пізніше в цей же день його намагались побити.
Йду у Марші миру. Розумію, що час не дозволяє дійти до Сахарова, зіскакую в провулок перед Трубною… З провулка виринають двоє – мужики років під 50, добре одягнені. У мене на лацкані маленький паціфік з жовто-синьою стрічкою. Крик: “Бандера, б***!”. Підбігають, впізнають, ціпеніють на мить, це дозволяє мені не змінюючи швидкості і напряму, пройти повз них. В спину: “Андрюха! Жид Бандері продався!”. Боюся, цей народ вже не врятувати,
— розповідає артист.
Через свою позицію співак потрапив і на "алею слави", яку російські громадяни створили на підлозі у туалеті Київського вокзалу у Москві. До цієї "алеї" потрапили також Сергій Лазарєв, Борис Акунін, Віктор Шендерович та інші.
Нещодавно група російських публічних осіб написала колективне звернення до Володимира Путіна, Дмитра Медвєдєва, генеральних директорів "Першого каналу" та НТВ, а також ДержДуми та Ради Федерації. Автори петиції, серед яких Леонід Ярмольник, Людмила Улицька, Алла Пугачова, Андрій Зубов та Людмила Алєксєєва, закликали до "недопущення цькування відомого музиканта" через його політичні погляди.
Нагадаємо, що Андрій Макаревич висловлював свою думку щодо одеської трагедії. Він сказав, що "якби не кримський прецендент - не було б сьогодні ні шаленої ворожнечі Києва та південного сходу, ні маячних самопроголошених республік, не було б людських жертв і, можливо, одеської трагедії".